ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.08.06 р. Справа № 15/215
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління м. Маріуполь
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Івеста” м. Маріуполь
про стягнення заборгованості у сумі 3554,74 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Черноок Г.Ф. за довіреністю від 10.05.2006 р.
від відповідача: Лебедєв В.В. за довіреністю 19.06.2006 р.; Колосов Р.В. за довіреністю № 13 від 01.08.2006р.
СУТЬ СПРАВИ:
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління до товариства з обмеженою відповідальністю “Івеста” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 3554,74 грн.
Ухвалою суду від 09.06.2006р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/215.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким не визнає вимоги позивача та вважає їх не обґрунтованими.
У судовому засіданні 03.08.2006р. представниками сторін було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд, –
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - Маріупольським трамвайно-тролейбусним управлінням м. Маріуполь та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Івеста” м. Маріуполь був укладений договір № б/н від 01.04.2003р. про надання послуг автостоянки та медичного освідоцтва водіїв. Вартість послуг визначається розрахунком до договору.
Відповідно до пункту 2.1.Договору Виконавець зобов’язаний надати Замовнику площу для стоянки спецавтомобілів на території депо №1, а також надати послуги по проведенню щоденного медичного освідоцтва водіїв, перевірки технічного стану вказаного транспорту, та видачі на нього шляхових листів.
Згідно п. 2.2.6 договору відповідач зобов’язаний щомісячно сплачувати послуги не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем.
Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість наданих послуг Замовник сплачує згідно доданого до договору розрахунку.
Відповідно до пункту 5.1 Договір вступає в силу з 01.04.2003р. та діє до 01.04.2004р.
Як встановлено судом, внаслідок підписання сторонами договору № б/н від 01.04.2003р. у позивача та відповідача виникли відповідні права та обов’язки.
У позивача виникло зобов’язання надати певні послуги, обумовлені вказаним договором. Крім цього, у позивача також виникло право вимагати від відповідача сплатити вартість наданих послуг з урахуванням вимог розділу 2 Договору № б/н від 01.04.2003р. У відповідача виникло право вимагати від позивача виконання послуг, обумовлених підписаним між сторонами договором, а також відповідний обов’язок щодо своєчасної сплати їх вартості.
На думку позивача, станом на час подачі позовної заяви у відповідача склалася заборгованість у сумі 3554,74 грн. за несплату наданих послуг, яка виникла за період червень 2003р. – травень 2004р.
Позивач надав до суду клопотання № 1-10/1059 від 27.06.2006р в якому просить долучити до матеріалів справи 15/215 завірені копії податкових накладних та рахунків до сплати за період з червня 2003 по травень 2004р. за надання послуг позивачем. Яких-небудь інших доказів, що підтверджують надання послуг згідно до умов Договору у період з червня 2003 року до травня 2004 року до суду не представлено.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву № 303 від 21.06.2006р., в якому він вказує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку з тим, що з другої половини травня 2003р. автотранспорт позивача не ставився на стоянку позивача, та ніяких додаткових послуг позивач не надавав відповідачу.
Відповідач надав до суду пояснення № 315 від 03.08.2006р., в якому зазначає, що 15.05.2003р. начальнику Маріупольського ТТУ направлено листа № 27 від 10.05.2003р., в якому повідомлялось про припинення користування послугами позивача згідно Договору.
З 10.05.2003р. відповідач фактично не користувався послугами позивача. У відповіді на претензію №2-1 від 04.06.2004р. відповідач зазначив: претензійні вимоги на суму 3554,74 грн., викладені в претензії від 01.06.2004р. не підлягають задоволенню по вищевказаним обставинам.
1. Вказані в претензії рахунки виставлені на невиконані роботи та послуги, оскільки охорона автомобілів в цей період на здійснювалась.
2. 9 автомобілів (згідно розрахунку вартості послуг, наданих Маріупольські ТТУ товариству з обмеженою відповідальністю „Івеста”) на стоянці ТТУ ніколи не знаходились.
3. Послуги медичних працівників та механіків у наведений в претензії період також не надавалися.
Із розрахунку позивача вбачається, що заборгованість відповідачу нарахована за період з червня 2003р., тобто після того, як відповідач перестав користуватися послугами позивача.
Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, тому саме позивач має доводити факт надання послуг. Рахунки на оплату та податкові накладні є односторонніми документами, які без погодження другої сторони не підтверджують в повній мірі факт надання певних послуг.
З врахуванням вищевказаного суд вважає, що позивачем не доведені належним чином обставини надання послуг відповідачу згідно Договору у період з червня 2003 року по травень 2004 року
На підставі вищевикладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в задоволені позову покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.12; 32-34; 36; 43; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Івеста” м. Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 3554,74 грн.
У судовому засіданні 03.08.2006р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписаний 07.08.2006р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя Богатир К.В.