ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2010 р.Справа № 22/7-10-64
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився, належним чином повідомлений,
від відповідача –Коваленко А.С., за дов. №292/2-2 від 31.05.2010р.,
від третьої особи –ОСОБА_2, за дов. №09.1-2341 від 22.03.2010р.,
від третьої особи –ОСОБА_3, за дов. №1292 від 13.05.2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області від 05 травня 2010 року
у справі №22/7-10-64
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОЗБІРНЕ ВИРОБНИЦТВО”, м.Одеса
до відповідача Державної акціонерної компанії „Національна мережа аукціонних центрів” в особі філії „Одеський аукціонний центр”, м. Одеса
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
- Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, м. Одеса;
- ОСОБА_4, м. Одеса
про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування результатів
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю „АВТОЗБІРНЕ ВИРОБНИЦТВО”, (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Державної акціонерної компанії „Національна мережа аукціонних центрів” в особі філії „Одеський аукціонний центр” (далі-відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області;
2. ОСОБА_4
про визнання недійсними прилюдних торгів від 24.12.2009р. з реалізації арештованого нерухомого майна та результатів цих торгів, викладені у протоколі проведення торгів з реалізації арештованого майна (нежитлової будівлі-виставкової площадки, площею 18,9 кв.м по АДРЕСА_1) №51/159-1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні оспорюваних прилюдних торгів відповідачем були допущені порушення вимог чинного законодавства та порушені права позивача.
У відзиві на позов відповідач його не визнав, посилаючись на те, що оспорювані прилюдні торги відбулися у відповідності з вимогами чинного Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, але свого представника в засідання суду не забезпечив.
Треті особи вимоги суду першої інстанції в ухвалах про порушення провадження у справі і про відкладення її розгляду по наданню письмових пояснень по пред’явленому позову з забезпеченням своїх представників на засідання суду не виконали: таких письмових пояснень по справі не надали і не забезпечили своїх представників на засідання суду першої інстанції, хоча були належним чином повідомлені.
Рішенням місцевого господарського суду від 05 травня 2010 року (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено у повному обсязі з огляду на його обґрунтованість.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_4 (третя особа) подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись при цьому на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи і на порушення судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників відповідача та третіх сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 15 жовтня 2009 року на виконання наказу господарського суду м. Києва за №14/572-30/423, виданого 08.12.2008 року, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 було складено акт опису й арешту майна, згідно якого було описано та накладено арешт на нежитлову будівлю (виставочну площадку), загальною площею 18,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Також згідно даного акту описане майно було передане на відповідальне зберігання керівнику ТОВ „АЙСБЕРГ” Кушнір Андрію Анатолійовичу.
Згідно цьому акту опису й арешту майна оцінка цієї будівлі за вказаною адресою визначена в сумі 10000 (десять тисяч) грн. з зазначенням при цьому, що це нерухоме майно підлягає експертній оцінці (а.с.53-54).
В той же час, в заявці підрозділу ДВС на реалізацію арештованого вказаного нерухомого майна (нежитлової будівлі (виставкової площадки) площею 18,9 кв.м.), що розташоване по АДРЕСА_1, поданій підрозділом примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Одеській області (третьою особою) філії „Одеський аукціонний центр” ДАК „Національна мережа аукціонних центрів”, зазначено, що вартість вказаного нерухомого майна згідно експертного висновку складає 8684,36 грн. (а.с.126), але в порушення п.3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99р. №68/5, зареєстрованого в Мінюсті України 02.11.99р. за №745/4038 (далі - Тимчасове положення (з подальшими змінами), експертний висновок вказаного нерухомого майна (нежитлової будівлі за вказаною адресою) суду не був наданий, оскільки в матеріалах справи він відсутній.
Згідно п.3.2 цього Положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5, зареєстрованим в Мінюсті України 15.12.99 за №865/4158. Але така експертна оцінка майна ні відповідачем, ні державним виконавцем не проводилась у порушення вказаного Положення, про що зазначено вище.
Згодом це описане майно, а саме нежитлова будівля (виставочна площадка), загальною площею 18,9 кв.м, передано відповідачу для реалізації шляхом проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
24 грудня 2009 року філією „Одеський аукціонний центр” Державної акціонерної компанії „Національна мережа аукціонних центрів” (відповідача) були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого майна (нежитлової будівлі –виставочної площадки). На даних торгах переміг ОСОБА_4 (третя особа), про що було складено протокол №51/159-1.
Дана нежитлова будівля належить ТОВ „АВТОЗБІРНЕ ВИРОБНИЦТВО” на праві приватної власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП „ОМБТІ та РОН” 16.06.2006р. рег. №10958561 (а.с.87), якому рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007р. №1539-V надана згода на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,3310 га по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації виставочного майданчику (а.с.33).
У матеріалах справи відсутні докази про звернення стягнення на кошти позивача, що передбачено Законом України „Про виконавче провадження”, а також із матеріалів справи не вбачається, що ТОВ „АВТОЗБІРНЕ ВИРОБНИЦТВО” (позивач) повідомлялось про стягнення на його майно та про реалізацію його шляхом прилюдних торгів, що було підтверджено представником позивача в засіданні суду першої інстанції та не спростовано представником відповідача і державним виконавцем ДВС в засіданні суду апеляційної інстанції. Як вбачається із матеріалів справи, документи про проведення прилюдних торгів з реалізації вказаного нерухомого майна позивач отримав вже після проведення цих торгів (а.с.32).
Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, чого відповідачем і третьою особою (підрозділом ДВС) не доведено.
Такий же порядок звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи передбачений ст.63 цього Закону.
Як передбачено ст.ст. 50 і 64 названого Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на інше належне боржникові майно.
Відповідно до п.3 ч.2 т.64 зазначеного Закону тільки у третю чергу реалізуються об’єкти нерухомого майна державним виконавцем ДВС.
Згідно ч.3 цієї статті у разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику –юридичній особі, державний виконавець у триденний строк повідомляє власника майна або уповноважений ним орган про накладення арешту на таке майно боржника –юридичної особи, чого підрозділом ДВС (третьою особою) не доведено, оскільки такі докази відсутні у матеріалах справи.
В даному випадку стягнення на нерухоме майно позивача було здійснено в порушення вимог ст.ст. 50, 63 і 64 Закону України „Про виконавче провадження” без надання строку для добровільного погашення боргу і було здійснено шляхом реалізації нерухомого майна в порушення цього Закону.
Крім того, як було зазначено вище і вбачається із матеріалів справи, прилюдні торги з реалізації арештованого майна позивача були проведені з порушенням вказаного Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Так, відповідно до п.1.3 цього Тимчасового положення, якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна. Тоді як реалізація майна, як видно з повідомлення, розміщеного на веб-сайті для розміщення відповідних повідомлень, наданого відповідачем до відзиву на позов, була здійснена за адресою: АДРЕСА_2 не за місцезнаходженням позивача, місцезнаходження якого АДРЕСА_3 або за місцем розташування об’єкту, що реалізується, тобто за адресою: АДРЕСА_1. Торги за цими адресами не проводились.
Відповідно до п/п 5 п.3.6 Тимчасового положення, в інформаційному повідомленні має міститися інформація про номер депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів, тоді як в даному випадку зазначених реквізитів не вказано.
Відповідно до п.3.10 Тимчасового положення, якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, то в інформації додатково зазначаються: розмір площі; місцезнаходження; призначення об'єкта; обмеження на його використання; матеріали стін; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір). Тобто відповідачем неправомірно не зазначено інформацію, яка є обов’язковою згідно законодавства, оскільки спірна будівля розташована на земельній ділянці, яка має кадастровий номер, знаходиться на завершальному етапі оформлення оренди. Вказані об’єкти становлять неподільний комплекс та земельна ділянка слідує долі розташованої на ній будівлі.
Як видно з матеріалів справи, при проведенні прилюдних торгів ці вимоги не були дотримані.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскарженому рішенні, оскільки вони не спростовані доводами апеляційної скарги і поясненнями представників відповідача і третіх осіб на його стороні на засіданні суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд,
постановив :
Рішення господарського суду Одеської області від 05 травня 2010 року у справі №22/7-10-64 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Тофан В.М.
Судді Журавльов О.О.
Михайлов М.В.