ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про припинення провадження
"17" червня 2010 р. Справа № 14/272/05-НР
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Єрмілова Г.А.
Суддів : Воронюка О.Л.
Лашина В.В.
при секретарі Хом’як О.С.
(склад колегії суддів змінено розпорядженням голови суду №166 від 16.06.2010р.)
за участю представників сторін:
від МПП "ПМ" - Бєліка С.В., довіреність №23/11 від 23.11.09р., Макара П.П., паспорт серія НОМЕР_3, дата видачі : 11.01.08; директора;
від ТОВ "Карат-СВ" - Сербіна Л.О., паспорт НОМЕР_1, дата видачі : 24.09.02; директора;
керуючого санацією - Деребчинського М.Г., паспорт НОМЕР_2, дата видачі : 18.05.00.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „ПМ”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.03.2010р. про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду Миколаївської області від 16.06.06р., 15.08.08р. та 29.10.08р.
по справі №14/272/05
за заявою Приватного підприємства „Влас і Ко”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український камінь”
про банкрутство
керуючий санацією - Деребчинський М.Г.
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 25.05.10р. та 17.06.210р.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.10.2005р. за заявою ПП „Влас і Ко” порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Український камінь” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2005р. ТОВ “Український камінь” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Деребчинського М.Г.
Ухввлою суду від 23.03.2006р. розгляд справи про банкрутство ТОВ “Український камінь”, у зв’язку з виявленням ліквідатором майна банкрута, переведено до загальних судових процедур.
Ухвалою суду від 16.06.2006р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ “Український камінь”.
Ухвалою суду від 15.08.2008р. введено процедуру санації, затверджено план санації, керуючим санації призначено арбітражного керуючого Деребчинського М.Г.
Ухвалою суду від 29.10.2008р. керуючого санацією було зобов’язано виконати умови плану санації щодо здійснення реорганізації ТОВ “Український камінь” шляхом його приєднання до інвестора –ТОВ “Карат-СВ” в строк до 15.12.2008р.
Ухвалою суду від 17.02.2009р. затверджено звіт керуючого санацією станом на 08.02.2009р., припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Український камінь”.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2009р. ухвалу господарського суду від 17.02.2009р. скасовано.
18.01.2010р. до господарського суду Миколаївської області від МПП “ПМ” надійшла заява про перегляд ухвал суду від 16.06.2006р., 15.08.2008р., 29.10.2008р. за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування своїх вимог МПП „ПМ” посилалось на те, що кредиторська заборгованість ТОВ „Український камінь” перед інвестором - ТОВ „Карат-СВ” не обліковувалась за даними бухгалтерського обліку боржника, і в матеріалах взагалі відсутні належним чином засвідчені матеріали, які б свідчили про наявність заборгованості ТОВ „Український камінь” перед ТОВ „Карат-СВ” у сумі 767662,9грн. Вважаючи, що кредиторські вимоги ТОВ „Карат-СВ” є фіктивними, заявник просив вказані ухвали суду скасувати, а провадження у справі припинити.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.03.10р. (суддя Давченко Т.В.) ухвали суду від 16.06.2006р., 15.08.2008р., 29.10.2008р. залишено без змін.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що МПП „ПМ” не є стороною у справі про банкрутство ТОВ “Український камінь”.
Не погоджуючись із ухвалою від 03.03.10р., МПП „ПМ” подало апеляційну скаргу, де просить ухвалу скасувати та „прийняти нове рішення, яким скасувати ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.06.06р., 15.08.08р., 29.10.08р. по справі №14/272/05”, посилаючись на неправильне застосування і порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі скаржник доводить, що він, як кредитор та як орган, уповноважений управляти майном боржника (відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ „Український камінь” №2 від 29.05.2000р.) має право оскаржувати рішення, які порушують права та охоронювані законом інтереси МПП „ПМ” та органу управління майном ТОВ “Український камінь”.
Крім того, МПП „ПМ” наполягає на тому, що кредиторські вимоги ТОВ „Карат-СВ” є безпідставними, а відтак місцевий господарський суд мав визначити, що товариство позбулось прав кредитора і не має права приймати подальшу участь у розгляді справи про банкрутство. Таким чином, суд мав переглянути ухвали від 16.06.06р., 15.08.08р. та 29.10.08р. за нововиявленими обставинами, та припинити провадження у цій справі.
До Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу МПП „ПМ” від керуючого санацією ТОВ „Український камінь” Деребчинського М.Г., в якому він просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, посилаючись на те, що вона суперечить приписам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також на те, що скаржник не має процесуальних прав у справі про банкрутство ТОВ „Український камінь” у зв’язку із погашенням його кредиторських вимог до боржника.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що провадження з розгляду апеляційної МПП „ПМ” підлягає припиненню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони (кредитори і боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Тобто, закон встановлює, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю або інша особа може формулювати загальну процесуальну позицію інших учасників господарського товариства лише після формалізації його, відповідно до законодавства, як їх уповноваженої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, засновниками ТОВ „Український камінь” є громадянка Австралії Беата Рихлик, яка має 51% статутного фонду товариства, та МПП „ПМ” з 49% статутного фонду товариства.
Між тим, матеріали справи свідчать про те, що питання стосовно призначення уповноваженої особи учасників ТОВ „Український камінь” з метою набуття ним представницьких повноважень та, відповідно, і правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство № 14/272/05 господарського суду Миколаївської області з іншим учасником цього господарського товариства не вирішувалось.
Крім того, згідно Закону України від 17 листопада 2005 р. № 3107-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо уповноваженої особи господарського товариства в процедурах банкрутства", який набрав чинності 13.12.2006 р., учасником справи про банкрутство є також особа, яка уповноважена акціонерами, учасниками товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що володіють більш як - половиною статутного капіталу товариства. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону його норми не застосовуються до акціонерних товариств, щодо яких на дату набрання ним чинності порушено провадження у справі про банкрутство, а також не набувають прав відповідно до зазначеного Закону уповноважені особи акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, щодо яких на дату набрання чинності цим Законом провадження у справі про банкрутство вже порушено.
Оскільки справу про банкрутство ТОВ “Український камінь” порушено 10.10.2005р. то уповноважена особа учасників ТОВ “Український камінь” у будь-якому випадку не має права скористатися нормою Закону України від 17 листопада 2005 р. № 3107- IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо уповноваженої особи господарського товариства в процедурах банкрутства”, яка набрала чинності 13.12.2006р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники МПП „ПМ” стверджували, що підприємство є органом, уповноваженим управляти майном боржника, відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ „Український камінь” №2 від 29.05.2000р. Однак судовою колегією зазначені твердження до уваги не приймаються з огляду на приписи ст.ст.33,34 ГПК України, оскільки такий протокол в матеріалах справи відсутній, і суду апеляційної інстанції він також наданий не був.
Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що згідно ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію повноваження органів управління боржника - юридичної особи припиняються та передаються керуючому санацією.
Посилання МПП „ПМ” в апеляційній скарзі на те, що підприємство є кредитором ТОВ „Український камінь” судовою колегією відхиляються як такі, що не відповідають дійсності, оскільки кредиторські вимоги підприємства до боржника у сумі 5398,43грн. були погашені, згідно платіжного доручення №5 від 13.10.08р.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів ( обов'язкових платежів).
Грошове зобов'язання –зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах , передбачених цивільним законодавством України.
Згідно з ст. 1 вказаного Закону погашені вимоги кредиторів –задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Таким чином, судова колегія вважає, що, оскільки кредитором у справі про банкрутство є особа, яка має непогашені грошові вимоги до боржника, кредитори, вимоги яких погашені, не приймають в подальшому участі у справі про банкрутство. Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2004 у справі № 24/112б.
Враховуючи вищевикладене, у судової колегії відсутні підстави вважати, що МПП „ПМ” має статус сторони у справі про банкрутство ТОВ „Український камінь”.
Відповідно до 91 ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право подати апеляційну скаргу на рішення (ухвалу, постанову) місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають лише сторони у справі та учасники провадження у справі про банкрутство.
Згідно п.12 постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України віл 18.12.2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі статей 91 та 107 ГПК України, як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.”
За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що провадження по апеляційній скарзі МПП „ПМ” підлягає припиненню.
Керуючись ст.ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Малого приватного підприємства „ПМ” на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.03.10р. по справі № 14/272/05 - припинити.
Справу направити до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В.Лашин