ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2010 р.Справа № 34/234-06-5780
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Т.А Величко,
суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.,
при секретарі Павлюк О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Дворянченко І.В.;
від відповідача –ОСОБА_2;
від 3-ої особи –не з'явились
розглянувши апеляційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Роздільнянської МДПІ
на рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2006р.
у справі № 34/234-06-5780
за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси
до СПД ОСОБА_2
3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Роздільнянська МДПІ
про стягнення 7182грн.
встановив:
В червні 2006р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась до господарського суду Одеської області із позовом, в якому просила стягнути з СПД ОСОБА_2 до бюджету суму податкового боргу:
- по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування 3 081,68грн.;
- по сплаті адміністративних штрафів та інших санкцій 4 100,87грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2006р.(суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено частково:
- стягнуто з СПД-ф.о. ОСОБА_2 на користь бюджету фінансові санкції, застосовані на підставі п.1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. на суму 2555 грн.;
- стягнуто з СПД-ф.о. ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України витрати по сплаті держмита на суму 36,72грн.;
- стягнуто з СПД-ф.о. ОСОБА_2 на користь ДП «Судовий інформаційний центр»витрати на ІТЗ судового процессу на суму 42,48грн.
В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду прийнято за правилами господарського процессуального кодексу України, а саме: ст.ст. 44, 49, 82-84.
Не погодившись із рішенням суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси та Роздільнянська МДПІ звернулись із апеляційними скаргами до Одеського апеляційного господарського суду, в яких просили його скасувати в частині визнання неправомірним застосування ДПІ у Приморському районі м. Одеси фінансових санкцій на суму 3 400грн. та нарахування пені на суму 1 227,55грн., прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. по справі № 34/234-06-5780 (головуючий суддя - Жеков В.І., судді: Картере В.І., Пироговський В.Т.) рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2006р. у справі № 34/234-06-5780 залишено без змін, апеляційні скарги без задоволення, відповідно до ст.ст. 160, 162, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України.
Роздільнянська МДПІ, не погодившись з рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2006 року та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року у справі №34/234-06-5780, звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просила їх скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010р. по справі № 34/234-06-5780 (головуючий суддя –Сергейчук О.А., судді: Ланченко Л.В., Нечитайло О.М., Пилипчук Н.Г., Рибченко А.О.) касаційну скаргу Роздільнянської МДПІ Одеської області задоволено частково: ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2006р. у справі №34/234-06-5780 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду за правилами ГПК України.
Обгрунтовуючи ухвалу, Вищий адміністративний суд України зазначив, що Одеський апеляційний господарський суд в жовтні 2006 року помилково розглянув в апеляційному порядку справу, розглянуту місцевим господарським судом як справу господарської юрисдикції. Судом апеляційної інстанції дана справа була розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України без врахування того, що місцевий господарський суд юрисдикційно здійснював судочинство у справі як господарський, а не як адміністративний суд.
Приймаючи до уваги застосування господарським судом першої інстанції господарського процесуального законодавства при вирішенні спору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
З 1.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства, п.6 "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального Кодексу України 1991р., вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
За визначенням термінів, що дається у статті 3 КАС України:
- справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);
- адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 6 частини першої);
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої).
Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Предметом заявленого ДПІ у Приморському районі м. Одеси позову є стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності суми податкового боргу.
В данному випадку виник публічно-правовий спір, в якому позивачем є орган виконавчої влади, що здійснює владні управлінські функції, доводячи в судовому порядку порушення з боку платника податків податкового законодавства.
На момент прийняття господарським судом Одеської області рішення по справі № 34/234-06-5780 –11.08.2006р. –окружні адміністративні суди ще не діяли, таким чином господарський суд не звернув увагу на те, що за суб'єктним складом сторін та предметом спору дана справа підлягала розгляду за правилами КАС України та помилково прийняв рішення, користуючись господарсько-процесуальним кодексом України.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення податкового боргу підлягають розгляду за правилами КАС України в порядку адміністративного судочинства, відтак рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню згідно п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України –з підстави непідвідомчості господарським судам.
Керуючись ст. ст. п. 1 ст. 80, 99, 101, 103-105, ГПК України,
колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2006р. у справі № 34/234-06-5780- скасувати, провадження у справі припинити.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді: Л.І. Бойко
А. М. Жукова