Судове рішення #9767810

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

08.02.10 р.                                                                                          № 11/2350          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Тарасенко К. В.

                                                  Маляренко А.В.          


секретар судового засідання          Лебедєва С.В.,

В судове засідання з’явились:

від позивача:          Савчук О.Г. –представник за дов.№2-17/1 від 13.01.2010 р.;

від відповідача:          ОСОБА_4, НОМЕР_1 виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області від 19.11.1996р.;

ОСОБА_5 –представник за дов. б/н від 08.02.2010 р.;

розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р.

по справі           №11/2350 (суддя –Довгань К.І.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»

до                    підприємця ОСОБА_4

про                    стягнення 9215,18 грн.,

в с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»звернулося до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Підприємця ОСОБА_4 про стягнення 9215,18 грн.. в тому числі 7831,21грн. заборгованості, 209,34грн. інфляційних витрат, 135,26грн. 3%річних, 1039,37грн. пені (а.с.2-4).

Згідно доповнень до позовної заяви вих.№554-17 від 23.10.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 6831,21грн. заборгованості, 209,34грн. інфляційних витрат, 135,26грн. 3%річних, 1039,37грн. пені (а.с.31-32).

Позов обґрунтовується тим, що відповідач порушив умови договору №23/07-01А від 01.07.2008р. щодо сплати орендної плати.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р. по справі №11/2350 позовні вимоги задоволено повністю (а.с.38-39). Рішення мотивовано тим, що відповідач свого обов’язку по сплаті орендної плати не виконав і на момент розгляду справи його заборгованість складає 6831,21грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р. (а.с.45, 52-53).

Позивач, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р. у справі №11/2350, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Під час апеляційного провадження відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали, а представник позивача заперечував проти скарги, а справу направити на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

01.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»та підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір №23/07-01А оренди нежилого приміщення, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17/1, загальною площею 36,8 м.кв. з метою використання в якості офісного приміщення (а.с.9-11).

Згідно п.2.1 договору №23/07-01А, позивач протягом трьох днів з дня підписання договору передав, а відповідач прийняв в користування приміщення. Передача оформляється актом прийому-передачі, який підписується сторонами та є невід’ємною частиною договору.

Орендодавець (позивач у справі) взяті на себе зобов’язання виконав та передав орендарю (відповідач у справі) орендоване майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2008р. (а.с.11).

Відповідно до п.3.1 договору оренди №23/07-01А оплата оренди здійснюється на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаного в реквізитах, не пізніше 5 числа поточного місяці. Орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення.

Згідно п.3.2 договору №23/07-01А, орендна плата за використання приміщення, що орендується до 31.12.2008р. складає 2232,00грн., а з 01.01.2009р. –900,00грн. за місяць.

Відповідно п.1.7 договору №23/07-01А, строк оренди за цим договору складає один рік з дати підписання акту прийому-передачі приміщення.

Пункт 2.2 договору передбачає, що відповідач після завершення строку оренди повертає протягом трьох днів після закінчення строку договору. Передача оформлюється актом прийому-передачі.

Відповідно п.5.3.8 договору №23/07-01А, позивач має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, повідомивши про це відповідача.

Позивачем на адресу відповідача направлявся лист вих.№587-17 від 09.12.2008р., яким позивач повідомив про розірвання договору №23/07-01А шляхом відмови від нього, і він вважається розірваним після спливу тридцяти днів з моменту відповідачем даного повідомлення (а.с.12).

Згідно додаткової угоди до даного договору від 29.05.2009р., встановлено розмір орендної плати за червень 2009р. в розмірі 1999,21грн. (а.с.33).

30.06.2009р., сторонами був складений акт прийому-передачі орендованого приміщення, за яким воно повернуто позивачу (а.с.13).

Оскільки відповідач після одержання листа позивача вих.№587-17 продовжував користуватися орендованим майном, а також підписав додаткову угоду до договору оренди, судова колегія апеляційного суду вважає що правовідносини оренди, які виникли за договором №23/07-01А існували до 30.06.2009р.

27.07.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих.№274-17 від 23.07.2009р., якою позивач просив погасити заборгованість за договором №23/07-01А за період з 06.12.2008р. по 14.09.2009р. яка становила 8731,21грн., в тому числі 6732,00грн. орендної плати та 1999,21грн. компенсації вартості спожитих послуг телефонного зв’язку (а.с.14-15).

Доказів повного виконання зобов’язання по сплаті орендної плати за договором №23/07-01А від 01.07.2008р. відповідач не надав ні місцевому ні апеляційному суду.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що позивач неправомірно нарахував, а місцевий суд стягнув заборгованість в розмірі 8450,00грн., оскільки дана заборгованість частково була погашена відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого суду має бути скасоване частково, виходячи із наступного.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ч.1 та 2 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Частина 5 статті 762 ЦК України передбачає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 3.1 договору №23/07-01А, оплата оренди здійснюється на підставі виставленого рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаного в реквізитах, не пізніше 5 числа поточного місяці.

Розмір заборгованості позивач обґрунтовує тим, що за період з 06.12.2008р. по 14.09.2009р. орендна плата становила 8731,21грн. Відповідачем заборгованість погашена частково, згідно платіжних доручень №166 від 27.08.2009р. на суму 900,00грн. та №169 від 18.09.2009р. на суму 1000,00грн. (а.с.24-25). Отже, на думку позивача, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 6831,21грн. (8731,21грн.-900,00грн.-1000,00грн.)

Під час розгляду справі в суді першої інстанції відповідачем подані два платіжних доручення на суму 900,00грн. - платіжне доручення №154 від 27.05.2009р. та платіжне доручення №166 від 27.08.2009р., яким підтверджується часткова оплата заборгованості в розмірі 1800,00грн. (а.с.25-26).

Тобто, позивачем оплата на суму 900,00грн. не була включена в погашення заборгованості відповідача безпідставно.

Враховуючи викладене, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №23/07-01А в сумі 6831,21грн. підлягають задоволенню частково в сумі 5931,21грн. (6831,21грн.- 900,00грн.).

Місцевий суд вказану обставину не перевірив і в цій частині його рішення підлягає скасуванню частково.

Згідно ч.1 та 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно п.6.2 договору №23/07-01А, за несвоєчасне перерахування платежів, обумовлених цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частина 2 статті 625 ЦК України перебачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням тієї обставини що справжня сума заборгованості відповідача складає меншу суму ніж визначено місцевим судом, вимоги позивача про стягнення додаткових нарахувань підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до розрахунку пені та 3%річних, стягненню за період з 06.12.2008р. по 14.09.2009р. підлягає пеня в сумі 961,48грн. та річні відсотки в сумі 125,56грн.

Сума інфляційні витрат за період з грудня 2008р. по серпень 2009р. (209,34грн.) на стягненні якої наполягає позивач є меншою ніж він мав нарахувати за вказаний період, в зв’язку з чим вказана сума підлягає повному задоволенню.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню 5931,21грн. заборгованості, 961,48грн. пені, 125,56грн. відсотків річних та 209,34грн. інфляційних витрат.

В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості 900,00грн., пені в сумі 77,89грн., відсотків річних в сумі 9,70грн. слід відмовити.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи із наведеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р. має бути скасоване частково.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р. у справі №11/2350 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 900,00грн., пені в сумі 125,56грн., річних відсотків в сумі 9,70грн.

3. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з підприємця ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»900,00грн. заборгованості, пені в сумі 77,89грн., річних відсотків в сумі 9,70грн.

5. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 27.10.2009р. по справі №11/2350 залишити без змін.

6. Стягнути з підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»(03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, код 13490997) 5931,21грн. боргу, 77,89грн. пені, 125,56грн. 3% річних, 209,34грн. інфляційних витрат, 71,13грн. державного мита та 190,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

7. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Черкаської області.

8. Справу №11/2350 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.



Головуючий суддя:                                                                      Шевченко  В. Ю.

Судді:

                                                                                                    Маляренко А. В.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  19.03.10

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація