РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ України                                         №2-55/2007р.

09 лютого   2006 р.   Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у

складі:

головуючої судді Завізіон Т.В.

при секретарі Ніколенко М.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

та представника третьої особи Ведернікової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води цивільну справу за

позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з

третьою особою Жовтоводським міським центром зайнятості про розірвання трудового

договору, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1   24.11.2006 року звернулася до Жовтоводського міського суду з позовом та просила розірвати трудовий договір з ОСОБА_2, який був укладений між ними та зареєстрований у центрі зайнятості 05.07.2004 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, тобто у зв"язку із прогулами відповідача з 30.09.2004 року.

У судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила суду наступне.

З 1995 року вона займалася приватнопідприємницькою діяльністю. При цьому, перебуваючи ще у першому шлюбі, вона носила прізвище чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Маючи ліцензію на утримання гральних закладів, вона орендувала приміщення у магазині "Райдуга" де були встановлені гральні автомати.

05.07.2004 року у Жовтоводському міському центрі зайнятості вона уклала трудовий договір з ОСОБА_2, який працевлаштувався до неї на роботу у якості чергового залу гральних автоматів.

Після працевлаштування ОСОБА_2 відпрацював в неї приблизно три місяці, а потім, без будь-яких поважних причин перестав виходити на роботу, фактично допустивши прогули.

На теперішній час вона припинила приватнопідприємницьку діяльність, але не має змоги розірвати укладений трудовий договір з відповідачем, оскільки міський центр зайнятості вимагає обов"язкової присутності найманого працівника, а місце перебування останнього їй не відоме.

Відповідач про день та час розгляду справи був сповіщений в порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України, оскільки його місце перебування позивачці не відомо. / а.с.  /

Представник Жовтоводського міського центру зайнятості просив позов задовольнити.

Суд, вислухавши позивачку, представника третьої особи, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а трудовий договір з ОСОБА_2 повинен бути розірваний з підстав передбачених п..1 ст. 40 КЗпП України з наступних підстав.

Дійсно п. 4 частини 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України передбачає можливість розірвання трудового договору з робітником з ініціативи власника у тому

2

разі якщо працівник   допустив прогул ( в тому числі був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Однак, позивачка, ставлячи питання про звільнення ОСОБА_2 з роботи по згаданим підставам не довела у суді факту відсутності відповідача на роботі без поважних причин.

Приходячи до таких висновків суд виходив із таких даних установлених у судовому засіданні.

Згідно із копією свідоцтва про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 / на той час ІНФОРМАЦІЯ_1 / ОСОБА_1  14.12.1995 року була зареєстрована як суб"єкт підприємницької діяльності виконкомом Жовтоводської міської ради.

Згідно копії ліцензії від 11.05.2002 року позивачка мала право організовувати та утримувати гральні заклади. / а.с.   /

05.07.2004 року Жовтоводський міський центр зареєстрував трудовий договір, який було укладено між позивачкою, як роботодавцем, та ОСОБА_2, як працівником, про те, що останній з 01.07.2002 року працевлаштувався до роботодавця у якості чергового залу гральних автоматів.

Із пояснень позивачки та допитаного судом свідка ОСОБА_3, яка працювала у позивачки бухгалтером, вбачається, що відповідач пропрацював у ОСОБА_1 до 30.09.2004 року і більше на роботу не виходив, не повідомивши нікого про поважність причин своєї не явки.

Але ж із дослідженого судом табелю обліку робочого часу за липень, серпень, вересень 2004 року / а.с. 13-15 / судом встановлено, що останнім днем, коли відповідач був на роботі є не 30.09.2004 року, а 10.09.2004 року і, ні позивачка, ні свідок ОСОБА_3 не змогли пояснити суду чим підтверджуються їх пояснення щодо останнього робочого дня відповідача, що є суттєвим при вирішенні питання про звільнення робітника за ініціативою адміністрації.

Будь-яких інших доказів, щодо прогулів скоїних відповідачем, позивачка суду не надала, а тому суд вважає, що її вимоги про розірвання трудового договору на підставах п. 4ч.1 ст. 40 КЗпП України задоволені бути не можуть.

У той же час, в судовому засіданні із нотаріально завіреної заяви та витяга з

єдиного державного реєстра юридичних осіб та осіб-підприємців встановлено, що

позивачка 09.12.2004 року прийняла рішення про припинення своєї

приватнопідприємницької діяльності і була виключена з відповідного реєстру, як

суб"єкт такої діяльності. / а.с.       /. Тобто фактично роботодавець, який прийняв на

роботу ОСОБА_2 був ліквідований.

Тому суд вважає за необхідне розірвати трудовий договір між позивачкою та відповідачем по підставах передбачених п.1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку із ліквідацією підприємства.

З урахуванням наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, і на підставі ст.ст 10,11, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з третьою особою Жовтоводським міським центром зайнятості про розірвання трудового договору - задовольнити частково.

Трудовий договір № 3736 від 05.07.2004 року, який укладено між ІНФОРМАЦІЯ_1 / ОСОБА_1 та ОСОБА_2

3

розірвати на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв"язку із ліквідацією підприємства з 09.12.2004 року.

Забов"язати Жовтоводський міський центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір № 3736 від 05.07.2004 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у зв"язку з їх безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене у Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів - заяви про намір оскаржувати судове рішення та наступних двадцяти днів з дня подачі заяви -апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.