ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2010 року Справа № 7/107-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Мороз В.Ф.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
з участю представників сторін :
стягувача –ОСОБА_1, ОСОБА_2
боржника –ОСОБА_3, ОСОБА_4
державної виконавчої служби –Тарасюк І.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3. на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. у справі
за позовом Підприємця –фізичної особи ОСОБА_1
до відповідача Підприємця –фізичної особи ОСОБА_3
про розірвання договору оренди, зобов’язання звільнити приміщення та по зустрічному позову про визнання права користування приміщенням та зобвоязання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 3.08.2009р. задоволено позовні вимоги підприємця –фізичної особи ОСОБА_1 : розірвано договір оренди нежитлового приміщення та зобов’язано підприємця –фізичну особу ОСОБА_3. звільнити спірне приміщення. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. На виконання судового рішення видано відповідний наказ (т5, а.с.4), який надійшов до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області (далі ДВС).
26.03.2010р. до суду надійшла заява ДВС про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій заявник просив змінити зобов’язання ОСОБА_3 звільнити спірне приміщення на виселення боржника з приміщення. Свої вимоги ДВС мотивувало тим, що боржник добровільно рішення суду звільнити приміщення не виконує.
9.04.2010р. до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій стягувач просив аналогічним чином змінити спосіб та порядок виконання рішення, заборонити боржнику користуватися спірним приміщенням та зобов’язати ОСОБА_3 негайно виконати рішення суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. (суддя Коваль Л.А.) задоволено заяви ДВС та ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання рішення суду. В задоволенні решти вимог стягувача відмовлено.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяв ДВС та ОСОБА_1 При цьому апелянт послався на те, що суд розглянув вказані заяви у його відсутність, позбавивши при цьому боржника права приймати участь у судовому засіданні. Крім того, підстав для заміни способу виконання рішення не було.
У своєму відзиві стягувач зазначив, що ухвала суду є законною та обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок його виконання.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, предметом яких було звільнення нежитлового приміщення. На виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ, яким зобов’язано ОСОБА_3 звільнити вказане приміщення.
Добровільно виконати рішення суду боржник відмовився. Не зважаючи на застосування до ОСОБА_3 передбачених ст.76,87 Закону України “Про виконавче провадження” санкцій, останній рішення суду не виконав та не звільнив приміщення (т5 а.с.76,70).
В п.1.3 Роз’яснень Вищого господарського суду України від 12.09.1996 р. N02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Враховуючи, що змістом рішення суду від 3.08.2009р. є фактичне звільнення приміщення, а відповідно до ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” державні виконавці повинні здійснювати заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, виключно у спосіб і порядок, визначені наказом, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що виконати рішення щодо звільнення приміщення шляхом зобов’язання боржника вчиняти певні дії неможливо.
З огляду на це колегія суддів вважає, що господарський суд мав підстави для зміни способу та порядку виконання рішення.
Що стосується посилання апелянта на розгляд справу у його відсутність, то колегія суддів враховує наступне.
Статтею 121 ГПК України на господарський суд покладено обов’язок розглянути заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у десятиденний строк.
З огляду на дати звернення ДВС та стягувача до суду з заявами про зміну способу та порядку виконання рішення, та на час повернення справи №7/107-09 з Вищого господарського суду України, призначення до розгляду на 20.04.2010р. та сам розгляд справи в цій день, в повній мірі відповідає вимогам закону щодо строків закінчення розгляду заяв з вищезгаданого питання.
Станом на 20.04.2010р. в матеріалах справи містилася відмітка канцелярії суду про те, що копії ухвали від 12.04.2010р. було своєчасно направлено всім учасникам судового провадження та копія відповідного реєстру відправлення пошти (т5 а.с.95,98).
Таким чином, при вирішенні питання щодо можливості розгляду справи за відсутністю боржника, у місцевого суду не було ані можливості відкласти розгляд справи на інший строк, ані підстав вважати, що ОСОБА_3 не було поінформовано про час та місце судового засідання у спосіб, передбачений Інструкцією з діловодства в господарських судах України.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що ним подано касаційну скаргу на прийняті господарськими судами різних рівнів рішення у справі, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3.08.2009р. набрало законної сили і повинно бути виконано у спосіб та строки, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”. Наявність нерозглянутої касаційної скарги, само по собі, не є підставою для зупинення як виконавчого провадження так і розгляду заяв учасників виконавчого провадження.
Клопотання боржника про залучення до розгляду справи третьої особи та про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягають з огляду на таке.
При розгляді питання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, яким ОСОБА_3 зобов’язано звільнити певне приміщення, не розглядається питання щодо покладення якихось обов’язків на інші юридичні або фізичні особи, в зв’язку з чим рішення суду з цього питання може вплинути на права, обв’язки та інтереси виключно учасників виконавчого провадження. Отже на інтереси приватного підприємства “Скіон” рішення суду вплинути не може, що унеможливлює задоволення клопотання про залучення вказаної юридичної особи до участі у справі.
Що стосується відкладення розгляду справи для ознайомлення з запереченнями, які надали ДВС та стягувач на апеляційну скаргу, то вказане клопотання направлено на невиправдане затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, та зважуючи, що розгляд справи у відсутність боржника не призвів до прийняття неправильного по суті рішення, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –106 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3. залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2010р. –без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.Г. Головко
Постанову оформлено у відповідності до вимог ст.84 ГПК України 28.05.2010р.