Судове рішення #9767218

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.05.2010                                                                                           № 2/57

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Микитин С.С. (довіреність № 7 від 04.01.2010 р.)

від відповідача    – ОСОБА_2 (довіреність № 8-76 від 12.02.2010 р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.03.2010

 у справі № 2/57 ( .....)

 за позовом                               Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

 до                                                   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

              

             

 про                                                   стягнення 40728,04 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Святошинського району м. Києва звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього 40728,04 грн. заборгованості по орендній платі та витрат по сплаті земельного податку за Договором № 78 від 07.04.2008 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.03.2010 р. позов задоволено повністю.

Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо сплати орендних платежів за Договором № 78 від 07.04.2008 р., то з нього підлягає стягненню 40728,04 грн. заборгованості по орендній платі та витрат по сплаті земельного податку.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення.

Скаргу мотивовано тим, що, на думку відповідача, позивач в односторонньому порядку змінив розмір орендних платежів, отже стягнення орендної плати за спірний період є незаконним.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.04.2008 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 78 (далі – Договір), відповідно до п. 1.2. якого, орендодавець на підставі Розпорядження Голови Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 277 від 03.03.2008 р. та ордеру № 90 від 02.04.2008 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 8, загальною площею 107,0 кв.м. для використання під розміщення магазину продовольчих товарів.

Позивач відповідно до рішень Святошинської районної у м. Києві ради № 160 від 27.12.2007 р., № 212 від 24.04.2008 р., № 220 від 19.06.2008 р. є правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва.

Відповідно до ст. 2 п.п. 2.1. Статуту позивача останній є повноважним правонаступником майнових прав та зобов’язань в частині квартирної та орендної плати Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва.

Після реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду від 01.09.2008 р. до Договору.

Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення.

Як вбачається з п. 3.1. Договору, орендна плата за користування об’єктом оренди розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради      № 41 від 31.10.2006 р., і складає 5687,57 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (Додаток 1 до даного Договору).  

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

Крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за землю (п. 3.6. Договору).

Цей Договір діє з 07.04.2008 р. до 06.04.2009 р. (п. 9.1. Договору).

Пунктом 3.9. Договору сторони погодили, що у випадку закінчення терміну дії Договору орендна плата та інші, передбачені цим Договором платежі, сплачуються орендарем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно Акту прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами по справі був підписаний акт прийому-передачі орендованого приміщення лише 01.11.2009 р., незважаючи на закінчення строку дії Договору 06.04.2009 р.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний повернути орендоване приміщення 06.04.2009 р., натомість повернув лише 01.11.2009 р.

Отже, відповідач, на виконання п. 3.9. Договору повинен сплатити на користь позивача орендну плату за період фактичного користування приміщенням та відшкодувати плату за землю.

Сума орендної плати за користування приміщенням та плати за землю  у період з травня до жовтня 2009 року складає 40728,04 грн.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 40728,04 грн. відповідачем сплачена не була і отже, з відповідача підлягає стягненню сума боргу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірне приміщення є комунальним майном, тому спірні правовідносини регулює Закон України “Про оренду державного та комунального майна”.

В силу п. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди)   наймодавець   передає   або   зобов'язується   передати   наймачеві   майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється    плата,    розмір    якої   встановлюється    договором    найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідач належним чином своїх обов’язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення в повному обсязі вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 78 в розмірі 40728,04 грн. за період з травня 2009 р. по жовтень 2009 р.

Необґрунтованим є заперечення відповідача з приводу того, що позивач в односторонньому порядку змінив розмір орендних платежів, отже стягнення орендної плати за спірний період є незаконним, оскільки щомісячна зміна розміру орендних платежів регулюється п.п. 3.1., 3.2. Договору оренди № 78 від 07.04.2008 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обгрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2010 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2010 р. у справі         № 2/57 залишити без змін.

Справу № 2/57 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          


 31.05.10 (відправлено)


  • Номер:
  • Опис: скасування державної реєстрації
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 2/57
  • Суд: Господарський суд Сумської області
  • Суддя: Алданова С.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.09.2003
  • Дата етапу: 02.10.2003
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація