КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.06.2010                                                                                           № 13/61

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Омеляненко К.М. (довіреність № 7-4/6 від 11.01.2010 р.)

від відповідача    – ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду комунального майна Чернігівської міської ради

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2010

 у справі № 13/61 ( .....)

 за позовом                               Фонду комунального майна Чернігівської міської ради

 до                                                   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

 про                                                   стягнення заборгованості 12909,3 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Фонд комунального майна Чернігівської міської ради звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення 12909,30 грн. неустойки за користування майном за період з 01.10.2009 р. по 20.11.2009 р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2010 р. у справі № 13/61 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3997,72 грн. неустойки за користування приміщенням понад установлений строк. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що оскільки приміщення загальною площею 134,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 47а без правових підстав використовувалось відповідачем у період з 01.10.2009 р. до 16.10.2009 року, то вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за вказаний період є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення неустойки за користування приміщенням за період з 17.10.2009 р. до 20.11.2009 р. позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки 16.10.2009 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист, в якому відповідач повідомив, що договір оренди припинив свою дію 30.09.2009 р., однак він має намір продовжити користування даним приміщенням, в разі відмови просить підписати акт приймання-передачі орендованого приміщення. Отже, наведене свідчить про те, що стягнення неустойки за період з 17.10.2009 р. до 20.11.2009 р. є необгрунтованим.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що лист відповідача отримував 19.10.2009 р., однак до нього не було додано акт приймання-передачі. Крім того, на думку позивача, невідомо, хто є відправником вказаного листа. Також, позивач зазначає, що доказами того, що відповідач займав спірне приміщення до 20.11.2009 р. є акт обстеження стану нежитлового приміщення від 19.11.2009 р. та акт обстеження орендованого приміщення від 20.11.2009 р.  

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.09.2006 р. між сторонами по справі було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді м. Чернігова № 387 (далі – Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення магазину, що на плані зазначено літерою «Д'-1» загальною площею 134,3 кв. м., за адресою                   м. Чернігів, вул. Комсомольська, 47а.

Як вбачається з п. 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розміщення магазину продовольчих товарів.

20.09.2006 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі майна, що надається в оренду по Договору.

Згідно п. 10.1. Договору даний договір діє з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 30 вересня 2009 року включно.

Як встановлено п. 3.1. Договору, орендна плата є платежем який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності і визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, затвердженої рішенням міської ради від 12.06.01 р. із змінами та доповненнями і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) 2084,40 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (вересень 2006 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2006 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

12.10.2007 р. між сторонами укладено договір про внесення змін № 1 до Договору, згідно якого п. 3.1. Договору викладено в такій редакції: орендна плата є платежем, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності і визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, затвердженої рішенням міської ради від 30.07.2007 р. і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) 2628,66 грн. Орендна плата за перший (серпень 2007 року) місяць після перегляду розміру орендної плати визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за серпень місяць 2007 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідач звернувся до позивача 17.09.2009 року з проханням продовжити дію договору на два роки. Вказаний лист зареєстрований  канцелярією позивача 18.09.2009 р. за №7-2374.

У відповідь на вказаний лист 06.10.2009 р. позивач листом № 7-3/1177 повідомив відповідача про неможливість продовження дії договору оренди та припинення його дії з 01.10.2009 р., та про необхідність повернення орендованого майна за актом прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що договір оренди припинив свою дію саме з 01.10.2009 р., як і передбачено п. 10.1. Договору.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.   

Відповідно до ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи вищевикладене, Договір припинив свою дію 01.01.2009 р.

Як вбачається із ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.  

Відповідно до п. 5.1.9 Договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані не гіршому ніж на час передачі його в оренду з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини орендаря.

Як встановлено у п. 5.1.10 Договору з моменту припинення або розірвання договору по день підписання акта приймання-передачі майна, якщо обов'язки щодо повернення майна орендарем не виконуються, орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю неустойку за кожний день прострочення у розмірі подвійної плати за користування майном, що розраховується від суми орендної плати за останній місяць оренди.

В силу п. п. 2.3., 2.4. Договору, у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання-сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Отже, керуючись ст. 785 ЦК України та п. 5.1.10. Договору позивачем нарахована неустойка за час користування приміщенням понад установлений строк в сумі 12909,30 грн. за період з 01.10.2009 р. по 20.11.2009 р.

До матеріалів справи позивачем додано акт комісійного обстеження приміщення по вул. Комсомольській 47а від 20.11.2009 р., яким зафіксовано наявність майна, власником зазначено ОСОБА_3 Приміщення замкнено та опечатано. Позивач вважає, що вказаний акт підтверджує факт користування відповідачем спірним приміщенням до 20.11.2009 р.

Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач незаконно займав спірне приміщення з 01.10.2009 р. до 16.10.2009 р., враховуючи наступне.

В матеріалах справи міститься лист від 16.10.2009 р., направлений позивачу, в якому відповідач повідомляв, що договір оренди закінчився 30.09.2009 р., однак він має намір продовжити користування даним приміщенням, в разі відмови просить підписати акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист № 8/Д-217 віл          09.04.2010 р. Чернігівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в якому повідомлено, що рекомендований лист № 1403300236260 від 16.10.2009 р. на адресу Фонду комунального майна вручений 19.10.2009 р. уповноваженій особі Омеляненко.

Враховуючи викладене та те, що відповідач відповідно до п. 2.4. Договору виконав своє зобов'язання по складанню акту приймання-передачі, направивши лист з актом приймання-передачі 16.10.2009 р., суд дійшов висновку про те, що відповідач незаконно займав спірне приміщення лише у  період з 01.10.2009 р. по 16.10.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний повернути спірне приміщення не пізніше 30.09.2009 р.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач зазначене приміщення передав по акту приймання-передачі 16.10.2009 р. (шляхом направлення на адресу відповідача листа разом з актом приймання-передачі).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення вимоги позивача в частині стягнення 3997,72 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за використання відповідачем спірного приміщення за період з 01.10.2009 р. до 16.10.2009 р., оскільки спірне приміщення без правових підстав використовувалось відповідачем у вказаний період.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обгрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2010 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2010 р. у справі № 13/61 залишити без змін.

Справу № 13/61 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.06.10 (відправлено)