Справа № 2 -1355

                                    2010 рік

                    Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

17 червня  2010  року             Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                  Ярмак О.М..

при секретарі                           Чобітько Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі про  зобов»язання провести нарахування та виплату  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки в розмірі 3826грн. 50 коп.-

                                                                      В С Т А Н О В И В:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та прохає суд   зобов”язати управління ПФУ в Конотопському районі здійснити нарахування та виплату їй недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007-2009 роки в  розмірі 3826 грн. 50 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона  є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй  повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2007 році  допомога їй  як дитині війни не виплачувалася. З січня 2008 року державну соціальну допомогу їй як дитині війни почали виплачувати, але в розмірі лише 10 % мінімальної пенсії за віком, замість 30 % як це передбачено діючим законодапвством. та розмір недоплаченої їй державної соціальної допомоги за 2007-2009 роки становить  3826 грн. 50 коп. Прохає суд також стягнути на її користь понесені судові витрати.

    У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі,  позовні вимоги підтримує  в повному обсязі (а.с.    ).

    Відповідач в судове засідання не з”явився, представник позивача  за довіреністю ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без  її участі,  проти позову заперечує  (а.с.  11  ).

      Із заперечень представника позивача ОСОБА_2 проти позову вбачається, що вона не визнає позовні вимоги, так як органи Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 6, 19 Конституції України,  повинні діяти на підставі своїх повноважень та відповідно до Законів України, ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Що стосується проведення виплат у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71,11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік ». Тобто,  вимоги позивачки щодо виплати підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України маються роз”яснення про те, що питання пов»язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз»яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках мало бути вирішено після його законодавчого врегулювання.  Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет  на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Визначення мінімального розміру пенсії встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Однак ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому підстав для застосування цього розміру для обчислення підвищення дітям війни немає. Вимоги позивачки щодо стягнення недоплаченого в 2009 році підвищення до пенсії є безпідставними та необгрунтованими, оскільки ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірах, що діяли в грудні 2008 року. Отже, розмір підвищення до пенсії дітям війни в 2009 році залишився на рівні 2008 року, іншого законодавством  не було передбачено. Вказані підвищення і були проведені позивачці. Крім того зазначили, що  ст . 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни “ передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється і такий висновок міститься і в ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 року №  27-у/2009 . Отже , і відсутні  правові підстави для стягнення коштів з управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі, які відповідно до п. 9 Положення “Про Пенсійний фонд України” використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Вважає, що управління ПФУ в Конотопському районі  діяло на підставі діючого законодавства, а вимоги позивачки є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 13 ).

      Суд , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

    У судовому засіданні встановлено, що позивачка є дитиною війни (а.с.6) та має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни.

    Даний факт відповідачем  не оспорюється.

             Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

             Статтею 7 вказаного закону визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", будь-які інші нормативно-правові акти, які б визначали вказаний розмір або встановлювали інший розмір мінімальної пенсії за віком, відсутні.

    З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування  положення ч. 3 ст. 28 Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсій за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

           В судовому засіданні встановлено, що нарахування та виплата позивачці як дитині війни державної соціальної підтримки у 2007 році не проводилася  (а.с.  7 ).        

           Відповідно до п.  12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Ст. 111 вказаного закону визначено, що  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»

 Статтею  124 Конституції України передбачено, що  судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, відповідно до ст.  ст. 61 та 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.  Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

    Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним  і  не  може  бути  оскаржене.

    Відповідно до ст. 19  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.

    Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з боку управління ПФУ в Конотопському районі   не було допущено порушення прав  позивачки щодо виплати їй  державної соціальної підтримки як дитині війни з 1 січня  2007 року  до  9 липня  2007 року.

    В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України в   Конотопському районі  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Начало формы

Начало формы

  Суд вважає, що посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність  механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та  лист Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  є необґрунтованими та не можуть обмежувати права позивачки як дитини війни.

 У  листі Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначено, що питання пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  

Суд вважає, що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 12 ст.71 Закону України ?ро Державний бюджет на 2007 рік” ця норма Закону втратила чинність, а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” позивачці  як  дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у  2007 році підлягали до виплати такі суми:

липень - (406 грн. + 4 грн. 06  коп. ) х 30 % = 123 грн. 02 коп.

серпень -(406 грн. + 4 грн. 06  коп. ) х 30 % = 123 грн. 02 коп.

вересень -(406 грн. + 4 грн. 06  коп. ) х 30 % = 123 грн. 02 коп.

жовтень - (411 грн. + 4 грн. 11  коп. ) х 30 % = 124 грн. 53 коп.

листопад - (411 грн. + 4 грн. 11  коп. ) х 30 % = 124 грн. 53 коп.

грудень  -(411 грн. + 4 грн. 11  коп. ) х 30 % = 124 грн. 53 коп.

Всього: 742 грн. 65 коп.

Встановлено, що у 2008 році позивачці проводилася нарахування та виплата державної соціальної підтримки за період з січня по березень в розмірі по 47 грн., з квітня по червень  - по 48 грн. 10 коп.,  з  липня по вересень — по 48 грн. 20 коп., з жовтня по грудень — по 49 грн. 80 коп. (а.с. 6), що є значно меншим, ніж 30 %  мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41  розділом  П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була  викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Відповідно до  п. 14  ст. 14 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни  до  пенсії  або  щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень  ст. 65 розділу І, п.п. 61, 62,63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  визнані неконституційними  положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

          Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що  відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року  управління ПФУ України в Конотопському районі  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” розмір мінімальної пенсії за віком у травні та червні 2008 року становив 481 грн., за період з липня по вересень  - 482 грн., за період з жовтня по грудень 2008 року — 498 грн.

    Таким чином позивачці за період з травня по грудень 2008 року мала бути виплачена державна соціальна підтримка як дитині війни в розмірі:

    травень - 481 грн. х 30 %  = 144 грн. 30 коп.

    червень - 481 грн. х 30 % = 144 грн. 30 коп.

    липень - 482 грн. х 30 % = 144 грн. 60 коп.

    серпень - 482 грн. х 30 % = 144 грн. 60 коп.

    вересень - 482 грн. х 30 % = 144 грн. 60 коп.

    жовтень -  498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    листопад - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    грудень - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    Всього: 1170 грн. 60 коп.

    Як вбачається з довідки управління ПФУ в Конотопському районі позивачці за період з травня по грудень 2008 року була виплачена державна соціальна підтримка в розмірі 390 грн. 20 коп. (а.с. 7).

    Загальний розмір недоплаченої державної соціальної підтримки за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року становить 780 грн. 40 коп. ( 1170 грн 60 коп. - розмір державної соціальної підтримки, який мав бути виплачений позивачці — 390 грн. 20 коп. - сума державної соціальної підтримки, яка була їй фактично виплачена.    

   Законом України “Про Державний бюджет на 2009 рік” дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни ” не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік  , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом, та нормативно- правовими актами Кабінету  Міністрів України. Відповідним законом, який  встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України  “ Про соціальний захист дітей війни” .Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни “.

            Ст. 71 даного Закону Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.    

      В судовому засіданні було встановлено, що позивачці в 2009 році здійснювалася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни відповідно до постанови КМУ “Про деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 в ролзмірі по 49 грн. 80 коп.

    В той же час, відповідно до ч.  ч. 1, 4 ст. 8 ЦПК України  суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акту закону України, суд застосовує законодавчий акт, що має вищу юридичну силу.  

    Таким чином, нарахування та виплата в 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

    Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Виходячи із системного аналізу діючого законодавства, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  повинно було нараховувати та виплачувати позивачці як дитині війни підвищення  до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

            За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” .

    Згідно ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” прожитковий мінімум на одну одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений на рівні грудня 2008 року, тобто становив за період з січня по жовтень 2009 року — 498 грн., а за період з листопада по грудень 2009 року — 573 грн.

    Таким чином за період з січня по грудень 2009 року позивачці управління ПФУ в  Конотопському районі  мало виплатити державну соціальну підтримку в розмірі

    січень - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    лютий - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    березень -   498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    квітень -   498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    травень - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    червень -   498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    липень - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    серпень -   498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    вересень - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    жовтень - 498 грн.х 30 % = 149 грн. 40 коп.

    листопад - 573  грн.х 30 % = 171 грн. 90 коп.

    грудень  -  573 грн. х 30 % = 171 грн. 90 коп.

      Всього: 1837 грн. 80 коп. :

    В той же час позивачці була виплачена державна соціальна підтримка в розмірі  597 грн. 60 коп. ( 49 грн. 80 коп. - розмір державної соціальної підтримки, який виплачувався щомісяця х 12 місяців) (а.с. 7).

    Розмір недоплаченої державної соціальної підтримки за період з січня по грудень 2009 року становить  1240 грн. 20 коп. (1837 грн. 80 коп.  - розмір державної соціальної підтримки, який мав бути виплачений за 2009 рік — 597 грн. 60 коп. - розмір державної соціальної підтримки, який був виплачений позивачу у 2009 році)

    За таких обставин, суд вважає, що відповідачем за  період з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рок,  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року  було допущено порушення прав позивачки на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

    Загальний розмір недоплаченої їй державної соціальної підтримки як дитині війни за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року становить  2763 грн. 25 коп. (742 грн. 65 коп. + 780 грн. 40 коп. + 1240 грн. 20 коп.

Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,   затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261,  Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

  Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачці, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду  України у  Конотопському районі , за місцем проживання позивачки.

За таких обставин,  слід зобов»язати  управління Пенсійного фонду України в  Конотопському районі провести позивачці нарахування та виплату державної соціальної підтримки в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за  віком, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування“, та провести  відповідні  виплати за 2007 рік за перод з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік за період з 22 травня по 31 грудня 208 року та за 2009 рік за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з урахуванням здійснених за вказаний період виплат.

  Судові витрати слід стягнути пропорційно до розміру  задоволених вимог. Позивачка прохала нарахувати на її користь та виплатити їй  недоплачену державну соціальну підтримку в розмірі  3826 грн. 50 коп., в той час як їй слід нарахувати та виплатити державну соціальну підтримку в розмірі 2763 грн. 25 коп., тобто її позовні вимоги задоволені на 72 %.

За таких обставин,  судовий збір в розмірі 36 грн. 72 коп. слід компенсувати  позивачці за рахунок  держави , оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  слід стягнути з відповідача на користь позивачки у розмірі 86 грн. 40 коп., оскільки від їх сплати відповідач, відповідно до діючого законодавства,  не звільняється.

             На підставі викладеного  та  керуючись  ст.ст. 19, 22,  64,  124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законами України «Про Державний бюджет України на 2007-2009 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,  затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261,  ст.ст. 8-15, 60, 81, 88 , 209, 212, 214-215 , 218 ЦПК України,

                                   В И Р І Ш И В:

      Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.            

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі  здійснити   ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за  віком, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування “, та провести  відповідні  виплати за 2007 рік за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням здійснених ОСОБА_1 як дитині війни виплат за вказаний період.  

                   В іншій частині  - в задоволенні позовних вимог  відмовити.

           Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету  України  витрати зі сплати  судового збору  в розмірі 36 грн. 72 коп. та з управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі - витрати  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду  справи в розмірі 86 грн. 40 коп..

     Рішення може бути оскаржене  до  апеляційного  суду Сумської області  через Конотопський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з  дня  проголошення рішення та апеляційної скарги — протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:    підпис.

                Згідно.

Суддя Конотопського

міськрайонного суду                                                                                                                        О.М. Ярмак