ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1385/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дембіцького П.Д.,
при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу заадміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області до ВАТ "Глибоцька РТП" ,-
за участю :
представника позивача: Баланюка В.А. (доручення № 885/06 від 15 березня 2010 року);
відповідач –не з'явився
ВСТАНОВИВ:
До Чернівецького окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області з адміністративним позовом до ВАТ «Глибоцька РТП» про стягнення недоїмки в сумі 2661,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник – ВАТ «Глибоцька РТП» станом на 17 березня 2010 року здійснював нарахування страхових внесків за базовий період, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачував. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування станом на 17.03.2009 року складає 2661,67 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ВАТ «Глибоцька РТП» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежам до Пенсійного фонду. ВАТ «Глибоцька РТП» здійснював нарахування страхових внесків за кожний базовий період, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачував. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування станом на 17 березня 2010 року складає 2661,67 коп., а саме: фінансові санкції – 114,23 грн., пеня – 2547,44грн.
Станом на 09 червня 2010 року відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців, представника в судове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило. .
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.
Таким чином, відповідач про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 128 КАС України суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні встановлено, що заборгованість 2661,67 грн. ВАТ «Глибоцька РТП» на момент розгляду справи, не сплачена.
Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі та які досліджені у справі, а саме: інформацією відповідно до якої ВАТ «Глибоцька РТП» станом на 17 березня 2010 року має заборгованість Пенсійного фонду України зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - фінансові санкції – 114,23 грн та пеня – 2547,44 грн., довідкою-розрахунком суми позову по ВАТ «Глибоцька РТП» – розрахунок суми боргу, яка становить 2661,67 грн., розрахунком по відшкодуванню боргу страхових внесків по ВАТ «Глибоцька РТП», що підлягають сплаті у сумі 2661,67 грн., Рішення № 460 від 03 грудня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 1-5 % ВАТ «Глибоцьке РТП» з 01 лютого 2007 року по 26 листопада 2009 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.
Крім того, слід зазначити, що вказані правовідносини регулюються Законом України
“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ (далі Закону №1058-ІV від 09.07.2003 року) та іншими.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року).
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 18 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхові внески роботодавцями нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (п. 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV).
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
У ході судового розгляду справи достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” в частині несвоєчасної сплати страхових внесків. У зв’язку з несплатою страхових внесків відповідачем, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в сумі 2661,67 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Однак, відповідач не довів суду факт відсутності у нього боргу перед позивачем та не погасив вказану суму боргу в добровільному порядку у встановлені чинним законодавством строки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ВАТ «Глибоцька РТП» (вул. Першотравнева, 47, смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, 60400, код за ЄДРПОУ 03767104, № р/р 256097190, МФО 356356 в ВАТ «Державний Ощадний банк України») на користь управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області (вул. Першотравнева, 10, смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, 60400, р/р 25604301100800, МФО 356334 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», ід.код 21430615) борг у сумі 2661.67 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 14 червня 2010 р..
Суддя П.Д. Дембіцький