ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 р. Справа № 2-а-2207/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції
до: підприємства Могилів-Подільської виправної колонії №114
про: стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ :
Могилів-Подільською об’єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до підприємства Могилів-Подільської виправної колонії №114 про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.
Позов мотивовано тим, що станом на 01.03.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 120855,87 грн., в т.ч.: 92125 грн. – основний платіж, 1732,92 грн. – штрафні санкції, 26997,95 грн. – пеня.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена Могилів-Подільська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 28.05.2010 року відкрито провадження у справі.
Від представника позивача до суду надійшла заява щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача надала до суду заяву №12730, в якій просила розглянути справу за її відсутності, при цьому зазначила, що позовні вимоги позивача в заявленій сумі визнає в повному об'ємі.
Враховуючи те, що від обох сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підприємство Могилів-Подільська виправна колонія №114, згідно свідоцтва про державну реєстрацію зареєстрована державним реєстратором Могилів-Подільської райдержадміністрації від 07.09.1999 року за №31 та перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Згідно довідки Могилів-Подільської ОДПІ форми №4-ОПП перебуває на обліку, як платник податків з 09.09.1999 року.
Судом встановлено, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 120855,87 грн., в т.ч.: 92125 грн. – основний платіж, 1732,92 грн. – штрафні санкції, 26997,95 грн. – пеня.
Зобов’язання, яке підлягає сплаті відповідачем у загальній сумі 120855,87 грн. підтверджуються податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с.15-27); обліковою карткою платника податків (а.с.31-35); копією корінця податкового повідомлення-рішення форми “Ш” №0008151500/0 від 16.12.2009 року (а.с.29); копією корінця податкового повідомлення-рішення форми “Ш” №0000601500/0 від 15.02.2010 року (а.с.30); актом перевірки №250/15 від 16.12.09 р., актом перевірки №22/15 від 15.02.10 р.
Заборгованість з податку на додану вартість (основний платіж) в розмірі 92125 грн., виникла за результатами проведених документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість відповідача, про що складені акти за №250/15 від 16.12.2009 року та №22/15 від 15.02.2010 року відповідно.
В зв’язку з цим, на відповідача накладено штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 1732,92 грн. та нарахована пеня в розмірі 26997,95 грн.
Штрафні (фінансові) санкції на суму 1296,88 грн. нараховані відповідачу за порушення строків сплати платежів до бюджету, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0008151500/0 від 16.12.09 р.; штрафні (фінансові) санкції на суму 436,04 грн. нараховані відповідачу за порушення строків сплати платежів до бюджету, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0000601500/0/0 від 15.02.10 р.
Пеня – в розмірі 26997,95 грн. нарахована відповідачу за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у відповідності зі ст.10 п.10.1 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно з положеннями якої платники податків несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства.
Задовольняючи позов суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних (обов’язкових платежів) належить податок на додану вартість. Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.
Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 5.3.1. ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.
В силу пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, які відповідач отримав, однак зазначені суми не були сплачені в установленому законом порядку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач має непогашений борг (недоїмку) зі сплати податку на додану вартість в сумі 120855,87 грн., яка станом на день розгляду судом справи не погашена.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
На підставі ст.ст. 112, 136 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси.
Беручи до уваги викладене, суд пришов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з визнанням відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з підприємства Могилів-Подільська виправна колонія №114 (с. Сказинці, Могилів-Подільський район, Вінницька область) до Державного бюджету податковий борг в сумі 120855,87 грн. (сто двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять гривень 87 копійок) за рахунок його активів.
Копію даної постанови направити сторонам по справі.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 17.06.10
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя: Секретар: 17.06.2010