Справа № 2 - 44 / 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2007 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                                              Ткаченко О.В.

при секретарі                                                      Бондаренко Л.С.

з участю адвокатів                                             ОСОБА_2

                                                                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка

справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства „ Діар „ , про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_117.01.2007 року звернувсь з названою позовною заявою до суду в якій посилавсь на те , що 15.04.2004 року набуло чинності рішення Апеляційного суду Київської області за яким визнано винним „ ПСП Діар „ в нанесенні позивачеві матеріальних збитків і стягнуто з відповідача на користь позивача 531 гривень . Протягом 2004 - 2006 років тривав розгляд справи у Верховному Суді України за касаційною скаргою відповідача на рішення Апеляційного суду Київської області. Рішення Апеляційного суду Київської області залишено без змін а касаційна скарга відповідача без задоволення . Позивач зазначив , що в справі про відшкодування матеріальних збитків ним не ставилось питання про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди , тому він вважає , що йому завдано моральну шкоду пов'язану з матеріальними збитками яку завдано відповідачем яку він оцінює в 25 000 гривень і яку просить стягнути з відповідача посилаючись на обставини які викладенні в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги , посилаючись на обставини які викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав .

Заслухавши пояснення позивача , представника відповідача, адвокатів , дослідивши письмові докази , суд вважає , що в задоволенні позовних вимог слід відмовити .

По справі встановлено , що у листопаді місяці 2003 року позивач ОСОБА_1звернувсь в суд з позовом до ПСП „ Діар „ про відшкодування шкоди . Свої вимоги мотивував тим , що весною 2003 року на земельній ділянці посіяв просо . У вересні місяці 2003 року отримав згоду на скошування та обмолот вирощеного проса сільськогосподарською технікою відповідача, в касу підприємства ОСОБА_1сплатив 45 гривень за виконання робіт по скошуванню проса та 60 гривень за його обмолот. Роботи були виконанні тільки по скошуванню посіву проса, а обмолот не було проведено . Рішенням Володарського районного суду Київської області від 24.12.2003 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову . Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15.04.2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено , рішення Володарського районного суду від 24.12.2003 року скасовано і ухвалено нове рішення за яким позов ОСОБА_1 до ПСП „ Діар „ про відшкодування збитків задоволено . Стягнуто з ПСП „ Діар „ на користь ОСОБА_1 531 гривень на відшкодування заподіяних збитків . Відповідно до Ухвали Верховного Суду України від 19.09.2006 року , касаційну скаргу ПСП „ Діар „ відхилено , рішення Апеляційного суду Київської області від 15.04.2004 року залишено без змін .

2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1ствердив суду, що після отримання ухвали Верховного Суду України, від 19.09.2006 року, відповідачем відшкодовано матеріальну шкоду за рішенням Апеляційного суду Київської області в розмірі 531 гривень , що також підтвердив і представник відповідача, тому позивач вважає , що у нього є правові підстави для відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 15.04.2004 року встановлено що відповідачем ПСП „ Діар „ порушено зобов'язання перед позивачем ОСОБА_1 за неналежне виконання зобов'язання стягнуто 531 гривень на відшкодування заподіяних збитків . Відповідно до даного рішення , а також як було і встановлено в судовому засіданні, що правовідносини між сторонами виникли в листопаді місяці 2003 року тому вони повинні регулюватись цивільним законодавством яке було чинне на той час , тобто Цивільним Кодексом України ( в редакції 1963 року ) , що і вказано в рішенні Апеляційного суду Київської області як посилання на норму матеріального права при задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1. Позивач ОСОБА_1в позовній заяві про стягнення моральної шкоди та в судовому засіданні посилається на норми Цивільного Кодексу України (в редакції 2003 року) а саме ст. 23 та ст. 1167 , що є неправильним так як зазначалось раніше правовідносини виникли між сторонами в 2003 році. Цивільний Кодекс України ( в редакції 2003 року ) відповідно до прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з 01 січня 2004 року .

Відповідно до ст. 440/1 ЦК України (1963 року), моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи , яка порушила їх законні права, відшкодовується особою , яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини . Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Ст. 203 ЦК України (1963 р.) зазначає , що, в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки . Під збитками розуміються витрати , зроблені кредитором , втрата або пошкодження його майна, а також неодержанні кредитором доходи , які він одержав би , якби зобов'язання було виконано боржником .

Враховуючи викладене а також те , що такого роду правовідносини які виникли між позивачем ОСОБА_1та ПСП „ Діар „ не передбачають відшкодування моральної шкоди, а посилання в даному випадку на ст. 440/1 ЦК України (1963 р.) недопустиме , оскільки вказана норма матеріального права передбачає відшкодування позадоговірної моральної шкоди , необхідно відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено , що договору письмового між сторонами в 2003 році на виконання робі по скошуванню проса не укладалось , де б було передбачено відшкодування моральної шкоди в разі невиконання умов зобов'язання . Главою 15 та 18 ЦК України (1963 року) виконання зобов'язань , відповідальність за порушення зобов'язань , не передбачено відшкодування моральної шкоди стороні в разі не виконання умов зобов'язання , тому суд вважає що порушення зобов'язання , яке допустило ПСП „ Діар „ відносно ОСОБА_1 не тягне за собою відшкодування моральної шкоди і вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними такими , що не ґрунтуються на вимогах норм матеріального права.

КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 161 - 167 , 203, 211,440/1 ЦК УКРАЇНИ ( 1963 P.), CT.CT. З, 5, 8, 13, 57, 208, 209, 212 - 215 ЦПК УКРАЇНИ , СУД , -

ВИРІШИВ :

3

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного

сільськогосподарського підприємства „ Діар „ с. Завадівка, Володарського району,

Київської області про стягнення моральної шкоди - відмовити повністю .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської

області через Володарський районний суд Київської області шляхом подачі в 10 денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги .