Справа №2-145/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 року Миронівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Семенцова Ю.В.,
при секретарі - Семерей Л.М.,
за участю - позивача ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи -ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в м. Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа: ОСОБА_3,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 листопада 2006 року близько 18 години в с.Карапиші Миронівського району Київської області, по вул.Богуславській з вини відповідача ОСОБА_2., який керував автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з.НОМЕР_1, що належить йому, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений його автомобіль марки ВАЗ-21053 д.н.з.НОМЕР_2, яким керував його батько ОСОБА_3. Внаслідок ДТП йому завдана матеріальна та моральна шкода. Добровільно відповідач відмовляється відшкдовувати збитки, тому звернувся до суду і просить стягнути з відповідача на його користь 914,55 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, 100 грн. витрат, пов'язаних з оплатою автотоварознавчого дослідження, 150 грн. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги авдвоката та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 2194,55 грн..
В судовому засіданні позивач від позовної вимоги про стягнення з відповідача 1000 грн. моральної шкоди відмовився, інші свої вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач позов визнав та пояснив, що 12 листопада 2006 року близько 18 години в с.Карапиші Миронівського району Київської області, по вул.Богуславській він керував автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з.НОМЕР_1, що належить йому та з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки ВАЗ-21053 д.н.з.НОМЕР_2, який належить позивачу, і яким керував його батько - ОСОБА_3.
Суд, заслухавши позивача, відповідача, третю особу, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 cm. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 cm. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно cm. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості втраченого майна на
момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до cm. 48 Закону України "Про власність" Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям і іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення всіляких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (із змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" питання про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, кожному із їх володільців вирішується за правилами: шкода заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
В судовому засіданні встановлено, що 12 листопада 2006 року близько 18 години в с.Карапиші Миронівського району Київської області, по вул.Богуславській відповідач ОСОБА_2., керуючи власним автомобілем ВАЗ-2106 д.н.з.НОМЕР_1, порушив п.10.1. ПДР, внаслідок чого з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки ВАЗ-21053 д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який належить останньому на праві приватної власності. Внаслідок дорожньо-траспортної пригоди та отриманих транспортним засобом марки ВАЗ-21053 д.н.з.НОМЕР_2 механічних пошкоджень, позивачу ОСОБА_1. були спричинені матеріальні збитки. Відповідно довідки №38/д від 20.11.2006р. вартість відновлювального ремонту складає 914,55 грн.
Відповідно до ч.1 cm. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. В даному випадку порушені майнові права позивача, оскільки було пошкоджено його автомобіль. Це порушило звичайний спосіб життя позивача, змусивши його прикладати додаткові зусилля для відновлення пошкодженого автомобіля. Враховуючи глибину душевних страждань позивача, характер правопорушення, вчиненого відповідачем, вимоги розумності та справедливості, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 300 грн. моральної шкоди.
На підставі cm. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою автотоварознавчого дослідження, витрати, пов'язаних з оплатою правової допомоги авдвоката та. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі cm. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, ст. ст. 22, 23, 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, Закону України "Про власність", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (із змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст. 10, 58, 59, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1914,55 грн. матеріальної шкоди, 100 грн. витрат, пов'язаних з оплатою автотоварознавчого дослідження, 150 грн. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги авдвоката та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 1194,55 грн. (одна тисяа сто дев'яносто чотири гривні п'ятдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_251грн. судового збору на користь
держави.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного терміну.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.