ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2006 Справа № 16/77
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Неклеси М.П.(доповідача),
суддів: Павловського П.П., Логвиненко А.О.
за участю : секретаря судового засідання Гарбузенко О.В.
представників сторін:
від відповідача: Смірний О.С., довіреність №16-81/347 від 03.01.2006р.
від позивача представник у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. у справі №16/77
за позовом Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта”, м. Кременчук
до Відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 1 180 592,97 грн.
В С Т А Н О В И В:
28.02.2006р. ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ВАТ „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення 1 180 592,97 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 1 083 092,97 грн. боргу, 10 830,92 витрат по сплаті державного мита, 108,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи а також порушення норм процесуального і матеріального права.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат” підлягає задоволенню з наступних підстав.
11.09.2000р. між позивачем (кредитором) та відповідачем (боржником) було укладено угоду про новацію №01/1( згідно з пунктами 1, 2) у зв’язку з неможливістю здійснення вексельного платежу боржником на користь кредитора в обумовлені строки за простими векселям: №65306599321029, №65306599321030, та №65306599321028 на суму 1 083 092,97грн. Сторони домовилися, що на суму зазначених простих векселів боржник зобов'язується емітувати та передати кредитору, згідно акту приймання-передачі нові прості векселі зі строком погашення „за пред'явленням".
На виконання умов угоди відповідачем були емітовані та передані на користь позивача прості векселі, а саме: №65305589466028 на суму 300000,00грн., виданий 13.09.2000р., №65305589466029 на суму 300000,00грн., виданий 13.09.2000р. та №65305589466030 на суму 483 092,97грн., виданий 13.09.2000р. що підтверджується актами приймання - передачі від 13.09.2000р. №29/10, №30/10, №31/10.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до статті 34 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні; він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
Позивачем було направлено лист від 11.09.2001р. №14/02-954 з вимогою про оплату векселів на суму 1 083 092,97 грн. Відповідач векселі не оплатив.
Згідно Уніфікованого закону про переказні та прості векселі протест - це офіційно засвідчена вимога платежу (акцепту) і його неотримання. Основна мета протесту - зберегти вексельне право за неоплаченим векселем.
14.09.2001р. приватним нотаріусом Шадріною Л.Г. векселі були опротестовані, про що складено відповідні акти.
Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, у тому числі і положення позовної давності (статті 70 і 71).
Статтею 70 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі передбачено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які
обчислюються від дати настання строку платежу. Тобто, векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення заборгованості за векселем в межах вексельної давності - протягом трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні векселі були пред'явлені позивачем до платежу, у відповідності ст.34 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі протягом одного року від дати його складання, тобто до 13.09.2001р. Трьохрічний строк давності, у відповідності зазначених норм має обраховуватись з 14.09.2001р. і закінчується 14.09.2004р. Позивачем подано позов поза межами встановленого строку, тому позивач втратив право на захист свого порушеного права щодо стягнення з відповідача заборгованості за векселями.
Посилання позивача на ту обставину, що заявою № 14/08-993 від 11.08.2003р. про включення суми боргу, за вказаними векселями, до реєстру кредиторів у справі про банкрутство №Б 15/107/03 було перервано перебіг строку позовної давності суд вважає неспроможними, оскільки статтею 71 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі визначено, що перерва перебігу строків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки переривалися. Тобто перерва строків давності має силу лише у відношенні тієї особи, проти якої була здійснена дія, яка перериває строк давності, тобто було пред’явлено позов. Позивач не звертався до суду з позовною заявою про сплату боргу за векселями, а вказана заява не перериває перебігу позовної давності.
Застосування господарським судом положень ст.264 Цивільного кодексу України суд вважає помилковим, оскільки строки давності для звернення з позовом до вексельного боржника відрізняються від строків позовної давності встановлених нормами Цивільного кодексу України і даними нормами не регулюються. На них не розповсюджується дія статті 264 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість відновлення пропущеного строку позовної давності. Відповідно до статті 70 Уніфікованого закону строки позовної давності є обмеженими і відновленню, в разі їх пропуску, не підлягають. Таким чином, при пропуску строку давності векселедержатель втрачає які не будь права по векселю у відношенні тих осіб, строки звернення з позовом до яких пропущені. Ці права не підлягають відновленню незалежно від того, чи були поважними причини пропуску строку давності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений невірний висновок щодо часткового задоволення позову, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності.
Керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Північний
гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. у справі №16/77 задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. у справі №16/77 скасувати.
В позові закритому акціонерному товариству транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта” відмовити.
Головуючий М.П.Неклеса
Судді П.П.Павловський
А.О.Логвиненко