ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 Справа № 20/323
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крутовських В.І
суддів: Прокопенко А.Є. –доповідач , Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Чоха Є.О..
За участю представників сторін:
від позивача: Кузнецова Л.А. юрисконсульт, довіреність №108/09 від 09.01.04; Кожемятов К.М. бухгалтер, довіреність №2056/09 від 27.04.06;
від відповідача: Бєлік І.А. юрисконсульт, довіреність №50 від 20.01.05;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Кривбассвітло” м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.05р. у справі № 20/323
за позовом Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” м.Кривий Ріг
до Комунального підприємства “Кривбассвітло” м.Кривий Ріг
про стягнення 99290,09грн.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.06.06р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.05р. по справі № 20/323 (суддя Пархоменко Н.В.) з комунального підприємства “Кривбассвітло” м.Кривий Ріг на користь Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” м.Кривий Ріг було стягнуто 94586грн. 99коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 2897грн. 23коп. –3 % річних, 1805грн. 87коп. пені, 992грн. 90коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскаржуючи рішення господарського суду комунальне підприємство “Кривбассвітло” просить його скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального і матеріального права, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Відповідач посилається на ту обставину, що позивач безпідставно відніс переплату в сумі 30619грн. 44коп. в рахунок оплати боргів минулих років, тоді як дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, повинна бути списана у відповідності до п. 62 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” №250 від 03.04.93р. (із змінами).
Також скаржник посилається на те, що відповідно до актів звіряння станом на 18.10.05р. і 10.11.05р. позивачем не враховані кошти в сумі 9141грн. 12коп. за договором 2001р. і 5150грн. 36коп. за договором 2004р.
Позивач посилається на безпідставність доводів скаржника і просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" та Комунальне підприємство "Кривбассвітло," уклали договори № 238 від 19.12.2001 року , та № 238 від 01.10.2004 року про постачання теплової енергії.
Згідно умов договорів позивач зобов”язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов”язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цими договірами.
Пунктом 6.3 договорів № 238 від 19.12.2001 року та № 238 від 01.10.2004 року про постачання теплової енергії передбачена попередня оплата за 3 дні до початку розрахункового періоду , та відповідно до пункту 6.4. при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25 –числа поточного місяця.
Відповідач свої зобов’язання по оплаті теплової енергії повністю не виконав у зв’язку з чим виникла заборгованість за період з 01.01.2003 року по 01.08.2004 року за договором № 238 від 19.12.2001 року у сумі - 50 199грн. 53коп., за договором № 238 від 01.10.2004 року за період з 01.10.2004 року по 01.05.2005 року заборгованість склала –32598 грн.69 коп.
Відповідно Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець обов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно умов виконання зобов”язань, передбачених Цивільним кодексом України, зобов”язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Порушенням зобов”язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем також заявлено до стягнення 11788грн. 77коп. –інфляційних втрат, 2897грн. 23коп. –3 % річних та 1805грн. 87коп. пені.
Як вбачається із акту звірки між сторонами станом на 15.05.06р. сальдо станом на 01.01.00р. складає 44910грн. Нараховано за період 2000, 2001, 2002 роки 95370грн. 70коп., сплачено у цей період 125989грн. 96коп. різницю у сумі 30619грн. 26коп., віднесено позивачем до сплати боргу минулих років (44910грн. 74коп.). Залишок боргу в сумі 14291грн. 48коп. не зараховувався позивачем у наступних періодах оплати за 2003-2005 роки, а віднесено відповідно акту звірки і пояснень до оплати боргів за період до 1998 року. Сторони не дійшли згоди по віднесенню оплати за конкретні періоди у зв”язку з чим у даних позивача і відповідача по акту звірки по врахуванню боргу вбачаються значні відхилення.
Апеляційний господарський суд вважає наступне.
Платіжним дорученням №547 від 12.11.02р. відповідач перерахував позивачу вартість теплової енергії в сумі 120800грн. за конкретні періоди –2000р., 2001р., 2002р. Оскільки оплата перевищувала розмір нарахованого за цей період боргу, а відповідач не надав вказівки щодо віднесення суми 44910грн. 74коп. (в оплату конкретних періодів, позивач цілком обгрунтовано відніс суму в розмірі 30619,26грн. в оплату боргів минулих років. Залишок сплаченої суми в розмірі 14291грн. позивачем необгрунтовано не враховано в погашення поточних платежів за період 2003-2005 років, оскільки позивачем не надано доказів наявності заборгованості за періоди до 01.11.98р., інформація про її наявність в актах звірок, складених сторонами, відсутня. Таким чином, сума 14291грн. повинна бути зарахована як оплата за спожиту теплову енергію за періоди 2003-2005 роки.
Відповідно акту звірки (станом на 15.05.06р.) за період 2003р. відповідачем спожито теплової енергії по договору №238 від 19.12.01р. на суму 58258грн. 41коп. Відповідачем сплачено у 2003р. 13700грн., у 2004 році 3500грн., всього 17200грн.
Залишок боргу за цей період становить 41058грн. 41коп. Позивач не врахував частину проплат за цей період, так як у призначенні проплат було вказано місяці, в яких відповідач не споживав теплову енергію, і відніс ці проплати в рахунок сплати боргу минулого періоду (пояснення, а.с. 12 т.с. ІІІ) –платіжні доручення №568 від 11.08.03р., на суму 3000грн., №626 від 28.08.03р. на суму 900грн., №614 від 04.09.03р. на суму 150грн., №616 від 08.09.03р. на суму 250грн., №654 від 11.09.03р. на суму 3000грн., №729 від 10.10.03р. на суму 2000грн., №553 від 26.08.04р. на суму 2000грн.
Апеляційний господарський суд вважає неправомірним віднесення позивачем проплат на періоди минулих років, оскільки відповідачем вказано у означених платіжних дорученнях не тільки місяць, але і рік призначення платежу (2003-2004р.р.), і позивач не мав права без узгодження з відповідачем змінити вказаний період.
Відповідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 15.05.06р. борг по договору №238 від 01.10.04р. становить 35738грн. 33коп. Відповідачем сплачено 13290грн., борг становить 22448грн. 33коп.
Платіжним дорученням №692 від 27.10.04р. відповідачем сплачено 5000грн. з призначенням платежу за жовтень 2004р. Оскільки відповідачем було спожито в цьому місяці теплової енергії лише на суму 69грн. 64коп., решту суми в розмірі 4930грн. 36коп. позивачем віднесено в рахунок оплати боргу минулих років. Оплата в сумі 220грн. за грудень 2004р. платіжним дорученням №72 від 15.02.05р. віднесено позивачем в рахунок оплати боргу, так як відповідач в грудні 2004р. теплову енергію не споживав. Апеляційний господарський суд також вважає необгрунтованим віднесення вказаних платежів в оплату боргів минулих років, так як відповідачем вказано період оплати –2004 і 2005 роки.
Також судом враховано, що позов пред”явлено до господарського суду 20.09.05р., позивачем в розрахунку позовних вимог (а.с. 20, т.с. І) не враховано проплати в сумі 1000грн. (платіжне доручення №579(1) від 23.08.05р.) і 4000грн. (платіжне доручення №753 від 28.11.05р.), провадження у справі в частині стягнення 4000грн. підлягає припиненню на підставі п. 1№ ст. 80 ГПК України.
З наведеного вбачається, що стягненню підлягає борг в сумі 59506грн. 74коп. Також слід врахувати, що позивачем не надавались докази наявності боргу в сумі 14291грн. 48коп. станом на 01.01.00р.
Посилання відповідача на наявність листа №432 від 22.04.05р. (а.с. 93, т.с. І) в якому він просить вважати переплату в сумі 30619грн. 44коп. передплатою за теплоенергію, яка буде спожита у наступних періодах, і який повинен бути враховано позивачем при зарахуванні оплати за спожиту теплову енергію за спірні періоди, суд вважає необгрунтованим, оскільки на час звернення позивача з позовом проплати за спірний період вже було здійснено.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком апеляційного господарського суду сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.02.03р. по 01.06.05р. становить 66248грн. 99коп. (інфляційні втрати складають 6742грн. 25коп.). Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 2897грн. 23коп., але враховуючи проведені відповідачем проплати, не враховані позивачем, сума річних за спірний період становить 1823грн. 63коп.
Відповідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається.
Згідно п. 7.2.3 договору №238 від 01.10.04р. відповідач за нечвоєчасне проведення розрахунків повинен сплатити пеню в розмірі 1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Апеляційний господарський суд вважає, що заявлені позивачем вимоги по стягненню пені в сумі 1805грн. 87коп. (за період з 01.12.04р. по 01.06.05р. підлягають задоволенню, вважаючи на обгрунтованість нарахувань і врахування проплат за цей період.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись п. 1№ ст. 80, ст.ст. 103 - 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задвольниити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.05р. у справі № 20/323 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
“Позов задовольнити частково.
Стягнути Комунального підприємства “Кривбассвітло” м.Кривий Ріг на користь Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” м.Кривий Ріг 66248грн. 99коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 3 % річних в сумі 1823грн. 63коп., 1805грн. 87коп. пені, 698грн. 78коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
В частині стягнення боргу в сумі 4000грн. провадження у справі припинити.”
Стягнути з Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” м.Кривий Ріг на користь Комунального підприємства “Кривбассвітло” м.Кривий Ріг 349грн. 39коп. витрат по сплаті держмита по апеляційній скарзі.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий В.І.Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
З огигіналом згідно
Помічник судді А.В.Тальян