Справа №11-448 2007 р.

 Головуючий у 1 інстанції Дрюк П.М.

Доповідач Самойленко A.I.

УХВАЛА

Іменем України

20 лютого 2007 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Калашникова В.М. суддів Самойленка А.І., Яременка А.Ф.

з участю прокурора Єроклінцевої Н.С. засудженого ОСОБА_1 розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Донецьку  справу  за апеляцією  потерпілої ОСОБА_2   на  вирок  Великоновоселківського районного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1,     ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с.Новогригорівка     Гуляйпільського     району

Запорізької області, мешканця с.Вільне Поле

Великоновоселківського    району    Донецької

області, не судимого

засуджено за ст.122 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі

ст.ст.75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання, якщо

протягом іспитового строку 1 рік він не вчинить нового злочину і виконає

покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне

проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 136 гривень 01 копійку на відшкодування матеріальної шкоди і 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22 червня 2006 року під час сварки з ОСОБА_2 вдарив останню ногою, завдавши потерпілій крововилив в області лобка, а після цього з метою завдання тілесних ушкоджень кинув у ОСОБА_2 кусок дошки, внаслідок чого умисно завдав останній середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді садна правого передпліччя і закритого перелому правої ліктевої кості.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо ОСОБА_1 і стягнути з останнього на її користь 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував у повній мірі її моральні страждання, завдані злочинними діями засудженого, через що безпідставно зменшив розмір відшкодування з засудженого цієї шкоди.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти апеляції і просив вирок залишити без зміни, думку прокурора, яка

2

висловилась про необхідність часткового задоволення апеляції і збільшення суми стягнення на відшкодування моральної шкоди до 2000 гривень на користь потерпілої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_2 під час досудового слідства подала заяву про визнання її цивільним позивачем внаслідок завдання їй діями засудженого матеріальної шкоди на суму 136 гривень 01 копійку. Постановою слідчого вона була визнана цивільним позивачем у справі.

Інших позовних заяв, зокрема, про відшкодування їй моральної шкоди, потерпіла ні під час досудового слідства, ні в судовому засіданні не подавала.

Під час допиту її в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 на запитання свого представника пояснила, що вона підтримує цивільний позов і заявляє "моральну шкоду у сумі 10000 гривень", оскільки вона мешкає одна, що 4 місяці вона не могла займатися домашнім господарством, відчувала фізичні та моральні страждання.

Однак, така усна заява потерпілої під час її допиту в ході судового слідства не може бути розцінена як позовна заява, яка згідно ст.119 ЦПК України подається в письмовій формі і повинна містити позовні вимоги, виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, та інші дані, передбачені вказаною нормою закону.

При розгляді кримінальної справи позовна заява згідно вимог ст.297 КПК України повинна бути оголошена в судовому засіданні цивільним позивачем. Особа, до якої пред'явлено цивільний позов (відповідач) має право заперечувати проти позову та інші права, передбачені ст.51 КПК України.

Зазначені вимоги законів не були дотримані при розгляді цієї кримінальної справи, через що твердження потерпілої ОСОБА_2 в апеляції про те, що вона заявляла цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 гривень і що суд не розглянув у повному обсязі її позовні вимоги, не відповідають фактичним обставинам справи.

Тому апеляція потерпілої не може бути визнана обгрунтованою і підстави для її задоволення відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Великоновоселківського районного суду Донецької області від 11 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцією потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді: