Справа №10-49 2007 р.

Головуючий у 1 інстанції Дмитрієв О.Ф.

Доповідач Самойленко A.I.

УХВАЛА

Іменем України

14 лютого 2007 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Чепура О.М. суддів Самойленка А.І., Масла В.

з участю прокурора Шаїпова Р.А. захисника ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_2 розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Донецьку  справу  за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову судді Старобешівського районного суду Донецької області від  5  лютого 2007 року, якою  відмовлено у задоволенні  скарги захисника на незаконне затримання ОСОБА_2 і у задоволенні подання слідчого  СВ  Старобешівського  РВ  УМВС  України  в  Донецькій  області, узгодженого з прокурором Старобешівського району про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженця   і   мешканця селища Новий Світ Старобешівського району Донецької області, не судимого обвинуваченого за ст.185 ч.3 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у тому, що він 7 грудня 2006 року приблизно о 23-й годині, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 групою осіб, з метою крадіжки чужого майна прибули на автомобілі "Део Ланос" під керуванням ОСОБА_2 до магазину "Продукти" в селі Колоски Старобешівського району, де розподіливши ролі, ОСОБА_3 проник у приміщення магазину і викрадені товари передавав через вікно ОСОБА_4. Останній у свою чергу переносив до автомобіля і передавав їх ОСОБА_2, який складав викрадене в автомобіль. Таким чином ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 таємно викрали чуже майно на суму 3659 гривень 02 копійки.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого, узгодженого з прокурором, про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суддя своє рішення в постанові мотивував тим, що дані про намагання ОСОБА_2 ввести слідство в оману, про його намір ухилитись від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі, відсутні. ОСОБА_2 має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, що з урахуванням вищезазначених     обставин     свідчить     про     можливість     його     належної

2

процесуальної поведінки шляхом обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову судді в частині відмови у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття ОСОБА_2 під варту, а матеріали справи в цій частині направити на новий судовий розгляд. В обгрунтування доводів апеляції посилається на те, що судом безпідставно не взято до уваги те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше притягався до кримінальної відповідальності за ст.185 ч.1 КК України, в даний час в провадженні суду перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, яку не розглянуто через неявку його в судові засідання. Наведені обставини свідчать про можливість продовження ним злочинної діяльності, перешкоджання встановленню істини у справі, ухилення від слідства і суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, захисника і обвинуваченого, які заперечували проти апеляції і просили постанову судді залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню, виходячи з наступного.

Висновки судді у постанові про те, що дані про намагання ОСОБА_2 ввести слідство в оману, про його намір ухилитись від слідства і суду, перешкодити встановленню істини у справі, відсутні, зроблені без належної перевірки матеріалів справи.

Так, з показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2, повідомивши йому про вчинення ним, тобто ОСОБА_2, разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 крадіжки з приміщення магазину, попросив його нікому про це не говорити.

Показання цього свідка про зазначені дії ОСОБА_2 у сукупності з твердженнями останнього про його непричетність до вчинення крадіжки, які суперечать іншим наявним у справі доказам, можуть свідчити про намір ОСОБА_2 перешкодити встановленню істини у справі.

Також суддею не враховані з належною повнотою дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який є відповідно до вимог ст.89 КК України не судимим, раніше до нього застосовувалось звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім цього, у провадженні Старобешівського районного суду перебуває справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.І КК України, однак суддею не перевірено доводи прокурора про те, що ця справа тривалий час не розглянута через неявку ОСОБА_2 в судові засідання. Крім зазначених обставин не в повній мірі враховано і те, що ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину.

Таким чином, постанова судці в частині відмови в задоволенні зазначеного подання про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу, винесена без врахування усіх даних про ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, даних про його особу і про можливість перешкодити встановленню істини у справі.

Тому постанова судді в цій частині не відповідає вимогам ст.ст.148, 150 КПК України, через що вона підлягає скасуванню з поверненням матеріалів на новий судовий розгляд під час якого необхідно прийняти рішення з урахуванням усіх вищезазначених обставин.

з

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію прокурора задовольнити. Постанову судді Старобешівського районного суду Донецької області від 5 лютого 2007 року в частині відмови у задоволенні подання слідчого СВ Старобешівського РВ УМВС України в Донецькій області, узгодженого з прокурором Старобешівського району, про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_2, скасувати, а матеріали в цій частині направити на новий судовий розгляд у той суд в іншому складі суддів.

Судді: