2-а-61/2007р. ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання до здійснення перерахунку пенсії, вихідної допомоги та страхової суми, до виплати заборгованості по пенсії, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що по 26.12.2003р. проходив службу у Лисичанському МВ УМВС України в Луганській області та приймальнику-розподільнику при Лисичанському МВ УМВС України в Луганській області, звідки звільнився на пенсію. Вважає, що йому невірно нараховано розмір пенсії за період з 26.12.2003р. по 01.01.2005р., оскільки для визначення розміру пенсії не врахована щомісячна премія у розмірі 33,3% що була встановлена наказом міністра МВС України №526 від 04.10.1996р., не врахована надбавка у розмірі 25% належної пенсії, а також не врахована надбавка особам начальницького складу органів внутрішніх справ при вислузі 20 років у розмірі 70% грошового утримання, що введена Указом президента України від 05.05.2003р. Просив суд визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням премії у розмірі 33,3%, доплати у розмірі 25% належної пенсії, з 26.12.2003р. по 01.01.2005р., та надбавку у розмірі 70% за безперервну службу з 01.05.2003р. по 01.01.2005р., зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по пенсії у зв'язку з її неправильним нарахуванням, здійснити перерахунок вихідної допомоги та страхової суми.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив викладене у позові, доповнивши, що отримував під час служби премію у розмірі 33,3% у 1996р., 2001р., 2003р. не щомісяця. Надбавку у розмірі 25% належної пенсії та надбавку за безперервну службу не отримував, вважає, що з вини відповідача.
Представник відповідача УМВС України в Луганській області у судовому засіданні позов не визнав, суду усно та письмово пояснив, що премія та зазначені надбавки не є обов'язковими видами грошового утримання, накази про призначення позивачу даних видів утримання не видавались, на момент звільнення позивач їх не отримував, пенсія позивачу була нарахована відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції на 09.04.1992р., за якою для розрахунку пенсії враховуються оклади за посадою, військовим та спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання та вчений ступень, кваліфікацію та умови служби у порядку та розмірах, визначених п. 7 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992р. До 01.01.2005р., коли набрали чинності зміни до ст. 43 Закону, перелік додаткових видів грошового утримання, які могли входити у розмір пенсії був вичерпним. Зазначені позивачем премія та надбавки до нього не входили. Є також необгрунтованими позовні вимоги про перерахунок вихідної допомоги та страхової суми, оскільки вказані види грошового утримання на момент звільнення позивач не отримував. Просив у задоволенні позову відмовити, застосувати строк звернення до адміністративного суду.
Представник другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області у судовому засіданні позов не визнав, суду усно та письмово пояснив, що з 01.01.2007 року здійснено передачу Пенсійному Фонду пенсійних справ з УМВС України на підставі постанови КМУ від 02.11.2006р. №1522. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління ПФ України на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121, заяви про призначення та перерахунок пенсії військовослужбовці подають до ГУ ПФ України через уповноважених осіб за місцем служби. На цей час до ГУ ПФ України в Луганській області заяв та відповідних документів про перерахунок пенсії позивачу не надходило, тому вважає, що підстави задоволення позову відсутні.
Судом досліджені наступні докази: довідки про проходження служби, копія довідки про видачу грошового атестату, копія грошового атестату, довідка про грошове забезпечення позивача, довідка про додаткові види грошового забезпечення, копія висновку про призначення пенсії на 02.01.2004р., копія таблиці про перерахунок пенсії від 03.02.2005р., довідки про причини невиплати надбавок, копія ухвали Лисичанського міського суду від 29.06.2005р., копія наказу Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області від 24.06.2005р. №380, копія листа від 26.09.2005р., копія заяви від 18.05.2006р., копія відповіді від 23.06.2006р., копія відповіді від 15.08.2005р., копія відповіді від 25.10.2005р., довідка про нарахування грошового забезпечення, копія посвідчення позивача, письмові заперечення відповідача, письмові заперечення другого відповідача.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Позивач проходив службу у Лисичанському МВ УМВС України в Луганській області з 25.02.1992 року по 26.12.2003 року, у тому числі у приймальнику-розподільнику при Лисичанському МВ УМВС України в Луганській області з 08.02.2002 року по 26.12.2003 року, звідки наказом начальника УМВС України в Луганській області від 26.12.2003р. №333 був звільнений за ст. 65 п.а Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, з вислугою років у календарному обчисленні - 14 років, у пільговому обчисленні - 20 років, (а.с.4,5,10).
Позивачу з 26.12.2003 року було призначено пенсію, при визначенні розміру якої не були враховані: 33,3% премії, 25% від розміру належної пенсії, 70% надбавки за безперервну службу, що підтверджується копією висновку (а.с. 10).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. З ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 09.04.1992 року пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про внесення змін до ст.43 Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набув чинності 01 січня 2005 року, не має зворотної сили.
Згідно п.7 постанови КМ України від 17 липня 1992 року №393 зі змінами від 08.01.2000р «Про порядок обчислення вислуги років, призначеної пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавка за вчене звання, науковий
ступінь, кваліфікацію та умови служби).
У названій постанові Кабінету Міністрів України відсутнє посилання на премію та надбавки за безперервну службу, надбавки у розмірі 25% належної пенсії, як додатковий вид грошового забезпечення.
Як вбачається із матеріалів справи позивач під час проходження служби не одержував зазначені надбавки, премія виплачувалася не щомісяця залежно від обсягу асигнувань, тому підстав для включення їх в розрахунок пенсії, а також для перерахунку вихідної допомоги та суми страхового відшкодування не має.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2005 року відповідно до Закону.
Таким чином, позивачеві станом на 26.12.2003 року нараховано розмір пенсії відповідно до редакції ст. 43 Закону, що діяла на час призначення пенсії, підстави для перерахунку пенсії, вихідної допомоги та суми страхового відшкодування відсутні.
Керуючись ст. ст. 2,11,159-163 КАС України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1до Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання до здійснення перерахунку пенсії, вихідної допомоги та страхової суми, до виплати заборгованості по пенсії відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня складення постанови у повному обсязі або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.