Справа № 22-ц-4893/2010 рік.                      Головуючий 1-ї інстанції: - Хайкін В.М.

Категорія: перерахунок пенсії.                                Суддя-доповідач:  -  Кокоша В.В.

                                                           У Х В А Л А

                                   І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

        26 травня 2010 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                      головуючого - судді:  - Бобровського В.В.,

                      суддів: - Пономаренко Ю.А., Кокоші В.В.,

                      при секретарі: - Андрійко О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 2 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області - про відновлення порушеного права на пенсію та відшкодування моральної шкоди,

                                                         в с т а н о в и л а:

         У  жовтні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

         В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він є інвалідом IIІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати державну та додаткову пенсії у розмірах встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає діючому законодавству та відмову управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області привести їх у відповідність із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_6 просив суд визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати його усунути зазначені порушення шляхом проведення відповідних перерахунків пенсії з 22 травня 2008 року, стягнути з відповідача на його користь  завдану моральну шкоду у сумі 500 грн.

         Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

         Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 2 березня 2010 року позов  задоволено частково.

         Визнано дії  управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_6 у здійсненні перерахунку, нарахування та виплати державної пенсії та додаткової пенсії згідно з нормами ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  незаконними.

         Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсі, завдану здоров’ю,  ОСОБА_6 з 22 травня 2008 року у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         В іншій частині позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

          Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач безпідставно не здійснив позивачу перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії у розмірах встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

          З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визнаний інвалідом ІІІ групи та належить до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

         Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, де  він перебуває на обліку як пенсіонер, з заявою про нарахування державної та додаткової пенсій у розмірах, визначених ст. ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф», але в проведенні перерахунку пенсії йому відмовлено.

         Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

         Відповідно до ст. 50  вказаного Закону, особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

         Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.  

         Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року  внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Відповідно до ст. 50  вказаного Закону, особам, віднесеним до 1 категорії  і які визнані інвалідами IIІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Крім того, згідно зі змінами, внесеними до  ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було визначено, що в усіх випадках розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

         Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Таким чином, у період  з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року позивач не мав права на перерахунок пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у зв’язку з дією положень п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому висновок суду щодо зобов’язання відповідача провести такий перерахунок призначеної позивачеві пенсії з 22 травня 2008 року  є вірним.

         Зі  ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

         За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не існує.

         Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також:  розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

         Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

         Аналіз вказаної норми, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

        Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

        Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

         Отже, висновок суду щодо протиправності відмови відповідача у перерахунку пенсій позивачу у разі встановлення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність є обґрунтованим.

            Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін,  дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

        Доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

        Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

         Керуючись  ст. ст. 15, 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

                                                           у х в а л и л а :

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області - відхилити.

    Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 2 березня 2010 року залишити без зміни.

        Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуючий:

    Судді: