Справа № 2-1958/10

                                                                                                  2010 р.

  РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 травня  2010 р.                                                                                  м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд  Одеської  області у складі:

головуючого -  одноосібно судді Толкаченко О.О.,                  

при секретарі Ткаченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, а саме, просить суд визнати договір №3212/Б купівлі-продажу квартири за номером АДРЕСА_1, загальною плошею - 34,9 кв.м., житловою площею 19,7 кв. м., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 25 лютого 2002 року на Одеській товарній біржі – дійсним. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за номером АДРЕСА_1, загальною плошею - 34,9 кв.м., житловою площею 19,7 кв.м..

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що позовні вимоги підтримує.

    Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.  

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 25 лютого 2002 року за договором №3212/Б, зареєстрованому на Одеській товарній біржі, ОСОБА_1 придбав у відповідача, ОСОБА_2, квартиру за номером АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрований Одеською товарною біржею, а саме в її представництві в місті Білгороді-Дністровському, Одеської області.

В даний час позивач визнає, що вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна не має юридичної сили і договір не є таким, що відбувся, оскільки він з відповідачем не були членами товарної біржі, як про те помилково вказано в договорі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року №13 і від 25 травня 1998 року № 15 «Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними» з підстав недотримання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки правочини, які згідно чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори купівлі-продажу, зокрема при придбанні на біржових торгах житлового будинку / квартири/ або його /її/ частики.

Позивач ОСОБА_1 повністю виконав умови договору купівлі-продажу, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення правочину.

З 25 лютого 2002 року ОСОБА_1 фактично володіє даною квартирою, здійснює поточний та капітальний ремонт, сплачує комунальні послуги, отже є фактично власником квартири за номером АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

    Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, які підтверджуються письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.    

    Керуючись ст. ст. 220 ч.2, 334, 638 ЦК Україна, ст. ст. 130, 174, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності – задовольнити.

Визнати договір №3212/Б купівлі-продажу квартири за номером АДРЕСА_1, загальною плошею - 34,9 кв.м., житловою площею 19,7 кв. м., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 25 лютого 2002 року на Одеській товарній біржі – дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за номером АДРЕСА_1, загальною плошею - 34,9 кв.м., житловою площею 19,7 кв. м..

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набрало сили 24.05.2010 року.

Суддя:                                     \підпис                                                      О.О. Толкаченко

З оригіналом вірно:

Голова суду:                                        М.В.Смаглій