УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Ткач З.Є.
Суддів - Бершадської Г.В., Парандюк Т.С.
при секретарі - Смій К.В.
з участю апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про скасування рішення
встановила:
В березні 2006р. ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування рішення Тернопільської міської ради №4/14/129 від 14 квітня 2005р., згідно якого йому передано у приватну власність 550 кв.м, земельної ділянки по АДРЕСА_1 і 114 кв.м, надано в оренду терміном на 5 років.
Позивач зазначив, що в 1969 р. йому виділили під: будівництво індивідуального житлового будинку в М.Тернополі по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 550 кв.м. Оскільки були лишки земельної ділянки він з усного дозволу архітектора фактично користувався земельною ділянкою площею 658 кв.м, і зазначений розмір в подальшому був відображений в генеральному плані від 9.09.1987 р. та технічному паспорті, виданому БТІ 30.09.1987 р. При обмірі встановлено 664 кв.м, земельної ділянки, а тому вважає, що дане рішення не відповідає закону, оскільки йому повинні були передати у приватну власність всю земельну ділянку площею 664 кв.м., та як він нею користується з 1969 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 17 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і постановити нову про задоволення його позовних вимог посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм права.
В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав та послався на обставини, викладені в ній.
Заслухавши пояснення апелянта та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачу було надано під будівництво житлового будинку 550 кв.м, земельної ділянки, в зв»язку з чим Тернопільська міська рада правильно передала у приватну власність цей розмір
Справа № 22ас-335 Головуючий 1 інстанції - Лекан І.Є.
Категорія Доповідач - Бершадська Г.В.
земельної ділянки, а лишки в розмірі 114 кв.м., якими ОСОБА_1 користувався надала в оренду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993р. №10 у приватну власність, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992р. №15-92, громадянам України передаються безоплатно земельні ділянки, надані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель ( присадибна ділянка), садівництва, індивідуального дачного і гаражного будівництва Передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, проводиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була надана для будівництва земельна ділянка площею 550 кв.м., та з заявою про надання земельної ділянки ( лишків) площею 114 кв.м, останній не звертався, а тому суд прийшов до вірного висновку, що права позивача зазначеним рішенням не порушені.
В Генеральному плані та технічному паспорті БТІ, виготовленим в 1987 р. зазначено розмір земельної ділянки 658 кв.м., яка перебувала у фактичному користуванні, однак рішення про надання 108 кв.м. ( лишків 658-550 = 108 кв.м.) не приймалось , в зв»язку з чим підстав для скасування зазначеного рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 199,200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 17 травня 2006р, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Судді: