Справа № 2-448/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К  Р А Ї Н И

21 червня 2010  р.                                        сел. Софіївка

    Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді               Байда Т.І.

при секретарі         Мельникова Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги незаконною та стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

До Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом звернулася ОСОБА_1, згідно позовних вимог просить визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо невчинення дій стосовно перерахунку та виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30 квітня 2010  року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;

зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30 квітня 2010 року згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, а також стягнути судові витрати з відповідача.

    В обгрунтування  позову  зазначає, що відповідачем не здійснено перерахунок пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.      

    Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач надав заяву про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідачем надано до суду письмове заперечення на позов, згідно з яким управління Пенсійного Фонду України  при нарахуванні  надбавки до пенсії керувалось Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", після прийняття 09.07.2007 року Конституційним судом України рішення не було визначено порядку його виконання, тому перерахунок не проводився, стаття 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлює мінімальний розмір для пенсій, які призначені за цим Законом, тому не може бути заснований до спірних правовідносин, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року №10-рп підвищення до пенсії виплачувалось у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

    Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18 листопада 2004 року та має статус "дитини війни", про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні (а.с.9).

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  дітям  війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

    Відносно вимог позивача по виплатам за 2007 рік суд виходить із наступного.

    Дія ст.6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена п.12 ст.71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на  2007 року" в частині  надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту")  у  розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

    Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема п.12 ст.71, щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону.

    Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Отже, з 09.07.2007 норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.

    Саме з цього періоду у 2007 році такій категорії осіб як "діти війни" поновлено право на отримання пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом. Оскільки дія Закону про бюджет на 2007 рік закінчується 31 грудня 2007 року, то перерахунок має бути здійснений  за 2007 рік до цієї дати. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року були відсутні.

Відповідно до  ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону , відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, - не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

    Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на 2007 рік ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" із змінами із 1січня 2007 року- 380 гривень, із  1 квітня 2007 року - 406 гривень, з 1 жовтня-411 гривень .

    У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" із змінами  від 15.03.2007 року встановлено, що  для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п"ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

    Крім того, згідно із ч.2 ст.85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 року з наступними змінами та доповненнями виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

    За 2007 рік надбавка позивачу не виплачувалась, що підтверджує довідка на а.с.13, тому розмір заборгованості за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  складає:

    За липень - (406 грн.+1%) х 30%  : 31  х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27грн.

    (406 грн.+1%) х 30%  =123,02 грн. у місяць ( серпень, вересень 2007 року);

    (411 +1%) х 30%=124,53 грн.у місяць (жовтень, листопад, грудень 2007року)

    Всього за 2007 рік необхідно донарахувати 91,27 + (123,02 х 2 )  +  (124,53 х 3) = 710,90 грн.

    Відносно вимог позивача  по виплатам за 2008 рік суд виходить із наступного.

Стаття 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" була викладена згідно із підпунктом 2 п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ від 28 грудня 2007 року  в  новій редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Відповідно до частини 4 статті 14  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії та стягнення заборгованості за період з січня по 22 травня 2008 року були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалась у збільшеному розмірі у січні-березні 2008 року на 47 гривень щомісячно (10 відсотків від 470 грн. - прожиткового мінімуму для осіб, як втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними норми відповідних статей Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі п.41 Розділу ІІ зазначеного Закону.

Отже, з 22.05.2008 року норми Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність, а дію ст.6 Закону України №2195-ІV відновлено.

    Таким чином, з цього періоду такій категорії осіб як "діти війни" у 2008 році поновлено право на отримання пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків пенсії за віком. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом. Оскільки дія Закону про бюджет на 2008 рік закінчується 31 грудня 2008 року, то перерахунок має бути здійснений  за 2008 рік до цієї дати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з положеннями ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру надбавки до пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни", а не  Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п.8 якої з 22.05.2008 року позивачу встановлено підвищення до пенсії в сумі 48,1грн., з 1 липня-48,2 грн. та з 1 жовтня 49,8 гривень.

На 2008 рік ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на  2008 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у наступних розмірах:  із 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -  481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.

    За 2008 рік позивачу виплачена надбавка у травні та червні по 48,10 грн., липні, серпні, вересні - по 48,2 грн., жовтні , листопаді, грудні - по 49,8 грн.(а.с.13).

    Розмір надбавки з 22 по 31 травня, що був виплачений позивачу, склав: 48,1 : 31 х 10  =15,52грн.

    Підвищення до пенсії мало складати:

    У травні  - (481 грн. х 30%) : 31 х 10 = 46,55грн.

    481 х 30%=144,3грн.(червень 2008 року);

    482 х 30%=144,6 грн. у місяць (липень,серпень,вересень 2008 року);

    498 х 30%=149,4 грн. у місяць (жовтень,листопад,грудень 2008 року).

Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена, та отриманою сумою надбавки позивача складає за період з 22 травня по грудень 2008 року : (46,55 + 144,3 + 144,6 х 3 + 149,4 х 3) -  (15,52 +  48,1 + 48,2 х 3 + 49,8 х 3) =   1072,85грн. - 357,62 грн.=715,23грн.

Відносно вимог  позивача по виплатам за 2009 рік суд виходить із наступного.

    Оскільки у 2009 році положення ст.6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" не були змінені чи призупинені, тому у 2009 році  позивач мав право на отримання пенсії або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

На 2009 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, що передбачено ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", тобто в сумі 498 гривень, а з 01.11.2009 року- 573грн..

У 2009 році позивачу виплачено надбавку в розмірі за січень-грудень по 49,8грн.в місяць   (а.с.13,14).

Підвищення до пенсії мало складати: 498 х 30%=149,4 грн. у місяць (січень-жовтень 2009 року). Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена , та отриманою сумою надбавки позивача складає за січень-жовтень 2009 року: 149,4 х 10 - 49,8 х 10=  996 грн.

У листопаді та грудні 2009 року підвищення мало складати 573 х 30%=171,9грн., недоплата за листопад та грудень 2009 року становить 171,9 - 49,8=122,1грн. х 2 =   244,2грн.

Всього за 2009 рік позивачу не доплачено надбавки до пенсії на суму: 996+244,2= 1240,2   грн.

    Відповідно до ч.5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з                  1 січня 2010 року-695 гривень.

    У 2010 році позивачу виплачено надбавку в розмірі за січень-квітень по 49,8грн. в місяць   (а.с.11, 14).

Підвищення  мало складати 695 х 30%=208,50 грн., у місяць (січень-березень 2010 року). Різниця між надбавкою до пенсії, що мала бути виплачена, та отриманою сумою надбавки позивача складає за січень-березень 2010 року: 208,50 х 3 - 49,8 х 3= 476,10 грн.

З 1 квітня 2010 року підвищення мало складати 706 х 30%=211,8 грн., недоплата за квітень 2010 року становить 211,8 - 49,8= 162 грн.

За 2010 рік позивачу не доплачено надбавки до пенсії на суму: 476,10+162= 638,1  грн.

Всього позивачу не доплачено підвищення до пенсії як дитині війни на суму 710,9+ 715,23+1240,2+ 638,1=  3 304 грн. 43 коп.

    Відповідно до довідки наданої відповідачем (а.с.11-14) та копій матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.23-25) підвищення до пенсії з 09 липня по 31 грудня  2007 року позивачу не виплачувалось, з 22 травня 2008 року по квітень включно 2010 року надбавка виплачувалась у меншому розмірі, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому суд приходить до висновку про існування протиправної бездіяльності відповідача протягом зазначених періодів, яка виразилася у неприйнятті рішення про перерахунок пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 р.

Аналіз норм ст.58 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", п.15 Положення "Про Пенсійний фонд України", ст.ст.21,22,87 Бюджетного кодексу України дають можливість зробити висновок про те, що обов"язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачу (який має статус дитини війни) - покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

    Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов"язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Так, реалізація особою права, яке пов"язане  з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань судом не приймається до уваги.

У справі "Кечко проти України"  Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому слід с тягнути з Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області на користь позивача судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. та 8 грн. 50 коп. і витрат на інформаційно-технічене забезпечення  розгляду цивільної справи в сумі 37 грн. 00 коп., а всього:48 грн. 90 коп., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги незаконною та стягнення заборгованості по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни –задовольнити повністю .

           2.Визнати незаконною  бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області щодо невчинення дій стосовно перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по  30 квітня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

3.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі  Дніпропетровської області  здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії   ОСОБА_1  за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року згідно зі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

4.Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 48 грн. 90 коп.

5.   Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом    

Суддя                                                                                                                  Т.І. Байда