Справа № 2-202/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

17 червня  2010 року   Київський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді         - Калька О.С.

при секретарі                   - Войтенко Є.М.

представника позивача          - Веретельника І.Ю.,

представника відповідача – ОСОБА_2

відповідача -                       ОСОБА_3

відповідача -                       ОСОБА_4

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м . Полтави справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 26 березня 2009 року звернувся в суд з позовом  до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 про   стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0001/73/81849  від 24 травня 2007 року в розмірі 12544,50 доларів США .

В позовній заяві посилався на те, що на підставі кредитного договору  від 24 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4  виникло зобов’язання, за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 16095,00 доларів США строком користування до 11 травня  2012 року.

Відповідач ОСОБА_3 уклав з позивачем договори поруки, згідно якого зобов’язався нести солідарну відповідальність за кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_4 зобов’язання належним чином не виконувалося, станом на 13 березня 2009  року загальна заборгованість  за кредитним договором складає 12544,50 доларів США.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідачів  солідарно   суму в розмірі 12544,50 доларів США та понесені судові витрати.

16 вересня 2009 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 суму за кредитним договором в розмірі 15268,37 доларів США.

20.04.2010 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 суму за кредитним договором в розмірі 20249,66 доларів США

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги  частково, просив стягнути з відповідачів солідарно 18749,66 доларів США. При цьому просив врахувати сплачені відповідачем ОСОБА_4 1500 доларів США заборгованості по кредитному договору в ході судового розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, не заперечував проти стягнення заборгованості за кредитом, але в розмірі не більше ніж на час звернення позивача до суду.

 Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 проти позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 Послались на те, що оскільки позивач не чинив дії, що встановлені договором поруки, а саме не надіслав поручителю письмову вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором до вчинення яких поручитель не міг виконати свого обов’язку сплатити заборгованість за кредитним договором, позивач є таким, що прострочив, що в свою чергу тягне за собою правові наслідки, передбачені ст.ст. 613,614,616 ЦК України. Крім того послались на вимоги ч.4 ст.559 ЦК України, а саме, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Крім того в матеріалах справи відсутній додаток №1 до кредитного договору, згідно якого проводиться погашення кредиту.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи,  приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 травня  2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/0001/73/81849, за яким позивач надав відповідачу ОСОБА_4  кредит в сумі 16095 доларів США  з оплатою за процентною ставкою 13,5 % річних, сплатою одноразової комісії  за обслуговування кредиту в розмірі 1,75% та щомісячних комісій згідно договору  з   терміном повернення  до 11 травня 2012 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов’язання виконав належним чином, надав відповідачу кредит в сумі 16095  доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 25 травня 2007 року . Дана обставина не заперечувалася в судовому засіданні відповідачами.  

Також судом встановлено,  що відповідач ОСОБА_4  свого обов’язку  за кредитним договором належним чином не виконував.

Згідно з  п.4.1 договору ОСОБА_4 зобов’язувався щомісячно до 15 числа кожного місяца, починаючи з місяца, наступного за місяцем отримання кредиту частково погашати кредит та сплачувати проценти за фактичне використання кредитних коштів.

Відповідно до п.10.1 договору ОСОБА_4 зобов’язується за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених договором, сплачує пеню в розмірі 0,5% суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідач ОСОБА_4 взяті на себе зобов’язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору №014/0001/73/81849 від 24 травня 2007 року, яка станом на 07 квітня 2007 року складається з поточної заборгованості за кредитом в сумі 6974,50 доларів США, простроченої заборгованості за кредитом в сумі 3922,61 доларів США, нарахованих процентів в сумі 95,85 доларів США, простроченої заборгованості по процентам в сумі 1970,62 доларів США, пені за порушення строків повернення кредитних коштів в сумі 5710,55 доларів США, пені за порушення сплати процентів в сумі 1575,53 доларів США

Тому всього сума за кредитним договором, що підлягає стягненню складає 20249,66 доларів США.

Також судом встановлено, що 24 травня 2007 року між позивачем, відповідачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір  поруки № 014/0001/73/81849, за умовами якого відповідач ОСОБА_3  взяв на себе зобов’язання  перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»  у тому ж обсязі, що і ОСОБА_4., в солідарному порядку, зокрема, за повернення основної суми боргу, процентів, комісійної винагороди та пені.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що умови договору відповідачем ОСОБА_4 виконані були не в повному обсязі. Відповідачем під час розгляду справи було сплачено 1500 доларів США заборгованості по кредитному договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  ВАТ Банк «Райффайзен Банк Аваль» підлягають задоволенню частково та вважає за необхідне стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму за кредитним договором  в розмірі 18749,66 доларів США.    

Посилання відповідача ОСОБА_3 та його представника на недійсність договору поруки є безпідставним. Порядок укладення договору поруки визначений главою 49 ЦК України (параграфом 1 про загальні положення про забезпечення виконання зобов’язання, та параграфом 3 про договір поруки, як вид забезпечення виконання зобов’язання).  В судовому засіданні  не встановлено будь-яких порушень правил, встановлених вказаними нормами, під час укладення договору поруки.  При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Положеннями ч.1 ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. Обов’язок поручителя відповідати за зобов’язанням перед кредитором законодавством не ставиться в залежність від одержання листа – вимоги.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 про недійсність кредитного договору № 014/0001/73/81849 у зв’язку з відсутністю додатку №1 до договору не заслуговують на увагу з наступних підстав.

З листа начальника Першого Полтавського відділення ПОД «Райффайзен Банк Аваль» вбачається, що з технічних причин графік погашення кредиту був помилково позначений, як додаток №1. В зв’язку з чим, додаток №1 не існує, а додаток №2 до кредитного договору, являється графіком погашення кредиту.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати  в розмірі 1711  грн. 63 коп.

Керуючись   ст.ст. 11,   209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль » задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2   на користь  Відкритого  акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  суму в розмірі 18749 доларів США 66 центів – солідарно.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 судові витрати на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 1711 грн. 63 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 855 грн. 82 коп. з ОСОБА_4 та в сумі 855 грн. 82 коп. з ОСОБА_3

    Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення. Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий                                             О.С.Калько