Справа № 2-1349/10

 З А О Ч Н Е       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11   червня  2010  року                                                                                         м. Сімферополь

Київський   районний  суд  м. Сімферополя  у  складі:   Головуючого, судді  Харченко   І.О.,  при  секретарі   Мевлюдовій    Ф.І.,   розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні  цивільну   справу   за   позовом   Сімферопольської  міської    ради   до  ОСОБА_1,  третя   особа,  яка   заявляє  самостійні  вимоги  -   ОСОБА_2,   про  звільнення   самовільно   зайнятої   ділянки,  -  

                    в с т а н о в и в:

    07.09.2006  року  Сімферопольська   міська   рада  звернулася  до  суду  з  позовом   до  ОСОБА_1  про   звільнення    самовільно    зайнятої   земельної    ділянки   площею  0,06 га,   розташованої  по   АДРЕСА_1  шляхом  знесення   будівель,  що  знаходяться   на   ній.  Свої   мотиви  та   вимоги    виклали   у    позові (а.с. 4-6).

    04.09.2007  року  до  участі  у  справі   залучено  в  якості   третьої особи,  яка  заявляє  самостійні  вимоги,  залучено  ОСОБА_2 (а.с. 72). ОСОБА_2  свої  вимоги  обґрунтував у позові (а.с. 113)   та   просив  усунути  перешкоди  в  реалізації  права  на  набуття   земельної ділянки, зобов’язати   відповідача звільнити   земельну   ділянку АДРЕСА_1 шляхом    знесення   будівель,   що  знаходяться  на   цій   земельній   ділянці.    

13.03.2009  року  Сімферопольською  міською  радою   подано  заяву   про  збільшення   позовних  вимог (а.с. 196-198). Просили  зобов’язати  відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  загальною  площею  0,06 га  по  АДРЕСА_1  шляхом  знесення  будівель, що знаходяться  на  цій  земельній ділянці   та  стягнути  з  відповідача  на  користь Сімферопольської  міської  ради   грошові  кошті  в  сумі   5944 грн. 31 коп. за  шкоду,   спричинену  ним  внаслідок  самовільного  зайняття  земельної  ділянки   площею  0,06 га   по   АДРЕСА_1.    

    Представник   позивача  у  судовому  засіданні   позов  підтримав  у  повному  обсязі,  позовні   вимоги   підтримав   та   просив  їх  задовольнити   у  повному  обсязі.  У  зв’язку  з  неявкою  відповідача   просив   винести   по  справі   заочне  рішення.  На  підстави  доказів,  які маються   в   матеріалах  справи.  Заперечувала   проти   задоволення   вимог  третьої   особи  ОСОБА_2  

    Відповідач  у   судове   засідання  не   з’явився,  про  місце  та  час  слухання  справи  повідомлений   належним   чином,   заявив  про  відкладення  слухання  по  справі  у  зв’язку  з  його  від’їзду  за  межі   Криму,  але  поважності  такої   відсутності   суду  не  надав.

    Представник  третьої  особи,   яка  заявляє  самостійні   вимоги  ОСОБА_2  – ОСОБА_3,  у  судовому  засіданні  позовні  вимоги  ОСОБА_2  підтримав  та   просив  їх   задовольнити,  пояснивши   суду,  що  безпосередньо    відповідачем  були  порушені  особисті  права  ОСОБА_2  Також  підтримав   позов  Сімферопольської   міської  ради  та  просив  його  задовольнити.

За   згодою  представника   позивача та  представника  третьої  особи,  що заявляє  самостійні  вимоги,    суд  ухвалює   рішення   при    заочному   розгляду  справи, що відповідає    положенням   ст.ст. 224 – 226 ЦПК України.

    Вислухавши   представника  позивача,  представника  третьої  особи, яка  заявляє самостійні  вимоги,   вивчивши   матеріали  справи   та    докази,  надані  суду   сторонами   на  підставі  ст.ст. 10,60  ЦПК   України,   суд  дійшов   до  наступного.

                Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної  власності», суб’єктам  права  власності на землі комунальної   власності є територіальні   громади,    які   реалізують   це  право безпосередньо  або  через   органи    місцевого   самоврядування.

        Відповідно  до  ст. 12 Земельного  Кодексу України,  до  повноважень сільських, селищних, міських  рад  у галузі   земельних  відносин  на   території   сіл,  селищ,  міст    належить, зокрема:   розпорядження  землями   територіальних   громад;  надання земельних ділянок у користування із земель комунальної  власності  відповідно  до цього Кодексу; організація землеустрою;  здійснення  контролю  за використанням та охороною земель комунальної    власності,   додержанням     земельного та   екологічного  законодавства.

             Право    власності   на   спірну   земельну   ділянку    належить   територіальній    громаді    м. Сімферополя    в   особі    Сімферопольської    міської   ради,     яка  й   ставить   питання  щодо звільнення    самовільно    зайнятої   земельної    ділянки.

    Відповідно   до    ст. 152 ЗК України,   власник   земельної  ділянки   може    вимагати   усунення   будь-яких   порушень   його   прав   на  землю.

             Згідно із  ст.125 ЗК України,   право власності   та  право   постійного   користування на земельну   ділянку   виникає    після    одержання   її    власником   або  користувачем    документа, що   посвідчує   право   власності   чи   право   постійного    користування   земельною  ділянкою, та його державної   реєстрації.  Приступати  до  використання  земельної   ділянки   до   встановлення    її   меж   у    натурі (на   місцевості),   одержання   документа,  що  посвідчує право  на   неї,    та    державної    реєстрації    забороняється.

            Судовим   розглядом  встановлено,    що      відповідачем    ОСОБА_1    самовільно   зайнято  земельну   ділянку    площею 0,06 га   по АДРЕСА_1.  

    Незаконність   заняття   відповідачем   спірної  земельної   ділянки   підтверджується  перевіркою   Державної   земельної   інспекції  АР  Крим,   а  саме:  факт   порушення   земельного   законодавства   гр.  ОСОБА_1  зафіксований  актами   перевірки дотримання   вимог   земельного   законодавства ( № 89  від  20.02.2006 року; № 167  від  22.03.2006 року; від  26.05.2006 року;   № 4-9  від  23.09.2008 року;   № 639 від 05.11.2008 року; № 98 від  05.11.2008 року);  протоколом  про   адміністративне    правопорушення (№ 001808  від  05.11.2008 року); постановами  про   накладення   адміністративного   стягнення (№ 24 від 21.02.2006 року, № 188  від 22.12.2008 року);   приписами   № 010898  від   20.02.2006 року,  № 010596   від  22.03.2006 року, № 001036 від 05.11.2008 року  про   усунення порушень   земельного   законодавства.

              До  цього  часу   відповідач  ОСОБА_1   порушення  законодавства не  усунув. Відповідно  до  розрахунку  на   підставі   Методики   визначення   розміру  шкоди, заподіяного  внаслідок  самочинного   зайняття  земельних  ділянок,  використання   земельних  ділянок  не  за  цільовим  призначенням,   зняття  ґрунтового  покрову  без   спеціального  дозволу, затвердженої  Постановою  Кабінету  Міністрів України  від  25.07.2007 року,  розмір  шкоди, заподіяної  внаслідок  самовільного  зайняття  земельної  ділянки   площею  0,06 га   по   АДРЕСА_1  складає   5944 грн. 31 коп.

За  таких  підстав    суд   дійшов   висновку,   що   вимоги  позивача    щодо   звільнення   самовільно  зайнятої   земельної   ділянки   площею 0,06 га   по  АДРЕСА_1    шляхом    знесення   будівель    та  стягнення   шкоди   у  розмірі 5944 грн. 31 коп.   підлягають    задоволенню.  

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими  для   всіх   органів    державної  влади  і  органів   місцевого   самоврядування, підприємств,   установ,   посадових    або   службових   осіб  та  громадян    і   підлягають   виконанню на   всій  території   України.   Невиконання    судового    рішення   згідно   з  ч. 2 ст. 14 ЦПК України  є   підставою   для   відповідальності,   передбаченої    законом.

Відповідно   до  роз’яснень,  які  містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України   від   29 грудня   1976 року   № 11 (зі змінами,  внесеними   постановами  від    24 квітня 1981 № 4, від 25 грудня  1992 року   № 13  та   від  25 травня 1998 року  № 15), що   згідно   зі ст. 7 ЦК України   є   правовим   звичаєм і  на   день  розгляду  спору  не   суперечить    чинним   законам України,   резолютивна   частина  рішення  повинна  мати   вичерпні,   чіткі,  безумовні  і   такі, що випливають  із    встановлених  фактичних   обставин,   висновки  по  суті розглянутих  вимог  і  залежно  від   характеру  справи  давати   відповіді  на  інші   питання. В ній,   зокрема, має бути   зазначено:  які   конкретно дії   і  на  чию  користь   відповідач   повинен   вчинити  або  яким   іншим   передбаченим   законом   способом    підлягає   захисту  порушене   право.  

Отже,   резолютивна  частина   рішення   повинна   бути   викладена   таким   чином, щоб це  зробило   можливим  її  виконання,   оскільки   невиконання   судового   рішення зробить неможливим   захист   прав   і  законних   інтересів   позивача  у  повному  обсязі.

Згідно з   ч. 1 ст. 217 ЦПК України  суд,  що   прийняв   рішення, може  визначити порядок його   виконання  або  вжити   заходів  для   забезпечення  його   виконання,  про  що зазначає в рішенні.

   Враховуючи   наведені  обставини і приймаючи  до  уваги  вимоги діючого процесуального законодавства,   суд   вважає,  що  у  резолютивній   частині   необхідно навести   конкретні   дані про те,  за  чий    рахунок  та  в   який  строк  самовільно   зайнята   земельна   ділянка   повинна   бути  звільненою,   та   які   будуть   наслідки  того,  якщо  відповідач  не  виконає   прийнятого  відносно   нього    рішення.

  Позовні   вимоги   третьої  особи,  що  заявляє  самостійні  вимоги,  ОСОБА_2  про   усунення   перешкод   в  реалізації   права  на  набуття  земельної   ділянки,  зобов’язання   відповідача звільнити   земельну  ділянку  АДРЕСА_1  шляхом    знесення   будівель, що  знаходяться   на  цій   земельній   ділянці  задоволенню  не  підлягають  виходячи  з  наступного.

              Як  вже  зазначалося,  відповідно   до  ст. 152 ЗК України,   вимагати   усунення   будь-яких   порушень   прав   на  землю  може  лише   її   власник.   Право   власності   на   спірну   земельну   ділянку   належить   територіальній   громаді    м. Сімферополя   в  особі    Сімферопольської    міської   ради,   яка  правомочно   ставить   питання  щодо  звільнення   самовільно    зайнятої   земельної    ділянки.   Третя  особа   ОСОБА_2  не  надав  суду   належних  та  допустимих  доказів  його   особистих   прав  на  спірну  земельну  ділянку, а  тому  він  не  вправі  ставити   вимоги  до  відповідача  про  усунення   перешкод   в  реалізації   права  на  набуття  земельної   ділянки    та   зобов’язання   відповідача   звільнити   земельну  ділянку  АДРЕСА_1  шляхом    знесення    будівель

            Відповідно   до  ст. 88 ЦПК України  суд   вирішує   питання  про   стягнення    судових витрат  з  відповідача.   На   користь  держави   суд  стягує   судовий   збір  у   розмірі  08  грн. 50  коп.,  51 грн.  00  коп.  та   витрати   на   інформаційно-технічне   забезпечення   розгляду   справи  у   Київському    районному   суді   м. Сімферополь -  37 грн. 00 коп.

            На    підставі   до  ст.ст. 12, 125, 152, 212  Земельного  Кодексу  України,   ст. 24 Закону   України  «Про  планування  та   забудову  території»,  керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212,  214-215,  217, 218   ЦПК   України, с у д –

В и р і ш и в:

 Позов  Сімферопольської   міської    ради   до  ОСОБА_1,   про   звільнення   самовільно   зайнятої   ділянки   -   задовольнити.

            Зобов’язати   ОСОБА_1    за   свій   рахунок  в  тримісячний   строк  з  дня   набрання    чинності    рішення   суду  звільнити   самовільно  зайняту  земельну    ділянку,  площею  0,06  га.,   яка   розташована   за   адресою: АДРЕСА_1   (згідно  схеми),   шляхом   знесення    будівель.

У  разі  невиконання   судового  рішення   у   встановлений  судом  строк   обов’язок  по  знесенню  споруди   покласти    на   Сімферопольську   міську   раду  та   Київський   ВДВС   Сімферопольського  МУЮ   з   відшкодуванням     витрат,   пов’язаних   з   виконання     рішення   суду   за    рахунок   ОСОБА_1.

Стягнути  з  ОСОБА_1   на  користь  територіальної  громади  в  особі  Сімферопольської   міської   ради   грошову  суму  в  розмірі  5944  грн. 31  коп.  за  шкоду,   спричинену  ним   внаслідок  самовільного   зайняття  земельної  ділянки   площею  0,06 га   по   АДРЕСА_1    

            Стягнути  з   ОСОБА_1   на   користь  держави   судовий   збір  у   розмірі   59  грн.  50  коп.  та    витрати   на   інформаційно-технічне   забезпечення   розгляду   справи  у   Київському   районному   суді   м. Сімферополь -  37 грн. 00 коп.

                Позовні  вимоги    ОСОБА_2  залишити  без  задоволення.

Рішення може   бути   оскаржено  в  апеляційному   порядку  через   суд   Київського району м. Сімферополя   шляхом   подачі  в  10-денний   строк    з  дня   проголошення   рішення  заяви про апеляційне   оскарження  і  поданням   після    цього  протягом   20 днів   апеляційної   скарги.

            Суддя: