Справа №2-1144/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

        08 червня  2010 року   Шевченківський районний суд м. Львова

в складі :головуючого-судді                          Білінської Г.Б.

               при секретарі                                    Руденко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця», третьої особи Дорожної стоматологічної поліклініки станції Львів про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

                                                                в с т а н о в и в:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з Дорожної стоматологічної поліклініки станції Львів та Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця» на його користь належну йому заробітну плату за проходження інтернатури в період з 02.08.2004р.-по 01.02.2006 р. Стягнути з Дорожної стоматологічної поліклініки станції Львів та Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця» на його користь 10 000 гривень моральної шкоди та суму витрат понесених ним на правову допомогу.

          В подальшому 11.05.2010р. позовні вимоги були уточнені позивачем в частині  стягнення з  Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця» на його користь заробітної плати в розмірі 8087, 86 грн., за період проходження ним  інтернатури в ДСП ст. Львів з 02.08.2004р.-по 01.02.2006 р. та стягнення компенсації за невиплачену йому заробітну плату за вказаний період в розмірі 7936,05 грн. Стягнути з Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця» на його користь   10 000 гривень моральної шкоди та суму витрат понесених ним на правову допомогу.

                 В обґрунтування своїх  вимог покликається на те, що він  після закінчення Львівського державного національного медичного університету ім. Д. Галицького з 02.08.2004р.по 01.02.2006р. проходив інтернатуру на посаді лікаря-стоматолога.  Після закінчення проходження інтернатури наказом від 13.03.2006 р. його було зараховано на постійну роботу у Державне територіальне галузеве об’єднання «Львівська залізниця» на посаду лікаря-стоматолога-терапевта. Після першого місяця проходження інтернатури позивач не отримав заробітну плату. З метою з’ясування чи належить йому отримувати заробітну плату  він в усній формі звернувся до адміністрації відповідача, яка йому повідомила, що за проходження  інтернатури законодавством не передбачено виплата заробітної плати. Позивач пройшов інтернатуру не одержуючи заробітної плати.  З середини 2009 року  керівництво відповідача з невідомих причин для позивача, почало змушувати його написати заяву на звільнення за власним бажанням, однак позивач відмовився, та продовжував працювати на займаній посаді. Однак, відповідач незаконно застосував до позивача дисциплінарне стягнення, після чого 31.12.2009 року його було звільнено з роботи. В зв’язку з незаконними діями відповідача, позивач був змушений звернутись до адвоката для одержання правовою допомоги. Саме тоді позивач дізнався, що невиплата відповідачем заробітної плати за проходження інтернатури є незаконною. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача невиплачену йому заробітну плату в період проходження інтернатури  з 02.08.2004р-01.02.2006р. в розмірі 8087,86 грн., Зазначену суму просить стягнути виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати працівника, зайнятого в галузі охорони здоров’я та наданні соціальних послуг. Також просить стягнути з відповідача компенсацію за невиплачену заробітну плату в період проходження інтернатури  з 02.08.2004р-01.02.2006р в розмірі 7936,05 грн., Крім цього, позивачу незаконними діями відповідача було спричинено значну моральну шкоду, яка виразилась обманом, та спричинила позивачу моральні страждання. Незаконні дії відповідача змушували позивача протягом півтора роки проходження інтернатури відшкодовувати кошти для забезпечення своїх життєвих потреб - придбання продуктів харчування, одягу. Спричинену відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в сумі 10 000 грн., Також позивач поніс витрати для отримання правової допомоги, які просить стягнути з відповідача.   Враховуючи наведене, просив позов задовольнити.

                У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 ствердили позовні вимоги та дали пояснення аналогічні змісту позову.

              Представник відповідача Рудик О.М. в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що вимоги позивача про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди вважає  безпідставними та необґрунтованими. Дорожня стоматологічна поліклініка станції Львів є відокремленим підрозділом без права юридичної особи Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» та діє на підставі положення та статуту ДТГО «Львівська залізниця.  Відповідно до Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, передбачена виплата заробітної плати лікарям інтернам бюджетними закладами охорони здоров’я. Наказом начальника медичної служби Львівської залізниці від 12.07.2004 року №47 ОСОБА_1 було направлено в дорожню стоматологічну поліклініку станції Львів для проходження інтернатури за спеціальністю «Стоматологія». Оскільки  Дорожня стоматологічна поліклініка станції Львів ДТГО «Львівська залізниця» не належить до бюджетних медичних закладів охорони здоров’я , то прийняття для проходження інтернатури лікарів відбувається на умовах договорів. ОСОБА_1 навчався на бюджетній основі, тому для отримання заробітної плати відповідно до Положення мав би проходити інтернатуру у бюджетному медичному закладі охорони здоров’я. Але він особисто  виявив бажання проходити інтернатуру саме в Дорожній стоматологічній поліклініці станції Львів ДТГО «Львівська залізниця» без оплати.  Про те, що він не буде зарахований у штат  клініки і йому не буде виплачуватись заробітна плата,ОСОБА_1 знав і з цим погоджувався. Просить у задоволенні позову відмовити.

               Представник третьої особи Барабаш О.В. в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що вимоги позивача про стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди,  є безпідставними та необґрунтованими. Посада,яку займав  позивач у клініці, не була передбачена штатним розписом, він не виконував  у своїй роботі самостійних функцій, а лише  при проходженні інтернатури,  навчався  у інших  лікарів  Просив у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити повністю.

                    Заслухавши пояснення  учасників процесу, з»ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити  з наступних підстав.            

               Згідно Наказу  Львівської залізниці від 12.07.2004р.- ОСОБА_1 був направлений в Дорожню стоматологічну поліклініку Львівської залізниці для проходження інтернатури за фахом «стоматологія» на бюджетній основі з подальшим працевлаштуванням на Львівській залізниці.

                   Згідно заяви від 29.07.2004 року - ОСОБА_1 просив зарахувати його з 02.08.2004 р. для проходження інтернатури за спеціальністю «Стоматологія» без оплати.

                   Згідно Наказу ДСП ст. Львів ЛЗ №63 від 30.07.2004 року - ОСОБА_1 був прийнятий на роботу для проходження інтернатури за спеціальністю «стоматологія» на бюджетній основі  без оплати праці.

                   Згідно трудової книжки   ОСОБА_1 02.08.2004 року був зарахований для проходження інтернатури за спеціальністю «Стоматологія», 01.02.2006 року ОСОБА_1 звільнений з стоматології  в зв’язку закінченням строку проходження інтернатури.

                  Дорожня стоматологічна поліклініка станції Львів є відокремленим підрозділом без права юридичної особи Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» та діє  на підставі Положення, яке затверджене начальником залізниці 12.05.2006 р. та Статуту ДТГО «Львівська залізниця». Відповідно до п.1.4., п.1.5. поліклініка має окремий баланс, круглу печатку, веде в установленому порядку бухгалтерський облік, податковий та статистичний облік. Згідно з положенням для забезпечення мети своєї діяльності поліклініка з погодженням начальника Залізниці залучає на договірних засадах кошти державних, громадських підприємств та організацій, іноземних фірм, приватних осіб, акціонерного капіталу, використовує інвестиції іноземних осіб та громадян; орендує та набуває у власність приміщення, споруди, основні засоби, згідно чинного законодавства; придбає матеріальні цінності, товари медикаменти, ліки, інструментарій, обладнання, тощо, необхідні для проведення виробничо-господарської діяльності, а також для реалізації іншим юридичним та фізичним особам, як за готівку, так і в безготівковому порядку. Розділ 3 Положення про відокремлений підрозділ «Дорожня стоматологічна поліклініка станції Львів» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця» містить вичерпний перелік доходів, яким не передбачено фінансування з державного  бюджету. ДТГО «Львівська Залізниця» є державним комерційним підприємством,  статус та особливості діяльності якого передбачені ст.ст.74, 75 ГК України, ЗУ «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Статутом ДТГО «Львівська залізниця. Відповідно до Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 року №291,  передбачена виплата заробітної плати лікарям інтернам бюджетними закладами охорони здоров’я.

                 Наказом начальника медичної служби Львівської залізниці від 12.07.2004 року №47 ОСОБА_1 було направлено в дорожню стоматологічну поліклініку станції Львів для проходження інтернатури за спеціальністю «Стоматологія» з подальшим працевлаштуванням на Львівській залізниці. Оскільки, Дорожня стоматологічна поліклініка станції Львів ДТГО «Львівська залізниця» не належить до бюджетних медичних закладів охорони здоров’я , то прийняття для проходження інтернатури лікарів відбувається на умовах договорів. ОСОБА_1 навчався на бюджетній основі, тому для отримання заробітної плати відповідно до Положення мав би проходити інтернатуру у бюджетному медичному закладі охорони здоров’я. Однак, позивач   виявив бажання проходити інтернатуру саме в Дорожній стоматологічній поліклініці станції Львів ДТГО «Львівська залізниця», про, що свідчить його заява від 29.07.2004р. про зарахування для проходження інтернатури за спеціальністю «Стоматологія» без оплати.

                  Відповідно до 7.3. Положення про спеціалізацію( інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ- ІV рівнів акредитації медичних факультетів університетів - заробітна  плата  лікарям(провізорам)- інтернам  протягом

всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в  які  вони   зараховані   лікарями(провізорами)-інтернами,   або закладом (установою),  з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством.

                  Посада лікаря-інтерна у дорожній стоматологічній поліклініці ст.Львів   не була передбачена  штатними розписами працівників Дорожньої стоматологічної поліклініки станції Львів Львівської залізниці   на 2004-2006 роки, що ,відповідно, виключало укладення із позивачем трудового договору     і виплату заробітної плати  .

                  Свідок  ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердила, що працює завідуючою  відділенням  поліклініки , і саме під її керівництвом проходив інтернатуру ОСОБА_1 Він не виконував  самостійних  функцій із лікування пацієнтів, а лише  проходив у неї навчання , виконуючи  незначні доручення ,надаючи допомогу  чи  спостерігаючи її роботу,  як лікаря. На момент проходження інтернатури ОСОБА_1 було відомо, що він  проходить таку безоплатно, не зарахований у штат, і це на той час  жодних претензій у нього не викликало.

                    Відтак  , оцінюючи зібрані у судовому засіданні докази,  суд вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

                     Стосовно  вимог про стягнення  моральної шкоди,   такі суд  вважає  недоведеними ,  оскільки ОСОБА_1, не зазначив,  в чому полягала ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача  її спричинено.

                          Керуючись ст.ст.10,62,213-215,209 ЦПК України, ст.ст. 233, 237-1, 238 КЗпП , Положенням про спеціалізацію( інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ- ІV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, суд, -

                                                        в и р і ш и в:

        у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного територіального галузевого об’єднання «Львівська залізниця», третьої особи Дорожної стоматологічної поліклініки станції Львів про стягнення заробітної плати та моральної шкоди - відмовити.

        Рішення може бути оскаржено  до Львівського апеляційного суду через місцевий     суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги  протягом двадцяти днів  після подачі  

заяви про оскарження.

Головуюча