Справа № 2-3356/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14  червня  2010  року                                                                                                                                м. Сімферополь

 Київський районний суд м. Симферополь у складі: Головуючого, судді   Харченко  І.О., при  секретарі  Мевлюдовій   Ф.І.,   за  участю  прокурора  Шубьонкіної  Т.А.,  розглянувши  в  відкритому   судовому засіданні   цивільну справу   за  позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  до  ОСОБА_4,  яка діє  особисто  та  в  інтересах  своїх  неповнолітніх  дітей   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  та  ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  треті  особи  -  ВГІРФО  Київського  РВ  Сімферопольського  МУ  ГУМВС  України  в  АР Крим,  Служба  в  справах   дітей  Сімферопольської  міської  ради,  про  визнання  членів  сім’ї   власника  житла  такими,  що  втратили  право   користування   жилим   приміщенням  зі  зняттям  з  реєстрації,

                                                            в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3 звернулися  до  суду  з  позовом   до  ОСОБА_4,  яка діє  особисто  та  в  інтересах  своїх  неповнолітніх  дітей   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  та  ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_2, про  визнання  такими, що втратили  право  користування  жилим  приміщенням  зі  зняттям  з  реєстрації.  Свої  вимоги мотивували  тим, що  вони  є  власниками  квартири АДРЕСА_1 / Февральська  в  Сімферополь. У квартирі  також  зареєстровані в якості членів  сім’ї  відповідачка  ОСОБА_4 – колишня  дружина  ОСОБА_2  та їх  малолітні  діти.  Відповідачка  разом  з дітьми з 2007  року  у квартирі  не проживає,  переїхала  до  своїх батьків в м. Армянськ,  де і  проживає  до  цього  часу. Рішенням  суду  у справі за позовом  ОСОБА_4 визначено  місця   проживання   неповнолітніх  дітей –  АДРЕСА_2, тобто  за  місцем   фактичного  проживання  їх  матері. На  неодноразові прохання  знятися з реєстрації  відповідачка не реагує. Просять  визнати   відповідачів   такими,  що  втратили   право   користування    квартирою;  усунути  перешкоди  у здійсненні  ними права  власності  на  квартирі   шляхом  зняття   відповідачів   з  реєстрації у квартирі АДРЕСА_1

Позивачка  ОСОБА_1 у судовому засіданні   позовні вимоги  підтримала  та  наполягала на  їх задоволенні.  Додатково  пояснила, що   відповідачці  з  дітьми  ніхто  не  чинив  перешкоди  у  проживанні,  вона  сама  у  2007  році  забрала  дітей   та  поїхала   до  своїх  батьків  м. Армянськ,  тобто  не  проживає  у  квартирі  без  поважних  причин.  Вона  насильно  вивезла  дітей  до  м. Армянськ, зверталася  до  суду  про  визначення  місця  проживання  дітей  саме  в м. Армянськ  й  це клопотання  судом  було  задоволено. Реєстрація  за  спірною  адресою  відповідачів  перешкоджає  позивачам  у  повній  мірі  реалізувати  своє  право  власності на  нерухоме  майно  шляхом  користування  та  розпорядження.  

 Інші   позивачі – ОСОБА_2, ОСОБА_3  не з’явилися  представили  на  адресу  суду  заяву  про  розгляд  справи  за  їх відсутністю,   позовні   вимоги   підтримають  та  просять   позов   задовольнити.

Відповідачка  у  судовому   засіданні   позовні вимоги  не  визнала   та  просила  відмовити у  їх задоволенні. Пояснила,  що  дійсно проживає  разом з  матір’ю  в  м. Армянськ  з  2008  року.  Там  вона  працює,  а  діти  ходять  до  дитячого  та  учбового  закладів.   Вона  не  приймала  заходів  для  повернення  для  проживання  в  спірну   квартиру  у м. Сімферополь,  оскільки  їй  зручно  проживати  зі  своєю  матір’ю,  яка  їй  допомагає   матеріально  та   доглядати  за  дітьми.  Жити   у  спірній  квартирі   в  м. Сімферополі   вона  особисто  наміру  не  має, але  бажає,  щоб  це  право  зберігалося  за  її  дітьми  й  вони  мали  право,  коли  виростуть,  проживати  за  спірною  адресою.  

Прокурор   та   представник  служби  у  справах  дітей  Сімферопольської  міської ради  у  судовому  засіданні  просили  винести  рішення  на підставі документів, що  маються  в  матеріалах  справи  з  врахуванням   інтересів   дітей.

Представник  ВГІРФО  Київського РВ  ГУМВД  України  в АР Крим  у судове  засідання   не  з’явився,  представив  на   адресу  суду   заяву   про  розгляд  справи   за   його відсутністю.

Вислухавши  позивачку ОСОБА_1, відповідачку ОСОБА_4, прокурора,  представника служби у справах дітей  Сімферопольської міської ради, дослідивши   матеріали   справи та  докази,  надані  суду  в  порядку  ст.  60  ЦПК  України, суд   дійшов  до  наступного.  

Судом   встановлено,  що  позивачі   ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3  є  власниками  квартири АДРЕСА_1 в  рівних  частках, що  підтверджується  копією свідоцтва  про  право   власності  на   житло   від  03.03.1998 року (а.с. 6).

У квартирі  згідно до особового  рахунку  зареєстровані  як  члени  сім’ї   відповідачка  ОСОБА_4 – колишня  дружина ОСОБА_2, та  їх  неповнолітні   діти:  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  та   ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_2,

З  рішення   Київського районного суду м. Сімферополя  від 04.06.2009 року  по цивільній справі  за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання  шлюбу, визначення   місця  проживання  дітей, примусове  відібрання  дитини,  яке   набуло  законної  чинності  (а.с. 8-9),  вбачається, що   відповідачка   разом  із  дітьми   не  мешкає у  спірній   квартирі  з  травня  2008  року, а  проживає  у  своїх  батьків  в м. Армянськ.   До  того ж  цим  рішенням   визначено  місце   проживання  неповнолітніх  дітей   разом  з  матір’ю  ОСОБА_4  (за  її наполяганням),   що   мешкає  за  адресою:  м. Армянськ,  АДРЕСА_2  

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК  України обставини,  встановлені судовим рішенням  у  цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали  законної  сили, не доказуються  при  розгляді   інших  справ, у  яких  беруть  участь  ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої   встановлено  ці   обставини.

Відповідно   до  ч. 2 ст. 405  України   член  сім’ї   власника  житла   втрачає   право  на  користування  цим  житлом  у  разі  відсутності  члена  сім’ї  без  поважних  причин   понад  один  рік,  якщо  інше   не   встановлено  домовленістю  між  ним  і  власником   житла   або  законом.

Таким  чином,  відповідачі   понад  один  рік  у  квартирі  не  мешкають  без  поважних  причин,  ніяких  домовленостей   між  ними  та  власниками   житла   не  було,   відповідачка   має  постійне  місце  роботи,  а  діти  ходять  до  дитячого  та учбового  закладів   в  м. Армянськ.  Відповідачка   не  приймала   заходів  для   вселення  в  квартиру  за  спірною  адресою,  суду  не  надано  належних  та  допустимих  доказів  чинення  їй  перешкод  в  проживанні  та  вселенні  в  квартиру.  За  таких  обставин  суд  дійшов  висновку,  що  відповідачка  та  її  неповнолітні   діти   втратили  право  користування  жилим   приміщенням  за   адресою:  м. Сімферополь   АДРЕСА_1  оскільки  більш  року  не  проживають   за   спірною  адресою    без  поважних  причин.

Відповідно  до  ст. 41 Конституції  України,  ч.1  ст. 321  ЦК  України  право  власності є  непорушним,   ніхто  не  може   бути   протиправно   позбавлений  цього  права  чи  обмежений  у  його    здійсненні.

Гарантуючи   захист  права  власності,    закон    надає  власнику  право  усунення  будь-яких   порушень  його   прав  хоч  би  ці   порушення  і  не  були   пов’язані  з позбавленням   володіння.  Способи   захисту   права     власності  передбачені   нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.  Об’єктом    власності  особи  може  бути,  зокрема,   житло -  житловий    будинок,    квартира  (ст.ст. 379, 382  ЦК України).

Права   власника   житлового   будинку,  квартири   визначені ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України,   які  передбачають   право  власника   використовувати   житло  для   особистого  проживання,   проживання  членів  сім’ї,   інших  осіб  і  розпоряджатися  своїм  житлом  на   власний розсуд.

    Реєстрація   відповідачів  у  спірній  квартирі   є  перешкодою  у здійсненні  позивачами   права  користування  та  розпорядження   належним  їм  майном. Таким  чином,  позовні  вимоги    про   усунення  перешкод  у  здійснення  права  власності  шляхом  зняття  відповідачів  з  реєстрації  за  спірною  адресою  підлягають  задоволенню.

 Зняття  особи  з  реєстраційного  обліку   проводиться  на  підставі  п.  14  Тимчасового  порядку   реєстрації   фізичних   осіб  за  місцем  проживання,  затвердженого   Постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  16.01. 2003 года  № 35,   згідно   якому   зняття   з    реєстраційного   обліку   особи   проводиться   також   й  на  підставі   рішення  суду.

      На   підставі  ст.ст. 321, 405, 391 ЦК  України,  керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України,  суд  -

                                                                       В И Р І Ш И В:

                Позов  ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  до  ОСОБА_4,  яка діє  особисто  та  в  інтересах  своїх  неповнолітніх   дітей   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1  та  ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_2,    треті  особи  -  ВГІРФО  Київського  РВ  Сімферопольського  МУ  ГУМВС  України  в  АР  Крим,  Служба  в  справах  дітей  Сімферопольської  міської  ради,  про  визнання  членів  сім’ї  власника  житла   втратившими  право  користування  жилим   приміщенням   зі   зняттям   з  реєстрації  -  задовольнити.

Визнати  ОСОБА_4  та  неповнолітніх   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2,  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  такими,  що  втратили  право  користування  жилим   приміщенням  за  адресою:  АДРЕСА_1

Усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2,   ОСОБА_3   в  здійсненні  права   власності   на  квартиру   АДРЕСА_1    шляхом       зняттям  з  реєстрації   за  цією  адресою  ОСОБА_4  та  неповнолітніх   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2,  ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1.          

Рішення   може бути  оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного   суду   АР Крим   через   суд    першої    інстанції   шляхом  подачі  в  10-денний строк  з  дня   проголошення   рішення  заяви   про апеляційне  оскарження і поданням    після   цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги.

Суддя: