Справа № 2-1157/10

                                                          2010 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    03 червня 2010 року                                                                                      м. Білгород - Дністровський  

Білгород-Дністровський міськрайонний суд  Одеської  областіу складі:

головуючого -  одноосібно судді Толкаченко О.О.,                

при секретарі Царенко О.О.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, а саме просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість по аліментам на утримання дітей: сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 у сумі 45 гривень, та стягнути неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів за період з 2006 року по листопад 2009 року в сумі 6966 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовилася від позовної вимоги щодо стягнення заборгованості по аліментам на утримання дітей: сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 у сумі 45 гривень, та просила тільки стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів за період з 2006 року по листопад 2009 року в сумі 6966 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят шість) гривень.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні з позовними вимогами щодо стягнення з нього неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів за період з 2006 року по листопад 2009 року в сумі 6966 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят шість) гривень був згоден, та не заперечував.

    Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд  вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 березня 2005 року по справі № 1826/2005 та ухвалою про виправлення помилки в рішенні суду від 10 лютого 2010 року по справі № 2-1826/2005 було вирішено стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білгород-Дністровського Одеської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 22 червня 2004 року до 24.02.2010 року, а з 24.02.2010 року до 22.08.2019 року в розмірі ј частин всіх видів заробітку.

В результаті того, що відповідач ОСОБА_2 не виконував рішення суду в повній мірі, виникла заборгованість за аліментами у зв’язку з чим було розраховано неустойка (пеня) за прострочку сплати аліментів за період з 2006 року по листопад 2009 року в сумі 6966 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят шість) гривень, що підтверджується розрахунком наданим відповідачем ОСОБА_2, який міститься в матеріалах справи, та з яким згодна позивачка ОСОБА_1.

Згідно ч. 1 статті 195 Ск України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Згідно ч. 1 статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Також, згідно ч. 1 статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем ОСОБА_2 на момент ухвалення рішення не було надано доказів, що унеможливлювали чи ускладнювали б виконання рішення у зв’язку з задовільним матеріальним становищем чи задовільним станом здоров’я, що робило б його неможливим, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, є обгрунтовними, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись  ч. 1 ст. 195, ч.1 ст. 196, ч. 1 ст. 197 СК України, ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -    

ВИРІШИВ:

     Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочку сплати аліментів за період з 2006 року по листопад 2009 року в сумі 6966 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набрало сили 14 червня 2010 року.

    Суддя:                                         /підпис/                                                                       О.О. Толкаченко

    З оригіналом вірно:

    Голова суду                             М. В. Смаглій