Справа № 2-1825/10

                                                                                                  2010 р.

  РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

21 квітня 2010 року                                                                                                  м. Білгород - Дністровський  

Білгород-Дністровський міськрайонний суд  Одеської  області у складі:

головуючого -  одноособово судді Толкаченко О.О.,                  

при секретарі Ткаченко О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради – Бондаренко Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання договору купівлі-продажу здійсненим та визнання права власності на нерухоме майно ,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання договору купівлі-продажу здійсненим та визнання права власності на нерухоме майно, а саме просить суд, визнати дійсним договір № 1187/Б купівлі-продажу 16/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 від 02 грудня 1997 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 16/25 часток житлового будинку літ.«А» з приміщеннями: 1-1коридор площею 1.7 кв.м., 1-2 кухня площею 8,0 кв.м., 1-3 ванна кімната площею 2.8 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 14.8 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 10.7 кв.м., 1-6 вбиральня площею 1.4 кв.м., гараж з підвалом літ. «В», сарай літ. «Г», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не з’явилася, надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати без її участі, та зазначила, що з позовними вимогами згодна.

Представник третьої особи – виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Бондаренко Г.Є. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Представник третьої особи – Державної інспекція архітектурно-будівельного контролю Одеської області у судове засідання не з’явився.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вуслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 02 грудня 1997 року за договором №1187/Б, зареєстрованому на Одеській товарній біржі, ОСОБА_1 придбав у відповідача, ОСОБА_3, 16/25 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрований Одеською товарною біржею, а саме в її представництві в місті Білгороді-Дністровському, Одеської області.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року №13 і від 25 травня 1998 року № 15 «Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними» з підстав недотримання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки правочини, які згідно чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори купівлі-продажу, зокрема при придбанні на біржових торгах житлового будинку / квартири/ або його /її/ частики.

Позивач ОСОБА_1 повністю виконав умови договору купівлі-продажу, однак не може розпорядитися своїм майном на свій розсуд, у зв’язку з тим, що інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення правочину.

Також судом встановлено, що на території домоволодіння знаходиться самовільно зведена прибудова літ. «а3», однак позивачем ОСОБА_1 не були надані докази на підтвердження того, що самовільно збудований об’єкт не суперечить архітектурним, пожежним та санітарно-епідеміологічним нормам та стандартам та не порушує прав інших осіб, що надало би суду право визнати за ним право власності на самовільну споруду за умови подальшого виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, на якій вона розташована.

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України – право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, не відведеній їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку під вже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

    Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, які підтверджуються письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання договору купівлі-продажу здійсненим та визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.    

    Керуючись ст. ст. 220 ч.2, 334, 638 ЦК Україна, ст. ст. 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання договору купівлі-продажу здійсненим та визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити частково.

Визнати дійсним договір № 1187/Б купівлі-продажу 16/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 від 02 грудня 1997 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на 16/25 часток житлового будинку літ.«А» з приміщеннями:

0.1.   коридор площею 1.7 кв.м.,

0.1.   ванна кімната площею 2.8 кв.м.,

0.2.    житлова кімната площею 14.8 кв.м.,

0.3.    житлова кімната площею 10.7 кв.м.,

0.4.    вбиральня площею 1.4 кв.м.,

гараж з підвалом літ. «В»,

сарай літ. «Г», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

    В частині визнання права власності на самовільно збудовану літню кухню літ. «а3» - відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набрало сили 05 травня 2010 року.

Суддя:                               /підпис/                                                                  О.О. Толкаченко

З оригіналом вірно:

Голова суду:                                        М.В.Смаглій