Справа № 2-141/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: судді – Порох К.Г.
при секретарі – Лук’яненко О.В.,
за участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
«Про визнання особи такою, що втратила право користування житлом»
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що згідно договору купівлі-продажу він має на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_2 У будинку зареєстрована відповідачка по справі, його донька - ОСОБА_2, яка не проживає в будинку з 2000року. Просив суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та просив суд зняти відповідачку з реєстрації в будинку АДРЕСА_2, так як ОСОБА_2 близько десяти років проживає окремо в АДРЕСА_1. і довгий час навіть не навідується за місцем реєстрації.
Відповідачка в судове засідання не з’явилася. Судове доручення про її допит в Жовтневому райсуді м. Дніпропетровська не виконане в зв’язку з неявкою останньої на виклики до суду (а.с.25).
Васильківським райсудом повідомлена про дату та час судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення на її ім’я, заперечень проти позову не надала (а.с.28).
На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України суд вважає можливим розгляд справи у відсутність відповідачки за наявних у справі доказів, застосувавши вимоги ст.ст.224, 225 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 2, 4 Закону України «Про власність» право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Право власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_2 підтверджується договором купівлі-продажу від 31.08.1988 року та реєстрацією права власності Синельниківським БТІ 05.10.1988 року (а.с.6-7)
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач ОСОБА_1 як власник житлового будинку є належним позивачем по справі і правомірно звертається за захистом своїх прав до суду.
В статті ст.71 Житлового кодексу України зазначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім”ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад цей строк, його за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом, крім того передбачені підстави збереження за тимчасово відсутніми наймачем або членами його сім’ї жилого приміщення понад шість місяців.
Відповідач ОСОБА_2 не надала суду доказів, а судом при розгляді справи не встановлені підстави збереження жилого приміщення за відповідачкою понад шість місяців.
Відповідно до вимог ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Твердження позивача про відсутність ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_2 з 2000 року підтверджується актом, складеним депутатом органу місцевого самоврядування - Васильківської селищної ради від 08.02.2010 року, за участю мешканців вулиці Гаркуші ОСОБА_1 ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 з 2000 року в будинку не проживає ( а.с.4). Вказаний факт підтверджується відомостями автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Граніт», про адресу перебування ОСОБА_2 з липня 2006 року в АДРЕСА_1. (а.с.21 зворотній бік).
Таким чином суд встановив, що відповідачка ОСОБА_2 за місцем реєстрації АДРЕСА_2 не проживає понад шість місяців без поважних причин, а тому може бути визнана особою, що втратила право користування зазначеним житлом.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється протягом семи днів на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідачка ОСОБА_2 своїми діями перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у здійсненні права власності, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Законами України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про власність», ст.3, 16, 316, 391ЦК України, ст.ст.71-72, 163 Житлового Кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 212-215 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов ОСОБА_1 – задовольнити .
2. Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом – жилим будинком АДРЕСА_2.
3. Зобов’язати відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Васильківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: