Справа № 2-296/10                    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

за участю:

позивачки –ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_3 про поділ майна, набутого  на праві спільної сумісної власності та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_3 про поділ майна набутого  на праві спільної сумісної власності подружжя, а після уточнення вимог просила визнати за нею право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, виділити в натурі частину домоволодіння, в тому числі у житловому будинку виділити коридор 1-1 площею 12,9 кв.м, кухню 1-2 площею 6,1 кв.м, сантехнічне приміщення (санвузол) 1-3 площею 5,9 кв.м, жиле приміщення 1-6 площею 10,4 кв.м, жиле приміщення 1-5 площею 18,2 кв., загальною площею 53,5 кв.м, в тому числі жила площа 28,6 кв.м, визначити підсобні будівлі, які передаються кожній стороні, та визначити порядок користування сторонами земельною ділянкою у відповідності до виділених їм в натурі часток у домоволодінні.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з відповідачем знаходилася в зареєстрованому в 1981 році шлюбі, який 11.09.2008 року рішенням Суворовського районного суду м.Одеси було розірвано. За час шлюбу ними набутий будинок, який  був придбаний в період шлюбу, але оформлений на колишнього чоловіка. Оскільки з відповідачем розірвано шлюб  і існуючий порядок користування будинком не відповідає ідеальним часткам, що ставить сторони у нерівне становище тому  є необхідність в виділенні в натурі її частини.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 посилаючись на наявність у сторін ще спільного майна, а саме Північно-східна частина сімейного готелю, відокремленого як самостійний об’єкт – основна будівля з окремим входом з західного боку приміщення, яке складається  з: Першого поверху - офісу, двох кімнат та складових приміщень, Другого поверху – трьох кімнат з санітарним вузлом, Третього поверху – двох кімнат з санітарним вузлом збудованого в поземельному майні – дворове місце з площею 660 кв.м, що є майном XXIII-879 в кварталі 30  за планом АДРЕСА_2, схваленого наказом №990,84 р., разом з ? ідеальною частиною описаного місця, тому просив визнати за ним право власності на ? його частину.

В судовому засіданні позивачка і її представник підтримали позов та з урахуванням висновків судової експертизи просили виділити частину домоволодіння  як для першого співвласника і другий варіант порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що хоча по цьому варіанту їй виділяється менша частина будівлі та землі, вона згодна саме на нього оскільки не взмозі як жінка займатися додатково реконструкцією будівлі. Також при виділенні часток і порядку користування земельною ділянкою просила суд врахувати, що є постраждалою стороною через те, що шлюб було розірвано з ініціативи відповідача. Крім того не заперечували проти задоволення зустрічних вимог.

Відповідач та його представник підтримавши зустрічний позов, частково визнали первісний позов,  заперечуючи проти запропонованого позивачкою виділу частин та порядку користування земельною ділянкою. Свої заперечення обґрунтовували тим, що варіант запропонований для відповідача буде вимагати великих затрат, тому щоб уникнути цього погоджувалися на варіант зі зменшенням частини. Відповідач разом з тим доповнив, що він на даний час не проживає в спірному будинку і має намір розпорядитися майном на користь доньки.

Вислухавши сторони, їх представників, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

В ході судового розгляду було встановлено, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 22 серпня 1981 року. 11 вересня 2008 року рішенням Суворовського районного суду м.Одеси їх шлюб було розірвано (а.с.13).

      В період шлюбу, а саме 6 грудня 1999 року на ім’я ОСОБА_3 було оформлено свідоцтво про право власності  на домоволодіння  розташоване за адресою: АДРЕСА_1

      Згідно з вимогами ч.1 ст.22 КпШС України, який діяв на час виникнення правовідносин, майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною
сумісною  власністю.  Кожен  з подружжя має рівні права володіння,
користування і розпорядження цим майном.

Отже, вказані об’єкти нерухомості є спільним сумісним майном подружжя, тому їх вимоги про визнання по ? частині за кожним є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

Крім того, під час знаходження сторін в  шлюбі було придбано і оформлено на позивачку Північно-східна частина сімейного готелю, відокремленого як самостійний об’єкт – основна будівля з окремим входом з західного боку приміщення, яке складається  з: Першого поверху - офісу, двох кімнат та складових приміщень, Другого поверху – трьох кімнат з санітарним вузлом, Третього поверху – двох кімнат з санітарним вузлом збудованого в поземельному майні – дворове місце з площею 660 кв.м, що є майном XXIII-879 в кварталі 30  за планом АДРЕСА_2, схваленого наказом №990,84 р., разом з ? ідеальною частиною описаного місця, тому просив визнати за ним право власності на ? його частину при межах та сусідах  для всього майна – майно XV -327, майно VII- 328, XIV-329 та вулиця з сумою від 5000 левів  просив визнати за ним право власності на ? його частину, як спільно сумісного майна подружжя.

      Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо)самостійного заробітку (доходу).

      Згідно зі ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним
договором.

      Оскільки сторони не домовилися про порядок поділу майна, то відповідно до ч.1 ст.71 СК України   спір може бути вирішений судом.

      Експертом ОНДІСЕ було представлено висновок судової будівельно-технічної експертизи і запропоновано один варіант виділу часток та два варіанти порядку користування земельною ділянкою (а.с. 57-113).  

В ході судового розгляду відповідач не заявляв окремо вимог стосовно розподілу і виділу в натурі частин домоволодіння та порядку користування земельною ділянкою.

Виходячи з вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь  у справі.      

      Враховуючи викладене при розподілі домоволодіння і виділенні часток  та визначаючи порядок користування земельною ділянкою суд враховує вимоги ст.71 СК України та бере до уваги вже раніше встановлений порядок користування домоволодінням та згоду позивачки на зменшення її частки, тому ОСОБА_1 необхідно  виділити запропонований варіант як  для першого співвласника в натурі частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1  де із літери „Б” житлове:1-5 жила площею 18,2 кв.м, із літери „б” прибудова: 1-1 коридор площею 12,9 кв. м, кухню 1-2 площею 6,1 кв.м., жиле приміщення 1-6 площею 10,4 кв.м., із літери „б1” прибудова: 1-3 сантехнічне приміщення (санвузол) площею 5,9 кв.м.,  загальною площею 53,5 кв.м,  із підсобних будівель :погріб окремо побудований літ.”Г”, вбиральня літ.”Д”, гараж літ.”Е”, колодязь питний”II” частину огорожі, частину мощення. Вхід через існуючий двірний проріз в приміщенні коридору „1-1”, в зв’язку з чим необхідно здійснити перегородку ? кірпіча з оздобленням.

Для відповідача як для другого співвласника можливо виділити в натурі частину домоволодіння із літ.”Б1” прибудова:1 житлова площею 36,6 кв.м, 2 сходова клітка площею 4,1 кв.м,1-7 санвузол площею 3,3 кв.м,1-8 житлова площею 8,5 кв.м,1-9 житлова площею 23,5 кв.м,1-10 сходова клітка площею 5,2 кв.м, загальною площею 81,2 кв.м, із надвідних споруд: частину огорожі, частину мощення. Вхід в квартиру організувати через проектуємий двірний проріз в приміщенні „1-8”, а також здійснення перегородки в ? кірпіча з оздобленням.

По другому варіанту користування земельною ділянкою першому співвласнику  з долею ? пропонується земельна ділянка площею 399 кв.м, менше ідеально необхідної площі на 59 кв. м, яка прилягає до фасадної межі ділянки. Вхід і в’їзд на ділянку з вул.Кругової. Тоді як відповідачу залишається земельна ділянка площею 517 кв.м більше ідеально необхідної на 59 кв.м, яка прилягає до задньої межі ділянки. Вхід і в’їзд організовується  зі сторони внутріквартального проїзду.

Ділянка уздовж зовнішньої стіни гаражу літ. «Е», орієнтована на ліву межу, яка виділяється в особисте користування  відповідачу з правом безперешкодного доступу позивачки до зовнішньої стіни на час ремонтних робіт.

Межа, яка відокремлює ділянки співвласників описується слідуючим чином: від правої бокової межі  з відступом 15,50 м від фасадної межі до зовнішньої грані стіни житлового будинку в місці примикання  прибудов « літ. «Б-1», «б-1 довжиною 5,76 кв.м;  далі по осям міжквартиних перегородок на всю їх довжину до перетину з зовнішньою гранню стіни житлового будинку літ.”Б,Б1”, орієнтованою на ліву бокову межу; поворот направо по зовнішній стіні житлового будинку літ.”Б,Б1”, орієнтованою на ліву бокову межу, до зовнішнього вугла перетину задньої та правої бокових стін гаражу літ.”Е”; поворот наліво по зовнішній грані стіни гаражу літ.”Е” довжиною 4 м, орієнтоваю на задню межу; поворот наліво по наружній грані чстіни гаражу літ.”Е” довжиною 7,75 м., орієнтованою на ліву бокову межу; поворот направо по зовнішнім граням стіни гаража літ.”З” довжиною 2,80 м і 6,33 м, орієнтованою на фасадну межу; далі по лінії продовження дліною 0,65 м до перетину з лівої боковою межею ділянки (графічне відображення  порядку користування земельною ділянкою відображено в додатку до висновку №5).  

Заперечуючи проти окремих частин судової експертизи, ні відповідач, ні його представник не надали суду жодних доказів для встановлення можливості іншого виділення в натурі, і жодних клопотань не було заявлено  з метою надання інших доказів. Доводи відповідача про те, що варіант залишений для нього  буде вимагати набагато більших матеріальних затрат, суд теж не приймає до уваги, оскільки спростовується наявною судовою експертизою, в якій експертом приведено можливі матеріальні витрати та враховано при зменшенні однієї частини по роздподілу домоволодіння та збільшенні іншої, та приведено перелік необхідних робіт, і доказів, які б спростовували висновки суду, теж не надано.  

Керуючись  ст.ст.10,11,60,64,66,212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_1 в натурі частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1  де із літери „Б” житлове:1-5 жила площею 18,2 кв.м, із літери „б” прибудова: 1-1 коридор площею 12,9 кв. м, кухню 1-2 площею 6,1 кв.м., жиле приміщення 1-6 площею 10,4 кв.м., із літери „б1” прибудова: 1-3 сантехнічне приміщення (санвузол) площею 5,9 кв.м.,  загальною площею 53,5 кв.м,  із підсобних будівель :погріб окремо побудований літ.”Г”, вбиральня літ.”Д”, гараж літ.”Е”, колодязь питний”II” частину огорожі, частину мощення. Вхід через існуючий двірний проріз в приміщенні коридору „1-1”.

Визначити порядок користування земельною  ділянкою виділивши ОСОБА_1 в особисте користування земельну ділянку площею 399 кв.м, менше ідеально необхідної площі на 59 кв. м, яка прилягає до фасадної межі ділянки, вхід і в’їзд з вул.Кругової.

Ділянка уздовж зовнішньої стіни гаражу літ. «Е», орієнтована на ліву межу, яка виділяється в особисте користування  відповідачу з правом безперешкодного доступу позивачки до зовнішньої стіни на час ремонтних робіт.

Межа, яка відокремлює ділянки співвласників описується слідуючим чином: від правої бокової межі  з відступом 15,50 м від фасадної межі до зовнішньої грані стіни житлового будинку в місці примикання  прибудов « літ. «Б-1», «б-1 довжиною 5,76 кв.м;  далі по осям міжквартиних перегородок на всю їх довжину до перетину з зовнішньою гранню стіни житлового будинку літ.”Б,Б1”, орієнтованою на ліву бокову межу; поворот направо по зовнішній стіні житлового будинку літ.”Б,Б1”, орієнтованою на ліву бокову межу, до зовнішнього вугла перетину задньої та правої бокових стін гаражу літ.”Е”; поворот наліво по зовнішній грані стіни гаражу літ.”Е” довжиною 4 м, орієнтоваю на задню межу; поворот наліво по наружній грані чстіни гаражу літ.”Е” довжиною 7,75 м., орієнтованою на ліву бокову межу; поворот направо по зовнішнім граням стіни гаража літ.”З” довжиною 2,80 м і 6,33 м, орієнтованою на фасадну межу; далі по лінії продовження дліною 0,65 м до перетину з лівої боковою межею ділянки (графічне відображення  порядку користування земельною ділянкою відображено в додатку до висновку №5).  

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину Північно-східної частини сімейного готелю, відокремленого як самостійний об’єкт – основна будівля з окремим входом з західного боку приміщення, яке складається  з: Першого поверху - офісу, двох кімнат та складових приміщень, Другого поверху – трьох кімнат з санітарним вузлом, Третього поверху – двох кімнат з санітарним вузлом збудованого в поземельному майні – дворове місце з площею 660 кв.м, що є майном XXIII-879 в кварталі 30  за планом АДРЕСА_2, схваленого наказом №990,84 р., разом з ? ідеальною частиною описаного місця.      

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: