ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.10 Справа № 7/53/10
Суддя
За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, с. Тамбовка, Мелітопольський район, Запорізька область
до відповідача: Мелітопольської районної державної адміністрації, м. Мелітополь Запорізька область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, м. Запоріжжя
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: Відділ містобудування та архітектури Мелітопольської районної державної адміністрації, м. Мелітополь Запорізька область
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1- приватний підприємець, свідоцтво від 30.06.1998 р.
Від відповідача
Від третьої особи 1
Від третьої особи 2не з’явився
не з’явився
не з’явився
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про визнання права власності за Приватним підприємцем ОСОБА_1 на майновий комплекс: будівлю А-1, розміром 18х80х6,50 м, готовність –20%; будівлю Б-1, розміром 61,00х11,80 м, готовність-38%; будівлю В-1, розміром 3,0х6,0м, загальною площею 15,4 кв.м, та основною площею 15,4 кв.м, готовність –100%, навіс Г розміром 2,35х5,00м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
04.03.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 24.03.2010 р. Ухвалою суду від 24.03.2010 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено 21.04.2010 р.
Ухвалою від 21.04.2010 р. в.о. голови господарського суду Запорізької області продовжив строк розгляду спору на місяць. Ухвалою суду від 21.04.2010 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ містобудування та архітектури Мелітопольської районної державної адміністрації. Розгляд справи, у зв’язку залученням третьої особи та з неявкою представників позивача та відповідача, було відкладено на 27.05.2010 р.
В судовому засіданні 27.05.2010 р. оголошувалась перерва до 02.06.2010 р.
В продовжене 02.06.2010 р. представники відповідача та третіх осіб не з’явились без поважних причин.
В продовженому 02.06.2010 р. судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 331, 376 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в попередніх судовиз засіданнях проти позову не заперечував, повідомив, що самочинно збудовані будівлі приватним підприємцем ОСОБА_1 розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться у нього у постійному користуванні на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого 9 вересня 1998 року відповідно до рішення Семенівської сільської ради народних депутатів від 16.07.1998 року № 73. Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Мелітопольської райдержадміністрації №137 від 09.06.2009 року та висновку ТОВ «Мелітопольпроект»від 28.07.2009 року про технічний стан будівельних конструкцій недобудованих будівель вважається за можливим оформлення самочинно збудованих будівель. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями ст. 376 Цивільного кодексу України Мелітопольська районна державна адміністрація, вважає за можливим визнати право власності ОСОБА_1 на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (відзив долучено до матеріалів справи).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проти позову заперечила, поскільки позовні вимоги суперечать ст. 29 Закону України “Про планування та забудову територій” та вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 р. “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” (заперечення містяться в матеріалах справи).
Представник від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ містобудування та архітектури Мелітопольської районної державної адміністрації, в судові засідання не з’являвся, витребувані документи суду не надав, свого представника не направив в судове засідання без поважних причин.
За клопотанням представників сторін спочатку судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За ініціативою суду подальше ведення судового засідання велось із застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи закінчено 02.06.2010 р. оголошено рішення суду в повному об’ємі.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,
суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 002292 та рішення виконавчого комітету Семенівської сільської ради від 16.07.1998р. за № 73 в користуванні позивача знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,12 га, яка знаходиться у власності Семенівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва ринка та кафе, розташована за адресою АДРЕСА_2. Акт зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею № 33.
Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Приписами ст.ст. 48, 49 Закону України “ Про власність” встановлено, що захист права власності здійснюється судом. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже зі змісту вказаної норми чітко видно, що законодавцем встановлено обов'язкові підстави для звернення за позовом про визнання права власності, а саме 1) право оспорюється або визнається 2) втрата правовстановлюючого документа. Будь-які інші підстави для звернення з позовом в порядку ст. 392 ЦК України не передбачені.
Крім того, для набуття права власності новостворене нерухоме майно існує спеціальний порядок. Згідно з ст. 22 Закону України “Про основи містобудування”, забудова земельних ділянок, які надаються для містобудівних потреб здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою порядку передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Приписами чинного законодавства встановлено, що об'єкти нерухомого майна підлягають обов’язковому введенню в експлуатацію, про що складається відповідний акт, на підставі якого власнику видається свідоцтво про відповідне, збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі свідоцтво) Зміст позовної заяви свідчить про те, що об’єкт нерухомого майна не введено в експлуатацію, а будівництво здійснювалося без відповідного проекту.
Заслухавши представників сторін, вивчивши наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного: згідно листа погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво кафе та встановлення торгового павільйону і торгових рядів за адресою: АДРЕСА_2 позивачем по справі були отримані всі необхідні дозволи на розтушування будівель та будівництво (лист погодження додається), та отримане узгодження відділу містобудування та архітектури Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області лист від 03.02.2009 р. Після отримання погодження позивач по справі у лютому 2009 р. отримав робітничий проект на будівництво будівель за адресою: АДРЕСА_2 (долучено до матеріалів справи).
Позивачем по справі були укладені всі необхідні угоди з організаціями: угода з КП «Водоканал», акт прийняття виконаних робіт з ВАТ «Мелітопольгаз», договір про видачу технічних умов з МЧС, отримане узгодження з ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Після узгодження, але не отримавши дозволу на виконання будівельних робіт від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, позивачем було самочинно розпочато будівництво майнового комплексу: будівлі А-1, розміром 18,80x6,50м, готовність - 20%; будівлі Б-1, розміром 61,00x11,80м, готовність - 38%; будівлі В-1, розміром 3,0x6,0м. загальною площею 15,4 кв.м., та основною площею 15,4 кв.м., готовність - 100(сто)%, навіс Г розміром 2,35х5,00м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва ринка та кафе, за адресою АДРЕСА_2.
Будівництво споруд було здійснено без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, встановленого Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 05.12.2000 N 273.
Комунальним підприємством Мелітопольським міжміським бюро технічної інвентаризації проведено обстеження і виготовлено технічну документацію на будівлю А-1, розміром 18,80х6,50м, готовність - 20%; будівлю Б-1, розміром 61,00x11,80м, готовність - 38%; будівлю В-1, розміром 3,0x6,0м, загальною площею 15,4 кв.м., та основною площею 15,4 кв.м., готовність -100(сто)%, навіс Г розміром 2,35x5,00м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва ринка та кафе, за адресою АДРЕСА_2.
Згідно з Висновком від 28.07.2009 р. «Про технічний стан будівельних конструкцій недобудованої будови ринку Б-1 і фундаментів будови магазину-кафе А-1», по АДРЕСА_2, наданих ТОВ «Мелітопольпроект»: будівельні конструкції фундаментів будови магазину-кафе А-1 знаходяться в задовільному стані і придатні для продовження будівництва за проектом.
Відповідно до висновку № 137 від 09.06.2009 року відділу містобудування та архітектури Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області - проведеним візуальним обстеженням встановлено факт знаходження недобудованих будівель А-1, Б-1, та добудованих будівель В-1, навісу Г в задовільному стані. На підставі вищезазначеного, та висновку ТОВ «Мелітопольпроект»від 28.07.2009 р. «Про технічний стан будівельних конструкцій недобудованої будови ринку Б-1 і фундаментів будови магазину-кафе А-1», по АДРЕСА_2 - вважає можливим оформлення вищевказаних будівель.
Згідно акту КП «ММБТІ»вартість самовільно збудованих будівель складає: Будівля А-1 розміром 18,80х6,50м. (незакінчене будівництво) - 55 210 гривень; Будівля Б-1 розміром 61,00x11,80м. (незакінчене будівництво) - 47 108 гривень; Будівля в-1 розміром 3,0х6,0м. (закінчене будівництво) - 14 298 гривень; Навіс Г розміром 2,35x5,00м. (закінчене будівництво) - 1 230 гривень.
Загальна вартість самочинно збудованих будівель за адресою: АДРЕСА_2.складає 117 846,00 гривень.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Будь-які інші особи про своє право власності на зазначений об’єкт не заявили. Право власності на майновий комплекс: будівлю А-1, розміром 18х80х6,50 м, готовність –20%; будівлю Б-1, розміром 61,00х11,80 м, готовність-38%; будівлю В-1, розміром 3,0х6,0м, загальною площею 15,4 кв.м, та основною площею 15,4 кв.м, готовність –100%, навіс Г розміром 2,35х5,00м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, за будь-якою особою не реєструвалося. Згідно висновку від 28.07.2009 р. «Про технічний стан будівельних конструкцій недобудованої будови ринку Б-1 і фундаментів будови магазину-кафе А-1», самочинно збудований об’єкт знаходиться в задовільному стані та відповідає своєму функціональному призначенню.
Оскільки земельна ділянка, на якій позивачем здійснено самочинне будівництво, надана в користування Приватному підприємця ОСОБА_1 –Мелітопольська районна державна адміністрація - не висловила своїх заперечень та не заявила про знесення цієї споруди, будь-яких порушень прав інших осіб за даним спором судом не встановлено, збудований самочинно об’єкт відповідає санітарним та технічним нормам, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на майновий комплекс: будівлю А-1, розміром 18х80х6,50 м, готовність –20%; будівлю Б-1, розміром 61,00х11,80 м, готовність-38%; будівлю В-1, розміром 3,0х6,0м, загальною площею 15,4 кв.м, та основною площею 15,4 кв.м, готовність –100%, навіс Г розміром 2,35х5,00м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, підлягають задоволенню.
Суд визнає право власності обґрунтованим, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати слід покласти на позивача, оскільки суд не вбачає вини відповідача у доведені спору до суду.
Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 328, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на майновий комплекс: будівлю А-1, розміром 18х80х6,50 м, готовність –20%; будівлю Б-1, розміром 61,00х11,80 м, готовність-38%; будівлю В-1, розміром 3,0х6,0м, загальною площею 15,4 кв.м, та основною площею 15,4 кв.м, готовність –100%, навіс Г розміром 2,35х5,00м, на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева