ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" червня 2010 р. Справа № 6/65-38
Господарський суд Волинської області під головуванням судді
Пахолюк В.А., розглянувши справу
за позовом Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»Державного Комітету Лісового Господарства України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра Авто»
про стягнення 14 048,04 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Обушко Р.М. –дов. № 86 від 04.01.2010 р.
від відповідача: не прибув.
Суть спору:
Позивач - Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство»Державного Комітету Лісового Господарства України, звернувшись із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра Авто»просив стягнути 14 048,04 грн. боргу за відпущену лісопродукцію, в т.ч. 13 107, 81 грн. основного боргу, 184, 23 грн. –3% річних, 756, 00 грн. –інфляційних нарахувань.
В підтвердження позовних вимог посилається на специфікацію-накладну на відпуск лісоматеріалів необроблених № 1171 від 04.06.2009 р., товарно-транспортні накладні № 004075 від 04.06.2009 р., № 122905 від 20.02.2008 р., № 025077 від 23.11.2006 р., від 16.11.2007 р., № 24 від 10.11.2009 р., рахунки № 26 від 29.12.2009 р., № 16 від 10.11.2009 р., довіреності серії ЯПН № 977152 від 04.06.2009 р., серії ЯМЛ № 255269 від 18.02.2008 р., серії ЯМЛ № 254708 від 04.10.2006 р., витяг з реєстру вихідної кореспонденції за 23.04.2010 р., претензію № 430 від 23.04.2010 р.
На виконання вимог ухвали суду від 14.05.2010 р. представником позивача в судовому засіданні подано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2010 р.
Відповідач у письмовому відзиву № 5 від 11.06.2010 р. позовні вимоги визнає і зобов’язується погасити борг в найкоротші терміни. Виникнення заборгованості перед позивачем пояснює тяжким фінансовим станом підприємства. Суму штрафних санкцій просить зменшити.
Позивач у поданій на адресу суду письмовій заяві № 748 від 14.06.2010 р. та представник в судовому засіданні відмовляється від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 13 107, 81 грн. До матеріалів справи долучає копію договору № 37 від 11.06.2010 р., укладеного між ДП «Камінь-Каширське ЛГ»та ТзОВ «Віра-Авто»про надання транспортних послуг в рахунок заборгованості.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено:
Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство»Державного Комітету Лісового Господарства України на підставі довіреностей серії ЯПН № 977152 від 04.06.2009 р., серії ЯМЛ № 255269 від 18.02.2008 р., серії ЯМЛ № 254708 від 04.10.2006 р.,згідно товаро-транспортних накладних № 004075 від 04.06.2009 р., № 122905 від 20.02.2008 р., № 025077 від 23.11.2006 р. відпустило відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Віра Авто»готову лісопродукцію на загальну суму 15 607,83 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу, укладеного шляхом підпису товарно-транспортних накладних № 004075 від 04.06.2009 р., № 122905 від 20.02.2008 р., № 025077 від 23.11.2006 р. та виданих відповідачем довіреностей серії ЯПН № 977152 від 04.06.2009 р., серії ЯМЛ № 255269 від 18.02.2008 р., серії ЯМЛ № 254708 від 04.10.2006 р., як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договірні зобов’язання позивачем виконані належним чином, що підтверджується вищезазначеними товарно-транспортними накладними.
Між тим, відповідач оплату поставленого товару провів частково в сумі 2 500, 00 грн. Сума боргу перед позивачем станом на 01.06.2010 р. становить 13 107, 81 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2010 р., товаро-транспортними накладними на перевезення вантажу, рахунками № 26 від 29.12.2009 р., № 16 від 10.11.2009 р.
Термін оплати за поставлену сировину сторони письмово не визначили.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
23.04.2010 р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 430 з вимогою погашення заборгованості. Зазначена вимога залишена адресатом без задоволення.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що сума основного боргу в розмірі 13 107, 81 грн. підлягає до стягнення.
Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідно до поданого розрахунку йому нараховано штрафні санкції, а саме, 184,23 грн. –3% річних, 756, 00 грн. –інфляційних.
Водночас, враховуючи заяву позивача про відмову від позову в цій частині, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на суму 940, 23 грн. на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 130,65 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 219,48 грн. слід покласти на нього (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) на підставі ст..49 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 625, 639, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
вирішив:
1.Позов задовольнити частково в сумі 13 107, 81 грн.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра Авто» (Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. Шевченка, 121, р/р 26008230154001 КБ «Приватбанк», МФО 303440, ЄДРПОУ 13350351)
на користь Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»Державного Комітету Лісового Господарства України (Волинська обл., м. Камінь-Каширський, вул. Ковельська, 42, р/р 26008229985010 в КБ «Приватбанк», МФО 303440, ЄДРПОУ 00991568) 13 107, 81 грн. заборгованості та 130,65 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 219,48 грн. - по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі на суму 940, 23 грн. припинити.
Суддя В.А.Пахолюк
Дата підписання повного тексту рішення –16.06.2010 р.