Справа № 2-3222/2007

РІШЕННЯ

 Ім'ям України

15 березня 2007 року                   Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Четвериковій О.О.

за участю адвоката - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що з 1980 року він був прописаний та проживав разом з батьками - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та братом - відповідачем по справі. За адресою АДРЕСА_1. В червні 2001 року відповідач поїхав до м. Москва на заробітки та до червня 2006 р. ніяких відомостей про нього не було. 18.08.05 померла їх з відповідачем мати - ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько - ОСОБА_3. Приблизно 17-18 червня 2006 року відповідач з»явився у нього вдома, пояснив, що працює та мешкає в м. Москва і що через тиждень знов їде до м. Москва, коли повернеться невідомо. Перебуваючи в м. луганську відповідач мешкав у своєї дружини ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2. Фактично відповідач з червня 2001 року по теперішній час (більше п'яти років) без поважних причин не мешкає в спірній квартирі, не несе витрат по сплаті комунальних послуг та квартирної плати. Просить суд визначити відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1, зобов'язати ВГІРФО Кам'янобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області зняти відповідача, з реєстрації за адресою АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві, додавши, що фактично відповідач не мешкає в спірній квартирі з кінця 80-х - початку 90-х років, оскільки він одружився і став мешкати з дружиною за адресою АДРЕСА_2. В спірній квартирі є речі відповідача - книги, одяг, інструменти, проте ними він вже давно не користується. Відповідач участі в утриманні, ремонті спірної квартири не приймає, комунальні послуги не сплачує. Вселитися в спірну квартиру відповідач намагався лише в лютому 2007 року - після того, як він (позивач) звернувся до суду з даною позовною заявою. Крім того, відповідач має власне житло - однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3.

Відповідач пред'явлені до нього позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що до 03.01.02 періодично мешкав в спірній квартирі - половину тижня мешкав у дружини за адресою АДРЕСА_2, а іншу половину - з батьками в спірній квартирі. 03.01.02 він виїхав на заробітки в Російську Федерацію, де працював на будівництві дач в лісі на відстані 15-20 км від м. Білий Городок Тверської області. В 2002 році згоріла одна з дач, на якій він робив електропроводку і в цьому звинуватили його. Господар дачі та керівник будівельної фірми ОСОБА_6 заборонив покидати йому територію дач та змусив відпрацьовувати борг. Він примусово утримувався на дачах Тверської області до 18 травня 2005 року, коли йому повідомили, що винні у підпалі дачі затримані і дозволили йому виїхати з дач. З приводу його примусового утримання він до правоохоронних органів ні Російської Федерації, ні України не звертався, оскільки

2

не має довіри до цих органів. В травні 2005 року він оформився на роботу до фірми «Альфаморе» м. Істра Московської області. До м. Луганська він приїхав у липні 2007 року, зупинився у колишньої дружини за адресою АДРЕСА_2. В липні 2006 року він намагався вселиться в спірну квартиру. Це виразилося в тому, що він прийшов до спірної квартири, там знаходилася незнайома молода жінка, яка його до квартири не пустила. Він питав брата, що це за жінка, проте позивач йому відповів, що це не його справа. Фактично перешкод у вселенні в спірну квартирі позивач йому не чинив. До правоохоронних органів, житлово-комунальних служб він з приводу вселення не звертався. Через декілька днів він знову виїхав на роботу до Російської Федерації. 16.11.06 на роботі він отримав травмі і зміг приїхати до м. Луганська лише наприкінці грудня 2006 року. Вважає, що був відсутній в спірній квартирі понад п»ять років з поважних причин. Не заперечує, що квартирну плату та комунальні послуги він не сплачував, участі в ремонті та утриманні квартири не приймав.

Представник третьої особи - ВГІРФО Кам'янобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області в судове засідання не з»явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю.

Вислухавши сторони, допитавши свідків. Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 була отримана ОСОБА_4 30.10.1980 р. на склад сім»ї з 4-х осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_3, позивача - ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_2 (а.с. 7).

18.08.05 померла ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 11-12).

В спірній квартирі з правом на площу прописані ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що вбачається з довідки форми № 3 (а.с. 8).

Судом також встановлено, що відповідач в спірній квартирі не проживає без поважних причин з середини 2000 року - мешкав за адресою АДРЕСА_2, а у січні 2002 року виїхав до Російської Федерації, де мешкав в Тверській та Московській області.

Зазначені обставини знаходять своє підтвердження як в показаннях свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, допитаних в судовому засіданні, так і в акті про не проживання відповідача в спірній квартирі (а.с. 9).

Ставити під сумнів показання зазначених свідків у суду об'єктивних підстав немає.

Зв'язок зі спірною квартирою відповідач не підтримував - квартирну плату, комунальні платежі не сплачував, участі у утриманні та ремонті квартири не приймав, що визнано і самим відповідачем в судовому засіданні.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача про неможливість повернутися до м. Луганська через насильницьке утримання його на дачах Тверської області з 2002 року по 18 травня 2005 року суд до уваги не бере, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження його доводів.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача та його представника про те, що відповідач був відсутній в спірній квартирі з поважних причин - через хворобу, оскільки з поясне нень самого відповідача та з листа непрацездатності, оглянутого в судовому засіданні вбачається, що ця причина існувала з 16.11.06 - з моменту отримання травми відповідачем ОСОБА_2, тобто після звернення позивача до суду з даною позовною заявою (01.11.06).

Враховуючи, що в судовому засіданні факт не проживання відповідача в спірній квартирі без поважних причин знайшов своє об'єктивне   підтвердження, суд вважає за

3

необхідне   визнати   відповідача  таким,   що   втратив   право   користування   житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

Зобов'язати ВГІРФО Кам'янобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.