Судове рішення #9733233

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 червня 2010 року   м. Запоріжжя

(14 год. 31 хв.)

                                   Справа №  2а-2228/10/0870

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю: представника позивача: ОСОБА_1

                                      відповідач: Благодир Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

                             до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському району  

                                   м. Запоріжжя

                           про: визнання нечинними та скасування рішень  щодо застосування

                                    штрафних (фінансових)санкцій

ВСТАНОВИВ:

15 квітня  2010 року фізична особа – підприємець ОСОБА_3  звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій № 000672303 від 06.04.2010, № 000682303 від 06.04.2010.

Ухвалою суду від 16.04.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2228/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.05.2010. Розгляд справи відкладався  до 07.04.2010, 01.06.2010 та до 04.06.2010.

В позовній заяві зазначено, що позивач не згоден з висновками, що містяться у акті перевірки, та винесеними на його підставі рішеннями з наступних підстав:

12.02.2010  позивачем у відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265  всі  розрахункові  операції   на  повну  суму покупки було проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку  та  переведений  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.  Отримані від покупців кошти в кінці дня було оприбутковано в КОРО шляхом зняття з касового апарату фіскального звіту та підклеювання його до книги.  Крім того, того ж дня зазначені суми були  оприбутковані у книгі обліку доходів та витрат підприємця (ф10). У подальшому вони також були відображенні у звіті про використання РРО (форма №3ВР-1) від 14.03.2010, вхідний № 13973, та  у декларації про доходи підприємця з метою їх оподаткування.     

Таким чином, відсутність однієї з формальних умов оприбуткування готівкових коштів, але здійснення оприбуткування фактично, не відповідає меті законодавства про РРО у частині застосування штрафних санкцій. Відсутність запису у КОРО не доводить факту наявності  в касі не оприбуткованих коштів, а свідчить про порушення порядку ведення КОРО.

Щодо порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481 зазначено.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»  місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або  приміщення,  яке  використовується  для  зберігання алкогольних   напоїв   та   тютюнових   виробів,   відомості   про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;  

Єдиний державний реєстр місць зберігання  (Єдиний  реєстр)  - перелік   місць   зберігання,  який  ведеться  органами  державної податкової  служби  України  і  містить  визначені   цим   Законом відомості  про  місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.   

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями,  встановлюється на  кожний  окремий,  зазначений в  ліцензії   електронний контрольно-касовий  апарат  (книгу обліку розрахункових операцій), що  знаходиться у місці торгівлі.

Зберігання алкогольних  напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв  та  тютюнових виробів,  внесених  до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання  таке  місце  зберігання  було  внесено  до Єдиного реєстру.

Тобто господарська одиниця позивача (бар) не є місцем зберігання алкогольних напоїв у розумінні ст. 1 та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених  в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з підстав зазначених в запереченнях.  В обґрунтування своїх заперечень послався  п.п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затверджених наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, відповідно до якого використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. Таким чином, саме щоденне виконання записів про рух готівки та сум розрахунків у КОРО, свідчить про оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх  надходження. Щодо порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначив, що відповідно до порядку п.2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251 до Єдиного державного реєстру має вноситися будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі чи у відокремлених від об’єкта торгівлі місяця (складських приміщеннях).

Вислухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

За результатами перевірки господарської одиниці (бар), розташованого за адресою вул. Кремлівська 63-А, м. Запоріжжя, суб’єкта господарської діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питання дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензії, складено акт від 29.03.2010 №0146/08/29/23/НОМЕР_1.

За вказані порушення відповідач прийняв до відповідача рішення про застосування штрафних санкцій  у розмірі 3 030 грн. №000672303 від 06.04.2010 та у розмірі 2 296 грн., № 000682303 від 06.04.2010.

В ході перевірки встановлено не оприбуткування (неповне та/або) несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у сумі 606 грн.; зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігань.

12.02.2010  позивачем у відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» всі  розрахункові  операції на повну суму покупки було проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку  та  переведений  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.  Отримані від покупців кошти в кінці дня було оприбутковано в КОРО шляхом зняття з касового апарату фіскального звіту та підклеювання його до книги.  Зазначені суми були  оприбутковані у книгі обліку доходів та витрат підприємця (ф10) та відображенні звіті про використання РРО (форма №3ВР-1) від 14.03.2010, вхідний № 13973, та  у декларації про доходи підприємця з метою їх оподаткування.

Підпункт  2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книг оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункових книг)

Згідно з п.п. 2.1. п. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі,  книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Враховуючи зміст наведених положень у їх системному зв’язку суд приходить до висновку, що відсутність однієї з формальних умов оприбуткування готівкових коштів, але здійснення оприбуткування фактично, не відповідає меті законодавства про РРО у частині застосування штрафних санкцій. Відсутність запису у КОРО не доводить факту наявності  в касі не оприбуткованих коштів, а свідчить про порушення порядку ведення КОРО.

Таким чином рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних санкцій № 000672303 від 06.04.2010. Під час перевірки також встановлено, зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігань, а саме присутність певної кількості напоїв пристінних гірках, столах та прилавку бару, тобто у торгівельному залі.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251.

Згідно із п.1.1  Порідку Єдиний державний реєстр місць зберігання  - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Пункту  2.1 Порідку встановлює, що до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Відповідно до абз. 5 п. 2.1 Порядку для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачем після проведення перевірки отримана довідка про внесення місця зберігання площею 68,35 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, до Єдиного державного реєстру серія АП № 153479 від 09.04.2010.

Згідно з вищевикладеними положеннями суд приходить до висновку, що до Єдиного державного реєстру має вноситься будь-яке місце зберігання алкогольних напоїв, незалежно від того, знаходиться воно у місці здійснення торгівлі (виду торгівлі) чи у відокремлених від об’єкта торгівлі місцях (складських приміщення).

Відповідно до ст. 17 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають  частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167  КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя  про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000672303 від 06.04.2010 та № 000682303 від 06.04.2010 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про застосування фінансових санкцій № 000672303 від 06.04.2010.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 09 червня 2010 року.


Суддя                     /підпис/                    О.О. Артоуз

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація