Судове рішення #973309
Справа №1-20/2007

Справа №1-20/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

26 березня 2007 року.                                                          Новгородківський районний суд

Кіровоградської області

в складі:       головуючої судді                      Сосновської Л.І.,

при секретарі                         Хижняк Л.М.,

за участю прокурора       Глобенка О.Г.,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  в  смт.  Новгородка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с Козирівка Новгородківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, освіта початкова загально-середня, ученя 9-го класу Тарасівської ЗОПІ, раніше судимого:

1). 07.06.2005 року Новгородківським районним судом по ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі з випробуванням на один рік; 2). 02.11.2006 року Новгородківським районним судом по ч.3 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі з випробуванням на два роки.

у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно.

Злочини вчинено при слідуючих обставинах:

29 грудня 2006 року в с.Ольгівка Новгородківського району Кіровоградської області ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2. прийшли до ОСОБА_3. допомогти по господарству. За те, що вони напиляли їй дрова, вона дала їм 10.00 грн. Коли потерпіла діставала гроші для того, щоб розрахуватися з ними, підсудний побачив, що в гаманці залишалися ще гроші і вирішив заволодіти ними. ОСОБА_1, бажаючи викрасти у ОСОБА_3. гроші, почекав поки вона поклала гаманець в кишеню і направилась в сторону будинку. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на відкрите викрадення грошей у потерпілої, ОСОБА_1. наздогнав її та витягнув у неї з кишені гаманець з грошима. Потерпіла, помітивши що в неї викрали гаманець, почала кричати, а

 

2

підсудний, зважаючи на похилий вік потерпілої, будучи впевненим у її безпорадності, не звертав на неї уваги і, заволодівши грошима потерпілої в сумі 72.00 грн., отримав можливість розпорядитися ними на власний розсуд. Однак, в подальшому, зважаючи на прохання потерпілої повернути хоча б частину грошей, він з власної ініціативи повернув їй гаманець з дванадцятьма гривнями, решту забрав собі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину у скоєному злочині визнав повністю, суду пояснив, що 29 грудня 2006 року вранці він разом з ОСОБА_2 пішли в с.Ольгівка до ОСОБА_3, попиляти дров та заробити грошей. Прийшовши до потерпілої, вони нарубали дров і за роботу вона з їм дала десять гривень. Підсудний помітив, що в її гаманці є ще гроші, вирішив їх забрати. Коли потерпіла почала заходити в будинок, ОСОБА_1. підійшов до неї, і витягнув гаманець. Потерпіла, помітивши, що підсудний витягнув гаманець, почала кричати на нього. На що підсудний відповів їй, щоб вона замовкала. Після цього потерпіла почала просити, щоб ОСОБА_1. дав їй грошей хоча б на хліб. Підсудний витяг 12.00 грн., поклав їх в гаманець і кинув його в коридор будинку і разом з ОСОБА_2 вийшов з двору. Потім підсудний показав ОСОБА_2., що він витягнув з гаманця ОСОБА_3 гроші в сумі 60.00 грн.

Свідок ОСОБА_2. в присутності законного представника, свого батька ОСОБА_4, суду пояснив, що 29 грудня 2006 року близько 13.00 години до нього прийшов ОСОБА_1. і запропонував йому піти в с.Ольгівка до ОСОБА_3 попиляти дров та заробити грошей. ОСОБА_2. на таку пропозицію погодився. Прийшовши до потерпілої, вони нарубали їй дрова, за що вона їм дала 10.00 грн. Гроші потерпіла давала підсудному, ОСОБА_2. в цей час закінчував роботу. ОСОБА_1 підійшов до свідка і сказав, що потерпіла дала йому 10.00 грн., а також те, що в гаманці він побачив ще гроші і запропонував йому їх забрати. Але ОСОБА_2 відмовився. Потім підсудний попросив у потерпілої води. Коли вона заходила до будинку, ОСОБА_1. підійшов до неї, витягнув з її кишені гаманець та відійшов в сторону. ОСОБА_3 помітивши, що в неї підсудний викрав гаманець з грошима, почала кричати, щоб він повернув гаманець назад. ОСОБА_1. витягнув із-за спини гаманець і кинув його в коридор будинку. Потерпіла підняла гаманець і витягла звідти 20.00 грн. і сказала ОСОБА_1щоб він повернув їй 140.00 грн., які знаходились в гаманці. Підсудний їй відповів, що нічого не брав і вийшов на вулицю- Після цього ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2. пішли в с.Козирівку де по дорозі підсудний розповів свідкові, що з гаманця потерпілої він витягнув 60.00 грн. Того ж вечора ОСОБА_1. віддав борг ОСОБА_5. в сумі 30.00 грн., а на решту 30.00 грн. купив продукти харчування та пригостив ОСОБА_2. Наступного дня до свідка приїхали ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і сказали щоб він та ОСОБА_1. повернули ОСОБА_3. гроші, які забрали. Так як ОСОБА_2. пригощався продуктами харчування, які купував ОСОБА_1, він взяв вдома 30.00 грн. і відніс потерпілій. В цей час до ОСОБА_8 приїхали ОСОБА_7 і ОСОБА_6 і на запитання хто в неї забирав гроші вона сказала, що це був ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_9. суду пояснила, що вона з чоловіком має в с Козирівці магазин. В грудні 2006 року, точної дати вона не пам'ятає, до неї прийшли ОСОБА_1. і ОСОБА_2., повернули їй борг в сумі 30.00 грн., а також купили на 30.00 грн. продукти харчування. Хто розраховувався і віддавав борг вона не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ЗО грудня до нього приїхав ОСОБА_7 і повідомив йому, що у ОСОБА_3. ОСОБА_1 з ОСОБА_2.

 

3

викрали гроші. Вони відразу поїхали до ОСОБА_2 і сказали, щоб він повернув гроші, які забрав у потерпілої. ОСОБА_2 відповів їм, що він нічого не брав. Після цього вони разом з ОСОБА_10. поїхали до потерпілої. В цей час до ОСОБА_3 прибіг ОСОБА_2 і віддав їй гроші в сумі 30.00 грн. ОСОБА_6. запитав в потерпілої, хто в неї забирав гроші, вона відповіла що ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_7суду пояснив, що 29 грудня 2006 року вдень потерпіла попросила його, щоб він купив їй продукти харчування. Так як вона людина похилого віку, він на її прохання дуже часто купує їй продукти харчування. 30 грудня 2006 року свідок прийшов до потерпілої віддати їй те, що купив. ОСОБА_3. повідомила йому, що 29 грудня їй по господарству допомагали ОСОБА_1 і ОСОБА_2, і хтось із них забрав в неї гаманець з грошима. Після цієї розмови свідок зайшов до ОСОБА_6. і вони поїхали до ОСОБА_11. дізнатися, хто забрав гроші. ОСОБА_2сказав, що він грошей не брав. Після цього свідок разом з ОСОБА_6 поїхали до потерпілої. В цей час до неї прибіг ОСОБА_2. і віддав їй гроші в сумі 30.00 грн. Потерпіла повідомила, що гаманець в неї забрав ОСОБА_1.

Потерпіла ОСОБА_3, допитана на досудовому слідстві пояснила, що 29 грудня 2006 року до неї прийшли допомогти по господарству ОСОБА_1. та ОСОБА_2. За виконану роботу вона дала їм 10.00 грн. Коли заходила в будинок, з її правої кишені ОСОБА_1. витягнув гаманець. Потерпіла, помітивши, що підсудний витягнув гаманець, почала кричати на нього. На що підсудний відповів їй, щоб вона замовкала. Після цього потерпіла почала просити, щоб ОСОБА_1. дав їй грошей хоча б на хліб. Підсудний витяг 12.00 грн., поклав їх в гаманець і кинув його в коридор будинку. ОСОБА_2. в цей час стояв в стороні. ОСОБА_1. забрав в ОСОБА_3. 140.00 грн. Наступного дня до неї прийшов ОСОБА_2. і приніс їй гроші в сумі 30.00 грн. (а.с.10-11).

Аналізуючи докази в їх сукупності суд дійшов до висновку, що вина підсудного доведена в судовому засіданні і його дії правильно кваліфіковані по ч.2 ст. 186 КК України, так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно. Цей висновок підтверджений частково поясненнями самого підсудного, потерпілої, свідків.

По справі заявлений цивільний позов на суму 140.00 грн., але суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження частково, на суму 72.00 грн. Ця сума об'єктивно підтверджується поясненнями самого підсудного та свідків ОСОБА_2., ОСОБА_9, ОСОБА_7 і ОСОБА_6. Тому суд вважає, що відкрито було викрадено у потерпілої 72.00 грн. із яких ОСОБА_1 поверну потерпілій відразу ж 12.00 грн. в зв'язку з тим, що потерпіла на час розгляду справи померла, а згідно довідки а.с. 47 близьких родичів немає, тому цивільний позов необхідно залиши без розгляду.

При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, обставини справи і особу винного.

Підсудний скоїв тяжкий злочин, але тяжких наслідків по справі не наступило, в скоєному щиро розкаявся, визнав себе винним.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує його відповідальність є вчинення злочину, щодо особи похилого віку.

Підсудний ОСОБА_1. негативно характеризується за місцем проживання та навчання, скоїв злочин під час випробувального строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання

 

4

підсудного ОСОБА_1. можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, так як підсудний скоїв злочин під час випробувального строку. Покарання йому необхідно призначати за правилами ст. 71 КК України.

Цивільний позов підлягає залишенню без розгляду в зв'язку зі смертю потерпілої.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним по ч.2 ст. 186 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців.

Строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 3 січня 2007 року.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація