ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-1680/10/2370

09.06.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

15 год. 56 хв.                                                                

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

при секретарі - Кулику О.П.,

за участю прокурора – Максимової В.В.,

представника позивача –Пугач Л.М.-  за довіреністю,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій,

встановив

У квітні 2010 року перший заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій.

У позовній заяві зазначено, що під час перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що приватний підприємець ОСОБА_2, експлуатуючи транспортний засіб марки ДЕУ д/н НОМЕР_1, надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без діючої ліцензії на перевезення та діючої ліцензійної картки. Постановою територіального управління Голоавтотрансінспекції в Черкаській області від 21.12.2009 № 086346 до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700 грн.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили стягнути із відповідача штрафні санкції за порушення правил перевезення пасажирів у розмірі 1700 грн.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що він не займається підприємницькою діяльністю з липня 2009 року і на момент перевірки він перевозив власним автомобілем, на даху якого був відсутній ліхтар оранжевого кольору, дружину і дочку на автовокзал.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

14 грудня 2009 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України у Черкаській області проведено перевірку щодо дотримання вимог  законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 14.12.2009, в якому зазначено, що        14.12.2009 о 8 годині 35 хвилин у смт Чорнобай Черкаської області автостанція  посадовими особами Лістровим Є.П., Новохацьким В.І. на підставі завдання на перевірку № 033834 від 14.12.2009 здійснено перевірку транспортного засобу марки ДЕУ д/н НОМЕР_1, який належить ПП Карамшуку. Також в акті перевірки зазначено, що водій перевозив пасажирів в автомобілі, облаштованому як таксі (ліхтар оранжевого кольору на даху автомобіля) з анульованою ліцензією.

Під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - «Закон № 2344-III»), а саме надання послуг з перевезення пасажирів без відповідних документів, передбачених ст. 39 Закон № 2344-III.

Відповідно до листа територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України у Черкаській області від 14.12.2009 № 24/1-1642 розгляд справи щодо порушень відповідача призначено на 21.12.2009.

На підставі зазначеного акту, та з урахуванням положень Закону України «Про автомобільний транспорт»позивачем прийнято постанову від 21.12.2009 № 086346 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.  

Постанова направлена відповідачу 28.12.2009, про що свідчить список згрупованих поштових відправлень.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень урегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт»від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі  - «Закон № 2344-III»).

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III  центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі –Порядок), під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Стаття 60 Закону №2344-III   передбачає застосування санкції до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України

Також Порядок здійснення контролю на автомобільному транспорті визначає процедуру здійснення державного
контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять
діяльність  у  сфері  автомобільного  транспорту  (далі - суб'єкти
господарювання),  вимог законодавства про автомобільний транспорт,
норм та стандартів  щодо  організації  перевезень  пасажирів  і
вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про
міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій
і ліцензійних карток,  виконанням ними ліцензійних умов,  а  також
процедуру  здійснення  державного  нагляду за забезпеченням такими
суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно до п. 2 Порядку державному  контролю  підлягають  усі  транспортні  засоби вітчизняних   та   іноземних   суб'єктів  господарювання  (далі  -
транспортні  засоби),  що  здійснюють   автомобільні   перевезення
пасажирів та вантажів на території України.

Суб'єктами господарювання у розумінні Господарського кодексу України є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Судом встановлено, що відповідач дійсно згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, яка надана позивачем, був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15.12.2004 № 2 019 000 000 00012.

Натомість згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.05.2010 № 5902746 державну реєстрацію підприємницької діяльності ОСОБА_2 припинено 13.07.2009 номер запису 2 019 006 0006 000120.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 дійсно відповідно до Ліцензії від 12.09.2007 мав право надавати послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі. Строк дії ліцензії з 11.09.2007 по 11.09.2012, але наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 26.08.2009 № 172 зазначену ліцензію анульовано на підставі припинення підприємницької діяльності.

В судовому засіданні відповідач наголошував на відсутності здійснення перевірки, оскільки акт в його присутності не складався, запрошення на розгляд справи не отримував і рішення про застосування фінансових санкцій також на його адресу не надходило. Також зауважував, що підприємницькою діяльністю за станом хвороби не займається з липня 2009 року, як наслідок оформив всі документи про припинення підприємницької діяльності.

Судом доведено, що відповідач на момент здійснення перевірки 14.12.2009 не мав статусу суб’єкта господарювання –підприємця, оскільки припинив підприємницьку діяльність з 13.07.2009, а тому постанова про накладення на фізичну особу, яка не є суб’єктом господарювання, штрафних санкцій за порушення  вимог закону про автомобільний транспорт, є неправомірною.

Суд наголошує, що Законом України «Про автомобільний транспорт» і Порядком передбачено здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

 Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

   При вирішенні даної справи суд керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Таким чином суд дійшов до висновку, що позивач при винесенні рішення про застосування фінансових санкцій діяв з порушенням вимог ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

          Керуючись ст.ст.  86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

        У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

         Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 14 червня  2010 року