ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року /15-34/ Справа № 2а-2180/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представника позивача Карленко Н.Т., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
до приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення 1291 грн. 43 коп. податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя або позивач) звернулася із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1291 грн. 43 коп., посилаючись на те, що дана заборгованість виникла в результаті несплати відповідачем у встановлений законом строк єдиного податку за 2009 рік.
Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити. Надав пояснення на обґрунтування заявлених вимог аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, у зв’язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_2, зареєстрований державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради 22.09.2008р. Державним реєстратором Тарховою І.О. 19.02.2009р. внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, а саме про зміну прізвища з ОСОБА_2. на ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний повинен платити податки та збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:
- подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
- сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно з ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за правильність обчислення, своєчасність плати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законодавства України.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98 встановлює, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2008р., ПП ОСОБА_2. здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування, вид діяльності – «Транспортне обслуговування населення легковим авто».
Ставка єдиного податку для фізичних осіб за такий вид підприємницької діяльності складала 135 грн. на місць.
Відповідач, згідно із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування, мав сплатити до бюджету станом на 22.03.2010р. суму у розмірі 1291 грн. 43 коп.
Відповідно до п.1.3. ст.1 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі за текстом – Закон №2181), податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно пп. 5.4.1. п.5.4. ст.5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
На виконання вимог ст.6 Закону № 2181 позивач поштовим повідомленням про вручення направив боржнику першу податкову вимогу 1/168 від 25.02.2009р. та другу податкову вимогу № 2/278 від 02.04.2009р., які залишились без задоволення.
Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України № 2181 «…у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності – шляхом продажу інших активів такого платника податків.».
05.04.2009р. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято рішення № 87 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Згідно з п. 1.7 ст.1 Закону 2181, активи платника податків – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, як орган державної влади, що здійснює контроль у сфері податкового законодавства, за змістом п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» може виступати стороною у справах порушених адміністративним судом, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємця.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача у справі є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (69067, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя (р/р 34129999700004, код платежу 99999999, отримувач Державний бюджет Заводського району м. Запоріжжя; банк УДК у Запорізькій області, ЄДРПОУ 34677136; МФО 813015) 1 291 грн. 43 коп. податкового боргу.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк такого подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя (підпис) О.О. Прасов
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 15 червня 2010 року.
Суддя О.О. Прасов