Справа № 2а-4811/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Завальнюка І.В.,
при секретарі –Нагул В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Одеської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода»до Голови Одеської обласної державної адміністрації Матвійчука Едуарда Леонідовича та Одеської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії Голови Одеської обласної державної адміністрації Матвійчука Едуарда Леонідовича та Одеської обласної державної адміністрації з підготовки до вивішування та вивішування червоних прапорів або «Прапорів Перемоги»в м. Одеса та Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії Голови Одеської обласної державної адміністрації та Одеської обласної державної адміністрації з підготовки до вивішування та вивішування червоних прапорів або «Прапорів Перемоги»в м. Одеса та Одеській області суперечать нормам Конституції України. Так, на думку позивача, зазначені дії порушують ст.ст. 11, 15 Конституції України, оскільки вносять розкол в національні погляди мешканців м. Одеси та Одеській області стосовно історичних подій та нав’язують ідеологічні погляди політичної сили, яка правила в роки Радянського Союзу. Крім цього, позивач вважає, що відповідачі вийшли за межі повноважень, наданих їм Законом України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»та Указом Президента України від 23.03.2010 року №403/2010 «Про додаткові заходи щодо відзначення 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 року», так як вказаними правовими актами не зазначено рекомендацій керівниками органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій всіх форм власності прикрасити адміністративні будівлі червоними прапорами або «Прапорами Перемоги», або якимось іншим чином їх використовувати під час проведення святкових заходів 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Позивач також вважає, що Прапор Перемоги не є Державною символікою України, а є символікою неіснуючої держави та однієї з політичних партій, у зв’язку із чим не може використовуватися на рівні Державного Прапора України. В обґрунтування зазначеного, позивач посилається на положення ч.5 ст.4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», якою не передбачено застосування іншої, ніж Державний Прапор України символіки на будинках, де розміщуються державні адміністрації. На думку позивача, вказаними діями відповідачі виходять за межі своїх повноважень, у зв’язку із чим такі дії підлягають визнанню незаконними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із викладених вище підстав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що дії відповідачів з підготовки до вивішування та вивішування Прапорів Перемоги в межах підготовки святкових заходів до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні не суперечили Конституції України, законам України та іншим нормативно-правовим актам. Вчиняючи вказані заходи, відповідачі діяли у межах правового поля, без обмежень прав та свобод громадян, без нав’язування будь-яких ідеологічних поглядів, оскільки Прапор Перемоги, який відноситься до символів Великої Вітчизняної війни, було вивішено поряд із державним прапором України. При викладених обставинах просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що під час проведення святкових заходів до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років відповідачами вчинялися дії щодо підготовки до вивішування та вивішування Прапорів Перемоги в м. Одеса та Одеській області. Зазначені обставини в судовому засіданні сторонами не заперечувалися.
У своїх позовних вимогах позивач, зважаючи на те, що вказані вище дії відповідачів суперечать нормам статей 11,15 та 19 Конституції України, Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», Указу Президента України від 23.03.2010 року №403/2010 «Про додаткові заходи щодо відзначення 65-річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 року»та частини 5 статті 4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», просив суд визнати їх незаконними. Однак суд вбачає зазначені доводи необґрунтованими у зв’язку із наступним.
Відповідно до ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Згідно зі ст. 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Столицею України є місто Київ.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
Перевіривши стан нормативно-правової бази, судом встановлено, що у даній сфері правового регулювання діють Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років», Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років»від 23.10.2009 року №403/2010 та Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та звільнення України від фашистських загарбників»від 13.01.2009 року № 842-VI.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні»День Перемоги (9 Травня) - державне свято. День Перемоги є днем торжества безсмертного подвигу народу - переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини. Шанобливе ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священним обов'язком держави і громадян України. На честь Перемоги в столиці України місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни. Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за участю народних депутатів України, депутатів місцевих рад, ветеранських організацій щорічно забезпечують у військових підрозділах, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах проведення заходів військово-патріотичного виховання на героїчних, бойових і трудових традиціях Українського народу часів Великої Вітчизняної війни. Порядок проведення святкових заходів, присвячених Дню Перемоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та звільнення України від фашистських загарбників»від 13.01.2009 року №842-VI на відзначення пам'ятних дат Великої Вітчизняної війни, вшанування подвигу народу в боротьбі за свободу і незалежність Вітчизни, поліпшення соціального захисту ветеранів війни та на виконання Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років»Верховною Радою України запропоновано Кабінету Міністрів України утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів з відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та звільнення України від фашистських загарбників та розробити план заходів з підготовки та відзначення 65-річчя пам'ятних дат Великої Вітчизняної війни, передбачивши, зокрема: проведення в містах та інших населених пунктах святкових заходів із використанням символіки років Великої Вітчизняної війни.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що чинним законодавством передбачено право місцевих державних адміністрацій на честь Перемоги проводити святкові заходи з використанням символіки років Великої Вітчизняної війни.
Судом встановлено, що чинне законодавство України не містить визначення символіки святкування Дня Перемоги. При цьому, Прапор Перемоги відноситься до символіки років Великої Вітчизняної Війни. Останній не є прапором СРСР, що уявляє собою червоне полотнище із зображенням серпу, молоту та зірки. Так, червоний прапор СРСР є основою Прапору Перемоги в частині кольорового фону та застосуванням серпу, молоту та зірки. Зазначені факти є загальновідомими, фактично не заперечувалися представниками сторін, та в силу ст. 72 КАС України не потребують доказування.
Урочисте підняття 08.05.2010 року на флагштоці Прапору Перемоги біля будівлі Одеської обласної державної адміністрації, який був точною копією прапору, піднятого у травні 1945 року на будинку Рейхстагу, проводилась у рамках запланованих святкових заходів на честь Дня Перемоги. Інші Прапори Перемоги, використані в м. Одесі та Одеській області були розміщені на будівлях під час проведення святкових заходів до Дня Перемоги, в рамках цих заходів або як його частина, як символ Перемоги у Великій Вітчизняній війні, а не як символ СРСР чи комуністичної партії. При цьому доводи позивача про те, що використання Прапорів Перемоги здійснювалось в якості символіки та державного прапору СРСР або комуністичної партії, не знайшли свого об’єктивного підтвердження в судовому засіданні.
Із пояснень представника відповідачів убачається, що заходи з підготовки до вивішування та вивішування Прапорів Перемоги не мали ідеологічної чи політичної мети, а вчинялися у відповідності до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та звільнення України від фашистських загарбників»від 13.01.2009 року №842-VI та Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні». Зокрема зазначені дії вчинені з урахуванням визначеними Верховною Радою України пріоритетами у проведенні проголошеного Верховною Радою України 2010 року в Україні Року ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років - консолідації Українського народу в шанобливому ставленні до ветеранів Великої Вітчизняної війни, увічненні пам'яті про Перемогу, героїчні, бойові і трудові звитяги Українського народу в часи Великої Вітчизняної війни, виховання, насамперед, у молоді почуття патріотизму, поваги та вдячності ветеранам Великої Вітчизняної війни за їх ратні і трудові подвиги у боротьбі з фашизмом.
Проведені відповідачами заходи з підготовки до вивішування та вивішування Прапорів Перемоги також узгоджуються із положеннями Указу Президента «Про додаткові заходи щодо відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років»від 23.10.2009 року №403/2010 та не суперечать останньому.
Представником позивача не надано доказів, у розумінні ст. 69 КАС України, які б підтвердили ті суттєві обставини, що підготовка до вивішування та вивішування Прапорів Перемоги у м. Одеса та Одеській області вносить розкол в національні погляди мешканців м. Одеси та Одеської області, може спричинити шкоду законним права та інтересам юридичних та фізичних осіб; що заходи з підготовки до вивішування та вивішування Прапорів Перемоги нав’язують ідеологічні погляди політичної сили, яка правила в роки Радянського Союзу, чим порушуються норми Конституції України. Пояснення представника позивача є бездоказовими та ґрунтуються на припущеннях. Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок доказування цих обставин несе позивач. Тому зазначені позовні вимоги є необґрунтованими та не можуть бути правовими підставами для визнання дій відповідачів неправомірними.
Таким чином, наявність фактичних обставин, які свідчать про нав’язування ідеологічних поглядів та вчинення дій, які вносять розкол в національні погляди мешканців м. Одеси та Одеської області, на чому полягає позивач, повинні ґрунтуватись не на його припущеннях, а підтверджуватися реальними доказами.
Суд також критично оцінює посилання представника позивача на порушення відповідачами ч.5 ст.4 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», оскільки в обґрунтування зазначеного останнім не надано жодного доказу, а в судовому засіданні судом встановлено, що на будівлі Одеської обласної державної адміністрації також було піднято і Державний Прапор України; порушень порядку використання Державних символів України судом не встановлено.
Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим —ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що при здійсненні підготовки до вивішування та вивішуванні Прапорів Перемоги під час проведення святкових заходів до Дня Перемоги, в рамках цих заходів або як їх частини, відповідачі діяли у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, зокрема у відповідності до абз.4 ст.1 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років»та абз.6 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та звільнення України від фашистських загарбників». При цьому судом не встановлено перевищення відповідачами своїх повноважень.
Суд не приймає до уваги постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18.05.2009 року у справі № 2а-1128/2009 за позовом Всеукраїнського об’єднання «Свобода»до Прилуцької районної ради про скасування її рішення, треті особи Прилуцька районна організація Комуністичної партії України та ОСОБА_8, оскільки остання, з огляду на положення ч.1 ст.72 КАС України, не є обов’язковою для суду.
Враховуючи вищезазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що позивач недостатньо та неналежно обґрунтував свої позовні вимоги. Представник позивача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, обґрунтованість позовних вимог, при цьому доводи представника відповідачів знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв’язку із чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,69,71,86,159-162 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Одеської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода»до Голови Одеської обласної державної адміністрації Матвійчука Едуарда Леонідовича та Одеської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано «18»червня 2010 року.
Суддя ____________________ І.В. Завальнюк
В задоволенні позову Одеської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода»до Голови Одеської обласної державної адміністрації Матвійчука Едуарда Леонідовича та Одеської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій відмовити.
18 червня 2010 року