ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
20.05.10Справа №2а-3212/10/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді
Маргарітов М.В. , при секретарі Силантієвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2
до Комунального підприємства "Ленінське бюро технічної інвентаризації"
при залученні третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3
про спонукання до виконання певних дій
за участю:
від позивача - представники за довіреністю ОСОБА_4, ОСОБА_5
відповідач – не з’явився
від третьої особи – представник за довіреністю ОСОБА_6,
Обставини справи: ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив встановити факт неналежного виконання своїх обов’язків посадовими особами відповідача внаслідок чого була не найдена інвентарна справа на домоволодіння ІНФОРМАЦІЯ_2, а також просить визнати незаконною реєстрацію права власності на житловий будинок ІНФОРМАЦІЯ_2 Ленінського району та зобов’язати відповідача скасувати реєстрацію права власності на житлову будівлю.
Позивач письмово уточнив позовні вимоги (а.с.60-61) та просить встановити факт неналежного виконання своїх обов’язків посадовими особами відповідача внаслідок чого була не найдена інвентарна справа на домоволодіння ІНФОРМАЦІЯ_2, просить визнати незаконною реєстрацію права власності на житловий будинок ІНФОРМАЦІЯ_2 Ленінського району за ОСОБА_7 та зобов’язати відповідача скасувати реєстрацію права власності на житлову будівлю №20 по вул. Лихачова в с. Войково Ленінського району за ОСОБА_7, номер витягу 23744147, реєстраційний номер 28178580, дата реєстрації 02.09.09р. Також позивач просить визнати незаконною реєстрацію права власності на житлову будівлю №20 по вул. Лихачова в с. Войково Ленінського району за ОСОБА_3 та скасувати реєстрацію права власності на житлову будівлю №20 по вул. Лихачова в с. Войково Ленінського району за ОСОБА_3, номер витягу 24144700, реєстраційний номер 28178580, дата реєстрації 15.10.09р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача з реєстрації права власності на вказану будівлю за ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є неправомірними, позивач також вказує, що існує розбіжність в даних технічної інвентаризації щодо вказаного будинку площею 34 кв. м , який отримала у спадщину третя особа від свого батька ОСОБА_7 в 2009р.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час дату та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявку суду не повідомив.
Відповідач надіслав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.30-31), в яких вказав правову позицію щодо позовних вимог, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити та просить розглянути справу у відсутність його представника.
Третя особа вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, надала письмові заперечення на позов (а.с.38-39).
Ухвалою суду від 20.05.10р. закрито провадження у частині позовних вимог щодо встановлення факту неналежного виконання своїх обов’язків посадовими особами відповідача внаслідок чого була не найдена інвентарна справа на домоволодіння ІНФОРМАЦІЯ_2.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, третій особи, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно свідоцтва на спадкове майно від 02.08.1990р. (а.с.32), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 став власником житлового будинку №20 по вул. Лихачова в с. Войкова Ленініського району АР Крим, відповідно до свідоцтва він прийняв у спадщину вказану будівлю після смерті своєї матері ОСОБА_8.
Згідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 02.09.09р. (а.с.33) за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину зареєстроване право власності на вказану будівлю.
ОСОБА_7 є батьком третьої особи – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. і дідом позивачу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.10.2009р. №1261 (а.с.36), ОСОБА_3 є спадкоємцем майна гр. ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3., у тому числі житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за №20 по вул. Лихачова, у с. Войкове Ленінського району, АР Крим, що належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.10.09р. (а.с.37), за третьою особою, на підставі свідоцтва про право на спадщину №1261 від 13.10.09р., зареєстроване право власності на зазначену будівлю (а.с.37).
Згідно Рішення Ленінського суду від 20.04.07р. по справі №2-52/07 (а.с.40-42), залишеному в силі ухвалою Апеляційного суду АРК від 12.09.07р. (а.с.43-45) позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним свідоцтва про спадщину від 07.09.1990р., виданого ОСОБА_7 та відмовлено у визнанні за ним – ОСОБА_2, права власності на буд. ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом.
Матеріали справи свідчать, що в лютому 2007р. ОСОБА_7, як власник будинку, склав заповіт на користь своєї доньки – ОСОБА_3. Після смерті батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 р., як спадкоємець по заповіту ОСОБА_3, почала оформляти спадщину.
ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду з позовом про визнання недійсним заповіту.
Відповідно до рішення Ленінського районного суду по справі від 02.09.08р. по справі № 2-111/2008 (а.с.46) залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 25.11.08р. (а.с.47-49), ОСОБА_2 було відмовлено у визнанні недійсним заповіту укладеного ОСОБА_7 на ім’я ОСОБА_3, відмовлено у визнанні права власності на будинок розташований по ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов’язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди проведення технічної інвентаризації та самовільно перебудовувати вказану будівлю.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що право власності на житлову будівлю, розташовану по ІНФОРМАЦІЯ_2, належить третій особі та зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно.
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що у позивача відсутнє право на вказане нерухоме майно, що також підтверджується рішеннями Ленінського районного суду від 02.09.08р. по справі № 2-111/2008 та від 20.04.07р. по справі №2-52/07.
Позивачем не надано інших доказів, які б свідчили про наявність у нього права на вказане майно.
У статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Відповідно до ст. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», який проводиться шляхом здійснення наступних дії: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ст.19 цього Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.
Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що може бути відмовлено у державній реєстрації прав, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення № 7/5) , яким визначений порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
У пункті 1.3. Положення № 7/5 визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів особи, що звернулася до БТІ (п.1.4 положення).
Згідно з п.1.5. та п. 1.6 Положення № 7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Пунктом 6 Положення № 7/5 визначені особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності (п.п.6.1 Положення).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії).
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Дії відповідача, як суб’єкта владних повноважень, щодо реєстрації прав власності на житловий будинок № 20 по вул. Лихачова с. Войкове створювали правові наслідки для визначеного діючим законодавством кола суб’єктів правовідносин – власників майна або їх законних представників, до числа яких позивач не відноситься.
Таким чином, позивач, як особа, що не суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна не може бути учасником правовідносин пов’язаних з державною реєстрацією прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав.
На підставі досліджених та встановлених судом обставин, у позивача відсутні будь-які підстави або юридичні факти, які можуть бути доказами про існування у нього необхідних прав власника на житловий будинок № 20 по вул. Ліхачова, с. Войкове Ленінського району, підлягаючих судовому захисту.
Враховуючи відсутність у позивача прав на вказане майно, суд приходить до висновку, що дії чи бездіяльність відповідача щодо державної реєстрації прав на вказане майно не можуть створювати будь – яких наслідків для позивача та не порушувати його прав.
За таких підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 24.05.2010р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана,постанова набуває законної сили через 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може буті подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Маргарітов М.В.