Справа № 2-14/07р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007р.                             Харківський районний суд Харківської області

в складі:        головуючого судді   - Загоруйко З.Г.

при секретарі                                    - Дрокіній Я.О.

з участю адвоката ОСОБА_3 розглянув в відкритому судовому засіданні в сел.. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Безлюдівської селищної Ради про поновлення порушеного права та вселення в квартиру,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила виселити ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1. Потім позивачкою були змінені позовні вимоги і вона просить суд ухвалити рішення, яким поновити її порушене право та вселити її в кімнату АДРЕСА_1 посилаючись на те, що з листопада 1993 року вона була прописана і проживала в гуртожитку АДРЕСА_1 із двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 таОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 і являється одинокою матір'ю. У травні 2002 року, в зв'язку з хворобою її матері -ОСОБА_6 вона змушена була проживати з нею за її місцем проживання, оскільки потрібна була стороння допомога, без якої вона не могла обходитися. Влітку 2003 року, комендант гуртожитку ОСОБА_7 вселила в її кімнату відповідачаОСОБА_2 і згідно його заяви, керівництво ЗАТ "Трест-Харківбуд", якому раніше належав гуртожиток, прописало відповідача в тій самій кімнаті, де була прописана вона і прописана по теперішній час. З даного приводу вона зверталася в Безлюдівську селищну Раду з проханням вселити її в гуртожиток за зазначеною вище адресою й 15.04.05р. за № 192 було ухвалене рішення про те, щоОСОБА_2 рекомендовано переселитися у вільні дві кімнати гуртожитку, оскільки вселення його й прописка в спірну кімнату були зроблені з порушенням законодавства, але відповідач добровільно зробити це не бажає.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує на тій підставі, що ОСОБА_2 в 2002 році добровільно звільнила спірну кімнату, віддала йому ключі від кімнати і сказала, що не буде нею користуватися, випишеться з кімнати, але комендант відмовилася це зробити, оскільки за ОСОБА_2 малася заборгованість за сплату комунальних платежів та квартирної плати, але потім він сплатив заборгованість і ОСОБА_2 під розписку взяла у коменданта форму "А". З 2003 року він самостійно сплачував всі необхідні платежі за дану кімнату. В 2004 році керівництво ВАТ "Харківбуд" дало згоду на його офіційне проживання і його прописали в даній кімнаті, ніяких самостійних дій по вселенню він не робив. До 2005 року ОСОБА_2 ніяких претензій до нього не пред'являла. Він зробив в кімнаті капітальний ремонт, який дорого коштує. Коли він вселявся в кімнату, то там ніяких речей, що належали ОСОБА_2 не було, бо вони всі речі відвезли їй до нового місця проживання.

Представник Безлюдівської селищної ради однозначної позиції щодо спору не виразила, пояснивши, що рішенням виконкому від 16.11.06р. за номером 495 прийняла

2

була змінена нумерація кімнат. В кімнаті НОМЕР_2 зареєстрований та проживає ОСОБА_2 з 2004 року, з ним мешкає жінка та неповнолітня дитина, тому їх не можна виселяти, він зробив перереєстрацію і йому надано дозвіл на приватизацію указаної кімнати. Відповідач сплачує комунальні послуги, позивачка не заперечує, що самостійно виїхала і дозволила Рудому вселитися.

Суд, заслухав пояснення сторін, показання свідків, вивчив матеріали справи і дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 6 вересня 1993 року між начальником ПМК-50 АП "Харківводбуд" та начальником ВУ водопровідного господарства Харківського району укладено договір про надання койко-місць в холостяцькому гуртожитку для проживання сім'ї ОСОБА_1 в складі двох чоловік. (а.с. 153). При цьому, адреса гуртожитку в договорі не зазначена.

ГуртожитокАДРЕСА_1 знаходиться на балансі Безлюдівського ВУЖКГ з 1 березня 2005 року згідно рішення Безлюдівської селищної ради від 26.11.04р. та розпорядження фонду держмайна України РВ по Харківській області № 892 від 30.11.04р. (а.с.101).

Позивачка зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1з 5 листопада 1993 року, що підтверджується довідкою Безлюдівського ВУЖКГ (а.с.4), копією паспорта (а.с. 16) та копією форми "А" (а.с.8) разом зі своїми неповнолітніми дітьмиОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням 495 від 16.11.2006р. Безлюдівської селищної Ради "Про впорядкування реєстрації мешканців гуртожитків № 1,3 по в-ду Жовтня та проведення інвентаризації кімнат" в зв'язку з виготовленням технічної документації було змінено нумерацію кімнат і кімната НОМЕР_1 стала кімнатою НОМЕР_2.

Відповідач прописаний в кімнаті НОМЕР_2 гуртожиткуАДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта (а.с.54) та довідкою Безлюдівського ВУЖКГ за номером 259 від 14.03.07р.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувала сама позивачка, вона не проживає в кімнаті, якій зареєстрована - з 2002 року.

Статтею 6 ЖК України передбачено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків, тобто жилі приміщення повинні використовуватися за його призначенням.

В разі, якщо громадянин тривалий час не проживає в наданому йому по договору найму приміщенні, то порушується принцип раціонального використання житлового фонду.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору -судом.

ОСОБА_2 не зверталася до суду з заявою про продовження строку.

3

Позивачка пояснила, що вона була вимушена переїхати за місцем проживання своєї матері за адресою:АДРЕСА_2, оскільки остання потребувала догляду, тому вона з поважної причини була відсутня за місцем реєстрації.

Як вбачається з наданих суду фотокопій медичних довідок, а саме:

·  від 25.02.05р., виданої Мереф'янською ЦРЛ ОСОБА_6 знаходилася на лікуванні у травматолога за місцем проживання з 21.12.02р. на протязі чотирьох місяців та під час лікування могла потребувати стороннього догляду. З 16.12.03р. знаходилася на лікуванні у травматолога на протязі 3-4 місяців і також могла потребувати стороннього догляду (а.с.3);

·  від 25.12.2006р., виданої ХОКТЛ вбачається, що ОСОБА_6 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 21.12.02р. по 09.01.03р. Хто здійснював догляд в медичній документації не  фіксується (а.с. 154);

-    від 21.12.06р., виданої дитячою консультацією Мереф'янської міської лікарні,

ОСОБА_6 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 14 по 15 грудня 2003 року та на

амбулаторному лікування з 16.12.03р. по 23.01.04р., тому враховуючи вік хворої, вона

потребувала стороннього догляду (а.с.155). При цьому, суду не зрозуміло, чому в

відношенні хворої, 1935р.н. довідку видає дитяча консультація.

Позивачем не надані докази родинного зв'язку між нею та матір'ю ОСОБА_6.

Отже, надані суду докази достовірно не підтверджують, що позивач на протязі 2002-2006р.р з поважної причини не проживала в наданій їй кімнаті, а вимогами ч.2 ст. 71 ЖК України передбачено, якщо наймач з поважних причин був відсутній в жилому приміщенні понад шість місяців, то він повинен звернутися з заявою про продовження цього строку.

Позивачем не були виконані вимоги ст. 60 ЦПК України, у відповідності до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_2 не приймає участь в оплаті квартирної плати та комунальних послуг, хоча тимчасова відсутність наймача не звільняє її від виконання обов'язку згідно договору найму житлового приміщення.

З наданих відповідачем квитанцій вбачається, що він на протязі 2002 року і по теперішній час він здійснює оплату квартплати та комунальних послуг, а не ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні начальник Безлюдівського ВУЖКГ пояснив, що в даний час в спірній кімнаті гуртожиткуАДРЕСА_1 зареєстровані і ОСОБА_2 і ОСОБА_2, але ордерів на право проживання в кімнаті не мають ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_2 Будівля гуртожитку не приватизована, її статус не визначений, тому він не може підтвердити право проживання в кімнаті будь-кого з них, а організація, яка видавала кімнати для проживання ліквідована.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона працювала комендантом гуртожитку і до неї звернулася ОСОБА_2 з проханням виписатись з гуртожитку, але вона їй не видала форму "А", тому що за нею рахувалася заборгованість по оплаті комунальних платежів та квартирної плати. Після чого ОСОБА_2 заплатив заборгованість за ОСОБА_2 і 04.09.02р. їй була видана форма "А", про що мається її підпис в журналі. ОСОБА_2 написав заяву керівництву, в відомстві якого знаходився гуртожиток і йому дозволено проживати в кімнаті, це було в 2002 році.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач була відсутня в кімнаті НОМЕР_2 гуртожиткуАДРЕСА_1 понад встановлені Законом строки без

4

поважних причин, тому суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права та вселення.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд залишає за рахунок позивача, оскільки в позові їй відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 71 ЖК України, суд.

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Безлюдівської селищної Ради про поновлення порушеного права та вселення в квартиру -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.