ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

14 червня 2010 р.                                                                                   № 3/95  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Олійника В.Ф.,

суддів:Швеця В.О.,

КривдиД.С.,

перевіривши

касаційну скаргуОСОБА_4

на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.04.2010р.

у справі№3/95 господарського суду Львівської області

за позовомОСОБА_4

до1. Спільного українсько-словацького підприємства "Тріада Форум" у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

2. ОСОБА_5

за участю третіх осіб:1.ОСОБА_6;

2. ОСОБА_7;

3. Державний реєстратор виконавчого комітету Львівської міської ради

провизнання незаконними дій учасника Спільного українсько-словацького підприємства "Тріада Форум" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5, які визначені в повідомлені від 14.04.2009р.; зобов'язання провести аудиторську перевірку річної фінансової звітності Спільного українсько-словацького підприємства "Тріада Форум" у формі товариства з обмеженою відповідальністю за 2007-2008 роки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду  від 09.04.2010р., якою поновлено провадження у справі №3/95 і призначено її розгляд на 26.04.2010р.

Перевіривши підстави подачі касаційної скарги на зазначену ухвалу суду другої інстанції Вищий господарський суд України не може прийняти дану касаційну скаргу до провадження виходячи із наступного.

Статтею 129 Конституції України визначені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст.12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження рішень (ухвал, постанов) суду (судді) першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до приписів ч.1 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Наведене вказує, що оскарженню підлягають лише ті судові рішення (ухвали, постанови), про можливість оскарження яких прямо вказано у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому в разі подання касаційної скарги на відповідну ухвалу Вищий господарський суд України відмовляє в прийнятті такої скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу.

Касатор звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2010р. у справі №3/95, якою поновлено провадження і призначено справу до розгляду в порядку визначеному ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ст.79 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвал суду, якими поновлюється провадження у справі.

Крім того, пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007р. №8 визначено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

Верховний Суд України, у відповідності до зазначеної Постанови ВСУ від 13.06.2007р. №8, направив судам інформаційний лист від 10.09.2008р. № 3.2.-2008, яким довів до відома, що у разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частину першу та четверту статті 11113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, оскаржувати судові рішення (ухвали постанови) господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, проте сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Верховною Радою України 23.02.2006р. був прийнятий Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” в статті 17 якого визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Наведене дає підстави Вищому господарському суду України прийти до переконливого висновку про те, що ОСОБА_4 недобросовісно користується своїми правами, які передбачені статтею 22 ГПК України, подав касаційну скаргу на ухвалу про поновлення провадження у справі і призначення її до розгляду, яка не оскаржується та з метою затягування строку розгляду справи по суті, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та права інших учасників справи на справедливий і публічний  розгляд  справи №3/95 упродовж розумного строку.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти дану касаційну скаргу до свого провадження, відмовляє касатору в її прийнятті та повертає її касатору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, ч.1 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Вищий господарський суд України,-  

УХВАЛИВ :

Відмовити ОСОБА_4 у прийнятті до розгляду касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2010р.у справі №3/95 господарського суду Львівської області та повернути її касатору.

Справу №3/95 направити до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Головуючий суддя:                                                                                             В.Олійник

Судді:                                                                                                                     В.Швець

                                                                                                                               Д. Кривда