ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 червня 2010 р.                                                                                    № 50/181-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоКота О.В.

суддівШевчук С.Р.

Демидової А.М.

розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Віфуд"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р.

у справі№50/181-09

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"

до1.Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

2.Приватного підприємства "Віфуд"

за участю третіх осібДКП "Харківкомуночиствод"

КП "ВТП "Вода"

прозобов'язання вчинити певні дії

          В судовому засіданні взяли участь представники:

-          позивача: не з'явились

-          відповідачів: не з'явились

- третіх осіб: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"  (далі –позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач-1), Приватного підприємства "Віфуд" (далі –відповідач-2; ПП "Віфуд") про зобов'язання Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" права користування та розпорядження своїм майном, а саме технологічними (інженерними) мережами, які знаходяться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, літ. "И-6", та мають такі характеристики: нежитлові приміщення підвалу №№ 11-21, 21а, 22, 23, 23а, 236, 24, 25, загальна площа - 402,8 м2,  матеріал стін - з/бетон, цегла та зобов'язання Фізичну особу-підприємця Нгуєн Хунг Лонга та Приватне підприємство "Віфуд" надати вільний доступ у робочі години дня з 09:00 до 18:00 позивачу та третім особам по справі до приміщень за адресою: АДРЕСА_1, літ. "И-6", та мають такі характеристики: нежитлові приміщення підвалу №№ 11-21, 21а, 22, 23, 23а, 236, 24, 25, загальна площа - 402,8 м2, матеріал стін - з/бетон, цегла, з метою обстеження технологічних мереж (з урахуванням уточнень позовних вимог від 24.11.2009р.)

Одночасно, до участі у даній справі в якості третіх осіб без самостійних вимог судом було залучено ДКП "Харківкомуночиствод" та КП "ВТП "Вода".

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.12.2009 р. у справі №50/181-09 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю, зобов'язано Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 та Приватне підприємство "Віфуд"  усунути перешкоди у здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" права користування та розпорядження майном, а саме: технологічними (інженерними) мережами, які знаходяться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, літ. "И-6", та мають такі характеристики: нежитлові приміщення підвалу №№ 11-21, 21а, 22, 23, 23а, 236, 24, 25, загальна площа - 402,8 м2, матеріал стін - з/бетон, цегла. Зобов'язано Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 та Приватне підприємство "Віфуд"  надати вільний доступ до приміщень за адресою: АДРЕСА_1, літ. "И-6" та які мають такі характеристики: нежитлові приміщення підвалу №№ 11-21, 21а, 22, 23, 23а, 236, 24, 25, загальна площа - 402,8  м2, матеріал стін - з/бетон, цегла, у робочі години дня з 09:00 до 18:00 Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", КП "ВТП "Вода" та ДКП "Харківкомуночиствод", з метою обстеження технологічних мереж, стягнуто з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"  85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, стягнуто з Приватного підприємства "Віфуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р. (головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М., Сіверін В.І.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями Приватне підприємство "Віфуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на їх незаконність, необґрунтованість та невідповідність висновків судів обставинам справи, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач, відповідач-1 та треті особи не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони та треті особи не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що частина нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 29.03.2005 р.  належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. При цьому, вказане приміщення, використовує ПП "Віфуд"  для розміщення об'єкта ресторанного господарства.

Оскільки, у  відповідачів відсутні прямі договірні відносини з відповідними організаціями на постачання комунальних послуг до приміщення кафе, 26.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" та Приватним підприємством "Віфуд" був укладений договір про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався здійснювати платежі за поставлені комунальні послуги,  передбачені договорами, які укладені між позивачем та відповідними комунальними службами, а 2-й відповідач, до оформлення в установленому законом порядку договорів з відповідними комунальними службами, своєчасно та в повному обсязі, на підставі виставлених позивачем рахунків, зобов'язувався здійснювати відшкодування витрат позивача, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг, які були поставлені в приміщення кафе.

Втім, Приватне підприємство "Віфуд" систематично порушувало строки сплати відшкодування витрат за спожиті ним комунальні послуги, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем,  у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг та стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором (справа № 50/41-09).

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2009р., залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського від 17.12.2009р.  у справі № 50/41-09 (у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" до Приватного підприєства "Віфуд" про розірвання договору від 26.04.2005р. та відшкодування витрат)  позовні вимоги ТОВ "Вінамекс" задоволені в повному обсязі, стягнуто з Приватного підприємства "Віфуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" 74423,92 грн. заборгованості, 829,25 грн. державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розірвано договір про спільне використання комунальних технологічних мереж та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою комунальних послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" та Приватним підприємством "Віфуд".

На виконання зазначеного судового рішення, 17.06.2009р. Фрунзенським ВДВС Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.05.2009 р. про стягнення з Приватного підприємства "Віфуд" заборгованості. Однак, станом на листопад 2009 р. Приватним підприємством "Віфуд" заборгованість не погашена, в установленому законом порядку договори з відповідними комунальними службами не укладені. Крім того, Приватне підприємство "Віфуд" незаконно продовжує користуватися технологічними мережами позивача.

Крім того, як встановили господарські суди, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" та відповідними комунальними службами укладені договори про надання комунальних послуг, а саме: договір № ІІ-5545/09 АК-1 від 19.10.2004 р. на приймання стічних вод; договір № 13404 від 06.04.2006 р. на відпуск та споживання води; договір № 20007 від 31.12.2008 р. на поставку газу; договір               № 2101 від 30.06.2005 р. про постачання електричної енергії.

Зокрема, згідно з умовами договору № 2101 від 30.06.2005 р. про постачання електричної енергії передбачено, що споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну перевірку засобів обліку, забезпечувати безперешкодний доступ у будь-який час доби уповноважених представників постачальника до засобів обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії, компенсуючих пристроїв та до іншого електрообладнання(пункт 2 Договору).

Договором № II-5545/09 від 19.10.2004р. на приймання стічних вод, передбачено  абонент (позивач) зобов'язаний нести відповідальність за цілісність та правильну експлуатацію мереж, будов та пристроїв водовідведення, які знаходяться на балансі абонента або на його території.

Оскільки, відповідачами не були укладені окремі договори про надання комунальних послуг, тому позивач позбавлений можливості у повному обсязі виконувати умови договорів, укладених з комунальними службами, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"  було прийняте рішення, з залученням відповідних комунальних служб та постачальників послуг, здійснити відключення приміщення кафе від комунальних технологічних мереж.

Господарськими судами встановлено, що позивач неодноразово звертався до Приватного підприємства "Віфуд" з вимогою добровільно відмовитися від подальшого використання технологічних мереж позивача та обумовити дату та час, коли представники позивача матимуть змогу разом з представниками другого відповідача здійснити відключення всіх комунікацій (каналізація, холодна та гаряча вода, електрична енергія, постачання газу). Однак, відповідач-2 на вказані вимоги не відреагував.

До того ж, відповідними листами комунальні служби (КП "ВТП "Вода" та АК "Харківобленерго") повідомляли позивача про те, що здійснити відключення від комунікацій неможливо, оскільки договори на постачання відповідних комунальних послуг та плату за використання укладені з позивачем, тоді як, з Приватним підприємством "Віфуд" жодних договірних відносин комунальні служби не мають. Також, повідомлено і про те, що для здійснення відключення від технологічних мереж боржника можливо у випадку надання доступу позивачем до приміщення кафе, що належить 1-му відповідачу.

Виходячи з наявних матеріалів справи, пояснень сторін,  суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що всі технологічні мережі, по яким позивач отримує комунальні послуги, а саме: водопровід, газопровід, каналізація, мережі постачання електричної енергії, які розташовані в будівлях по АДРЕСА_1 та по вул. Киргизькій, 19-Б в м. Харкові, відповідно до рішення Харківської міської ради від 28.04.2004 р. № 66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів", витягу з пояснювальної записки робочого проекту реконструкції нежилого приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", витягу з розділу проекту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (інженерні мережі внутрішнього водопостачання та каналізації), зведеного плану інженерних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" та відповідно до укладених договорів (договір № 7-Т від 25.06.2004 р. "На виконання комплексних робіт по монтажу системи газопостачання та стельної котельні 6-ти поверхової будівлі по вул. Киргизькій,19"; договір підряду № 14 на виконання будівельних робіт від 21.03.2005 р. (обладнання хозфекальної каналізації від К-46 по вул. Киргизькій, 19 в м. Харкові); контракт № 1 на виконання будівельних робіт від 14.05.2005 р. (обладнання хозфекальної каналізації від К-11 до К-16 по вул. Киргизькій, 19 в м. Харкові), договір від 29.10.2004 р. "Про укладку другого водопровідного вводу до реконструйованим нежитловим приміщенням у будівлі літера "И-7" під житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення по вул. Киргизькій, 19 в м. Харкові) є власністю позивача.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав є, зокрема, припинення дії, яка порушує право, пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права належної особи, зокрема, коли іншою особою чиняться перешкоди у здійсненні власником повноважень користування та розпорядження належним йому майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин та беручи до уваги наведені приписи статей, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", оскільки позивач є власником технологічних (інженерних) мереж і  здійснення правомочностей щодо користування та розпоряджання якого, порушуються відповідачами у вигляді створення йому перешкод.

Між тим, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суди нижчестоящих інстанцій, задовольняючи позов про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном не дослідили зміст та не надали правову оцінку укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" та Приватним підприємством "Віфуд" договору про спільне використання комунальних технологічних мереж від 26.04.2005р.

При цьому, суди не з’ясували чи дійсно за умовами вказаного договору право власності на спірне майно переходить до відповідача.

Разом з тим, Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2010р. у справі №50/41-09 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2009р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2009р. скасовано, а справу №50/41-09 направлено на новий розгляд в суд першої інстанції, зокрема, у зв'язку із недостатністю доказів систематичного невиконання відповідачем умов договору від 26.04.2005р., що є підставою для його розірвання.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом цієї статті власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні цим майном за умови, якщо він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати право користування та розпоряджання ним.

Необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.

Проте, а ні в рішенні, а ні в постанові суду не зазначається, які саме перешкоди чинять відповідачі у здійсненні позивачем своїх прав.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи та передчасне застосування ст. 391 ЦК України як судом першої, так і судом апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Віфуд" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.12.2009р. у справі №50/181-09 скасувати.

Справу №50/181-09 передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                         Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                     Демидова А.М.