^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-794/2006р.                                                 Головуючий у першій

інстанції Єланська О.Е.

Категорія 5    Доповідач у апеляційній

інстанції  Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

27 липня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого      - Симоненко В.М.

суддів                                             - Єфімової В.О., Алєєвої Н.Г.,

при секретарі    -  Федоніні Є.О.,

за участю представника позивачів - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополі від 22 травня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні прав власників жилого будинку і відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_2, і уточнивши позовні вимоги просили заборонить відповідачу здійснювати дії, що перешкоджають їм користуватися домоволодінням АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. на користь кожної.

Позовні вимоги позивачів мотивовані тим, що кожній з них на праві спільної часткової власності належить по 21/100 частки спірного домоволодіння. Відповідач, якому належить 29/50 часток спірного домоволодіння перешкоджає користуватися власністю - закрив вхідні ворота та не пускає їх. Вважають, що неправомірними діями відповідача їм заподіяну моральну шкоду.

Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополі від 22 травня 2006р. позов задоволено частково. Постановлено вселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожну у 21/100 частки жилого будинку АДРЕСА_1. З ОСОБА_2 стягнуто по 100 грн. на користь кожного з позивачів у відшкодування моральної шкоди. В решті позовні вимоги залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись із вказаним рішенням просить його скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи свої вимоги тим, що суд постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд вийшов за межі позову, вимоги про вселення в спірне домоволодіння позивачі у встановленому законом порядку не заявляли. Вказує, що суд безпідставно стягнув з нього моральну шкоду та не врахував ту обставину, що в провадженні суду є його позов про визнання недійсним договору дарування спірних часток вказаного домоволодіння.

Судова  колегія,  заслухавши  доповідь  судді  -  доповідача, пояснення  представників  відповідача  та  позивача,  дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивачів та постановляючи рішення про їх вселення у 21/100 частки жилого будинку АДРЕСА_1 кожну, суд першої інстанції виходив з того, що їх права власності порушені та підлягає відновленню.

З таким висновком не погоджується судова колегія.

Як вбачається з матеріалів справи, кожній з позивачів на праві спільної часткової власності належить по 21/100 частки спірного домоволодіння на підставі договору дарування від 09.09.2005р., що укладено між ними та ОСОБА_6 Відповідачу ОСОБА_2 належить 29/50 часток спірного домоволодіння (арк. справи 8).

З довідки-характеристики від 09.09.2005р. та пояснень відповідача вбачається, що його частка спірного домоволодіння складається з конкретних приміщень і між співвласниками склався порядок користування домоволодінням (арк. справи 19,21-22).

Вселяючи позивачів у ідеальні частки спірного домоволодіння, а не в конкретні приміщення будинку, суд першої інстанції не дав оцінки вказаним доводам відповідача, не з'ясував фактичних правовідносин, існуючих між сторонами, не вирішив питання про притягнення до участі у справі в якості 3-ї особи ОСОБА_6.

Також суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що в провадженні того ж суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування 21/50 частки спірного домоволодіння, та не з'ясував, чи пов'язані ці позовні вимоги з даним спором.

За таких обставин, рішення суду не може бути визнано законним та обґрунтованим, тому воно підлягає: скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки вказані недоліки не можуть бути усунені в суді апеляційної інстанції.

При повторному розгляді справи, суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, притягнути до участі у справі всіх зацікавлених осіб, обговорити питання про доцільність об'єднання позову про визнання договору дарування з даним спором, і в залежності від встановленого, постановити рішення.

Керуючись ст.ст.303-317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополі від 22 травня 2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена, в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня вступу в законну силу ухвали апеляційного суду.