Судове рішення #97180
УКРАЇНА

 

УКРАЇНА                         

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-1665/2006 р.                                             Головуючий у першій інстанції Груца Е.Е.

Доповідач Бітов А.І. УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 12 дня         Судова колегія судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Одеської області

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів           - Гайворонського С.П.

- Градовського Ю.М. при секретарі - Білорусовій Г.О.

з участю: ОСОБА_1, дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» - Сурмай Олександра Васильовича та Кравець Снежани Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Одеського облавтодору про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вказуючи, що відповідач порушив Правила дорожнього руху не уступив дорогу на рівнозначному перехресті, допустив зіткнення з їх автомобілем, у зв'язку з чим   автомобілю були заподіяні механічні пошкодження на суму

2  528 грн., а також були спричинені моральні страждання, які позивачі оцінили у 5 000 грн.

кожен. Крім того ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача судові витрати на суму 273 грн. 24 коп.

ОСОБА_3 з позовом не погодився, та звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяних в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 9 040 грн. 48 коп., моральної шкоди у розмірі 5 000 грн., які були йому заподіяні в результаті ДТП, яка сталася з вини вказаних осіб в зв'язку

з  тим, що вони не виконали вимоги дорожнього знаку 2.1 "Уступи дорогу", так як він

пересувався по головній дорозі.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2005 року у позові ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення 2 528 грн. 89 коп. матеріальної і 5 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2, та 273 грн. 24 коп., матеріальної і 5 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1, - відмовлено. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Одеського Облавтодору про стягнення 9 040 грн. 48 коп. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди, задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 9 040 грн. 48 коп. В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в частині моральної шкоди, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також, що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і     доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не   підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 березня 2003 року о 11.30 год. в с. Дачне Біляївського району Одеської області при проїзді перехрестя, яке утворюють а/д Дачна - Холодна Балка та вулиці Лікарняна і Шахтарська зіткнулись 2 автомобілю: автомобіль БМВ під керуванням ОСОБА_3, та автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_1

Згідно довідки начальника філії "Біляївський райавтодор" від 28 березня 2003 року на примиканні до а/д Дачна - Холодна Балка на вул. Шахтарська і вул. Лікарняна встановлені дорожні знаки "Вступи дорогу".

Зі схеми а/д Дачне - Холодна Балка, яку представила Державна служба автомобільних доріг України, вбачається, що ця дорога є головною і її початок рахується від переїзду ст. Дачне.

З фотознімку, зробленому водієм БМВ ОСОБА_3 в день ДТП, видно, що перед перехрестям по ходу слідування автомобілю ВАЗ був встановлений знак, по силуетному зображенню (трикутник вершиною до низу), маючий цифрову градацію 2.1 та припис «Вступи дорогу» та маючий зображення залізничного полотна усередині трикутника.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль БМВ під керуванням ОСОБА_3 рухався по головній дорозі, а водій ОСОБА_1 повинен був виконати вимогу дорожнього знаку 2.1 та вступити дорогу.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, ст.ст. 440, 440-1 ЦК України (1963 року, що не діє однак регулював спірні правовідносини на момент їх виникнення), п.п. 16.11, 16.14 Правил дорожнього руху

В апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції апелянт ОСОБА_1 посилається на Постанову КМУ України від 10 жовтня 2001 року, яка затверджує Правила дорожнього руху, п. 16.14 яких встановлює, що якщо головна дорога на перехресті змінює свій напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду рівнозначних перехресть. Апелянт вказує, що відповідно до схеми а/д Дачна - Холодна Балка, головна дорога міняє свій напрямок на перехресті і тому водій БМВ при проїзді перехрестя повинен був керуватися п. 16.14 Правил дорожнього руху, тобто вступити дорогу автомобілю ВАЗ. На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув уваги на напрямок руху автомобілю ОСОБА_3

Також, на думку апелянта, перед перехрестям, до якого він наближався на автомобілі ВАЗ, був встановлений знак "Залізничний переїзд", який втратив декілька болтів кріплення та внаслідок цього перевернувся вершиною до низу, а не знак "Вступи дорогу".

Крім того, апелянт вказує на порушення норм процесуального права, яке, на його думку, виражається в тому, що суд першої інстанції знехтував фактами, які були встановлені ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2005 року, не довів у своєму рішенні про матеріальну та моральну шкоду апелянта та відмовив апелянту в праві на доповідь.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, з наступних підстав.

Посилання апелянта на п. 16.14 Правил дорожнього руху є безпідставним, тому що означений пункт Правил регулює проїзд перехрестя водіями, які знаходяться на одній й тій самій головній дорозі, а автомобіль апелянта знаходився на другорядній дорозі, що підтверджується матеріалами справи. У цьому випадку не має значення подальший напрямок руху автомобілю відповідача, оскільки, згідно з п. 16.11 Правил дорожнього руху: "на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, яке рухається по другорядній дорозі, повинен вступити дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перекреслення проїжджих частин по головній дорозі, незалежно від їх подальшого руху".

 

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з фотографічного знімку частини дороги, з пояснень представника Одеського Облавтодору, перед перехрестям, до якого рухався автомобіль апелянта був встановлений знак, силуетне зображення якого та спосіб його закріплення на опорі свідчили про те, що цей знак є знаком "Вступи дорогу", а не знаком "Залізничний переїзд".

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 вересня 2005 року не встановлювалися безпосередньо обставини ДТП, а були обґрунтовані підстави скасування рішення Біляївського районного суду від 27 квітня 2005 року та направлення справи на новий розгляд.

Матеріальна шкода та моральна шкода, які були завдані ОСОБА_1, не підлягають відшкодуванню, оскільки апелянт визнаний винним в ДТП. Отже, порушень в тому, що судом першої інстанції не розглядалось питання про матеріальну та моральну шкоду, завдану ОСОБА_1 не має.

Згідно протоколу судового засідання суду першої інстанції від 30 листопада 2005 року, суддя не відмовляв апелянту в праві на доповідь; апелянт погодився с пропозицією головуючого закінчити слухання справи (а.с. 156).

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не припустився, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304; п.1 ч.1 ст. 307; ст. 308; ст. 313; п.1 ч.1 ст. 314; ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація