ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2007 р.

Справа № 3/180

за позовом  Первомайського державного підприємства "Хімпром"   м.Первомайський, Харківська область, 64104

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"  вул. Робоча ,29, с.Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77305

про стягнення заборгованості на суму 735 115 грн. 16 коп.  

 Cуддя  Фрич Марія Миколаївна   

При секретарі   Толочко Інна Валеріївна

Представники:

Від позивача:  Чурілова Людмила Юріївна - заступник начальника юридичного відділу, (довіреність № 53/1846 від 06.08.2007 року)

СУТЬ СПОРУ: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача  735 115 грн. 16 коп., що становить 540 000грн. 00 коп. основного боргу, 92 972 грн. 55 коп. пені, 70 927 грн. 60 коп. інфляційних, 31 215 грн. 01 коп. річних.

У відповідності до ст.77 ГПК України та в межах строку встановленого ст.69 ГПК України в судовому засіданні 07.08.07р оголошено перерву до 08.08.07р. до 15 год. 00 хв.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи на:

–укладений з відповідачем договір  № 24 від 13.01.2006 року, згідно умов якого сторони взяли на себе відповідні права та обов'язки;

–неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виник борг в розмірі  540 000грн. 00 коп.;

–ст.ст.546, 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована відповідачу  пеня, інфляційні та річні.

Представник відповідача  у відзиві на позов частково не погоджується із позовними вимогами, посилаючись на:

- неправомірне нарахування пені, згідно ст.232 ГПК України, п.6.4 Договору та ст.1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.257 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги діючого законодавства,  суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № 24 від 13.01.06р, Постачальник (позивач) взяв на себе обов'язок поставити, а відповідач отримати і оплатити хлор рідкий в цистернах, що надалі йменується Товар у відповідно до умов даного договору.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача було відвантажено рідкий хлор в цистернах на загальну суму 3 431 511 грн. 01 коп.

Пунктами 3.3 і 3.4  Договору передбачено, що  сплата за поставлений товар здійснюється шляхом 100% передплати. В разі відвантаження товару в кількості, що перевищує попередньо сплачену кількість, відповідач проводить оплату різниці платіжними дорученнями протягом 5-ти  банківських днів від дати поставки Товару.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, як вказав представник позивача та вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення договірних зобов'язань,  частково оплачував надані послуги, в зв'язку з чим, згідно поданого розрахунку, станом на 10.06.07р. утворилась заборгованість в розмірі 540 000 грн. 00 коп., що і є предметом позову, доказів погашення якої відповідачем не подано.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача, неподання відповідачем доказів у спростування доводів позивача, доказів належного виконання договірних зобов'язань в частині оплати за надані послуги, відсутність доказів погашення заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині стягнення  540 000 грн. 00 коп.  основного боргу та наявність підстав для її задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення  92 972 грн. 55 коп. пені, 70 927 грн. 60 коп інфляційних, 31 215 грн. 01 коп. річних, суд вказує на наступне:          

Згідно ст. 546,  ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею у відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пунктом 6.4 Договору  передбачено, що  за несплату чи невчасне перерахування грошових коштів в строк встановлений в п.п.3.4,4.7 даного договору, з Покупця стягується пеня в розмірі 0,1 % від суми  простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

 Зважаючи на те, що факт наявності простроченого боргу судом встановлено та доводиться матеріалами справи, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені. При цьому, суд, враховуючи чинне законодавство, зокрема ч. 2  ст. 258 Цивільного кодексу України (яка передбачає позовну давність в один рік  щодо вимоги  про стягнення неустойки (штрафу, пені)), вважає за правильне задоволити вимогу позивача щодо стягнення пені частково, на суму  42 810 грн. 12 коп. (в межах строку позовної давності), оскільки така нарахована відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до  ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із нарахованих  позивачем інфляційних нарахувань та  3% річних, суд встановив, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 70 927 грн. 60 коп.  інфляційних нарахувань, та  25536 грн. 31 коп. - 3%  річних.  Дані суми інфляційних нарахувань та  3% річних підлягають стягненню з відповідача як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

В решті позовних вимог щодо стягнення 3 % річних слід відмовити, як необґрунтовано заявлені та такі, що суперечать чинному законодавству.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись    ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 258, ч.1 ст.526, ст. 546, ст. 548, ч. 1 ст. 549, ст. 625 Цивільного кодексу України, п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохімік", вул.Робоча, 29,  с.Мостище Калушський район Івано-Франківська область ( р/р260023002802 в КФ №1 ЗАТ "Банк-Петрокомерц- України" м.Калуш МФО 336945, ідентифікаційний код  33129683 ) на користь Первомайського державного підприємства "Хімпром", м.Первомайськ Харківська область ( р/р 2600103760 в АБ "Клиринговий Дом" м.Київ МФО 300647, код 00203341 ) 540 000 грн. основного боргу, 42810 грн. 12 коп. пені,  70927 грн. 60 коп. інфляційних, 25536 грн. 31 коп. річних, 6792 грн. 74 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті частині позову відмовити.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 

Суддя                                                            Фрич Марія Миколаївна

                                                            рішення підписане 10.08.07

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Жураківська Мар'яна Ігорівна