Справа №11а-2015 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Савкевич К.М. Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І.

суддів Яременка А.Ф., Черкашина М.В. з участю

прокурора Крпасної К.О.

засудженої ОСОБА_1 розглянув   у   відкритому   судовому   засіданні   в  місті  Донецьку  справу  за апеляцією  прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді  справи  судом  першої інстанції на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року   народження,   уродженку   і   мешканку

м.Красноармійська    Донецької    області,    не

судиму засуджено за ст.296 ч.І КК України до штрафу у сумі 510 гривень.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 5 березня 2006 року приблизно о 20-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приймальному покої Красноармійської центральної районної лікарні, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, стала ображати нецензурною лайкою медичну сестру ОСОБА_2 та інших працівників лікарні, на зауваження не реагувала, безпричинно вдарила кулаком по голові ОСОБА_2, завдавши останній легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілій. Ці її хуліганські дії тривали протягом 40 хвилин.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції і постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ст.296 ч. 1 КК України покарання у виді штрафу в сумі 10200 гривень, посилаючись на те, що суд першої інстанції без будь-якого обгрунтування і застосування вимог ст.69 КК України призначив засудженій покарання нижче від найнижчої межі санкції ст.296 ч.І КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, засуджену ОСОБА_1, яка просила вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду - зміні, виходячи з наступного.

Фактичні обставини вчинення злочину і кваліфікація дій ОСОБА_1 в апеляції не оспорюються.

У той же час, призначаючи покарання засудженій у виді штрафу в сумі 510 гривень, що становить 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

суд першої інстанції вийшов за мінімальні межі санкції ст.296 ч. 1 КК України, згідно якої мінімальне покарання передбачене в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Своє рішення у цій частині суд першої інстанції будь-яким чином не обгрунтував, вимоги ст.69 КК України не застосував.

Таким чином суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, що згідно вимог ст.367 КПК України є підставою для скасування або зміни вироку, про що обгрунтовано вказано в апеляції прокурора.

У той же час, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше не судима, повністю визнала свою вину і розкаялась у вчиненому, працює, має неповнолітню дитину, апеляційний суд вважає можливим визнати, що наведені обставини і дані про особу засудженої істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і згідно ст.69 КК України дають підстави для призначення їй покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.296 ч.І КК України.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію прокурора задовольнити частково. Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: за ст.296 ч.І КК України призначити їй покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України у виді штрафу в сумі 510 гривень.

В решті цей вирок залишити без зміни.