Справа № 11 а-2030 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Галкін В.М. Доповідач Самойленко А.І.
УХВАЛА
Іменем України
11 липня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленко А.І.
суддів Яременка А.Ф., Черкашина М.В.
з участю прокурора Красної К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця
АДРЕСА_1 Красноармійського району
Донецької області, мешканця
м.Красноармійська, раніше судимого: 1)1997 р.
за ст.206 ч.2 із застосування ст.46-1 КК
України 1960 року на 2 роки 6 місяців
позбавлення волі з відстрочкою виконання
вироку на 1 рік і до штрафу у сумі 300 гривень
2) 1998 р. за ст.ст. 101 ч.І, 43 КК України 1960
року на 5 років позбавлення волі 3) 23.06.2003
року Ровеньківським міським судом
Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.З, 187
ч.І, 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення
волі, 11.03.2005 року невідбута частина
покарання у виді 1 року 11 місяців 3 дні
позбавлення волі замінена на виправні роботи
на той же строк
засуджено за ст. 185 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.357 ч.З КК
України - на 2 роки обмеження волі. На підставі ст.70 КК України за
сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до
вимог ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте
покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у виді 4
років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України в Донецькій області 165 гривень за проведення експертиз.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування шкоди: на користь ОСОБА_2 - 11 гривень, на користь ОСОБА_3 - 19 гривень 50 копійок,
на користь ОСОБА_4 - 180 гривень, на користь ОСОБА_5 - 426 гривень, на користь ОСОБА_6 - 1000 гривень, на користь ОСОБА_7 -1000 гривень 05 копійок.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні таких злочинів.
27 травня 2005 року ОСОБА_1 з метою викрадання чужого майна проник у приміщення бухгалтерії та інші приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Красноармійську, розташованої в будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно: потерпілої ОСОБА_5 на суму 426 гривень, потерпілої ОСОБА_2 - на суму 11 гривень, потерпілої ОСОБА_4 - на суму 180 гривень, потерпілої ОСОБА_3 на суму 19 гривень 50 копійок, а всього викрав чуже майно на загальну суму 636 гривень 50 копійок.
13 липня 2005 року він же з метою крадіжки чужого майна проник у
приміщення бухгалтерії ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_3",
розташованого в будинку АДРЕСА_3 в м.Красноармійську, звідки
таємно викрав чуже майно: потерпілої ОСОБА_7 - на суму 1000 гривень 5
копійок, потерпілого ОСОБА_6 - на суму 1000 гривень, а всього викрав чуже
майно на суму 2000 гривень 5 копійок.
При цьому ОСОБА_1 також викрав важливі особисті документи потерпілих: паспорт ОСОБА_7, довідку Красноармійської податкової інспекції про надання ідентифікаційного номеру ОСОБА_7, пластиковими картками вкладників банку ОСОБА_7 і ОСОБА_6, пенсійною карткою ОСОБА_7
8 вересня 2005 року ОСОБА_1 з метою крадіжок чужого майна проник у приміщення бухгалтерії магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4", розташованого в будинку АДРЕСА_4 в м.Красноармійську, звідки таємно викрав майно ОСОБА_8 на суму 410 гривень.
14 жовтня 2005 року він же з метою крадіжки чужого майна проник у
приміщення гаража будинку АДРЕСА_5 в м.Красноармійську,
звідки таємно викрав майно ОСОБА_9 на суму 945 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити йому покарання, посилаючись на те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував його розкаяння у вчиненні злочинів, його позитивні характеристики, наявність батьків - інвалідів, скрутне матеріальне становище його сім'ї, що було причиною вчинення ним злочинів, і призначив йому надмірно суворе покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність відхилити апеляцію і залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, як і кваліфікація його дій, в апеляції не оспорюється.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_1 є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за корисливі злочини, що він вчинив декілька злочинів, які згідно вимог ст. 12 КК України є тяжкими, ці злочини вчинені ним в період невідбутого покарання за попереднім вироком, через що міра покарання йому призначена за сукупністю вироків відповідно до вимог ст.71 КК України. В якості обставини, яка обтяжувала покарання, суд першої інстанції обгрунтовано врахував те, що злочини були вчинені ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
з
Разом з тим, суд першої інстанції фактично врахував і обставини, які пом'якшували покарання, в тому числі ті, на які посилається засуджений в своїй апеляції, про що свідчить те, що покарання йому було призначено у межах, близьких до мінімальних, санкції ст. 185 ч.З КК України.
Тому призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, а доводи апеляції засудженого про його надмірну суворість не можуть бути визнані обгрунтованими. Підстави для задоволення апеляції засудженого відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцією засудженого - без задоволення.