Справа № 11а-2068
Головуючий у 1 інстанції Хомченко ЛІ.
Доповідач Яременко А.Ф.
УХВАЛА
Іменем України
4 липня 2006 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І.
суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.
з участю
прокурора Красної К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, гр-на України, з середньою освітою, не працюючого, судимого 15.03. 2001 року Центрально-міським судом м. Горлівки за ст.ст. 81 ч.З, 213 ч.З КК України до З років позбавлення волі, жителя м. Горлівки засуджено за ст. 186 ч. З КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
За ст. 185 ч. З КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено в виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_2 за ст.ст. 186 ч.З, 185 ч.З КК України до 4 років 1 місяця позбавлення вол, ОСОБА_3 за ст. 185 ч.З, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, ОСОБА_1 за ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі апеляції відносно яких не поступили.
За вироком суду засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому , що він 20.02. 2005 року приблизно о 9 годині за попередньою змовою з ОСОБА_2 і невстановленою особою перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з корисних понукань, з метою крадіжки чужого майна прийшли до квартири АДРЕСА_1 м. Горлівки, де ОСОБА_2 почав вибивати двері в квартиру. ОСОБА_4, що проживав в квартирі №НОМЕР_1, побачивши в дверне віконце що відбувається, намагався вийти з своєї квартири для припинення злочинної діяльності, але не зміг цього зробити тому, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та невстановлена особа підперли двері його квартири, щоб останній не зміг перешкодити проникненню в квартиру. Після чого засуджений, ОСОБА_2 та невстановлена особа проникли в квартиру потерпілого ОСОБА_5 звідки викрали його майно: металеву сітку від ліжка, газову піч усього на суму 300 грн.
6.04. 2005 року приблизно о 3 годині, засуджений, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою крадіжки чужого майна проникли в квартиру № АДРЕСА_2 звідки викрали майно потерпілого ОСОБА_6 загальною вартістю 531,7 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильну кваліфікацію його дій за ст. 186 ч. З КК України, оскільки свідок ОСОБА_7 не міг бачити їх в момент вчинення злочину, тобто викрадення майна було таємним, а не відкритим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнала апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого у чиненні грабіжу за обставин, встановлених у вироку суду , знаходить своє підтвердження в досліджених в судовому засіданні і належним чином оцінених доказах і є обгрунтованими.
Сам засуджений не заперечував, що у вказаний час разом з ОСОБА_2 та другою особою шляхом вибиття дверей проникли в квартиру ОСОБА_5 і викрали металеву сітку від ліжка та газову піч.
Свідок ОСОБА_4 показав, що почувши як ламають двері сусідньої квартири в дверне віконце побачив ОСОБА_2 і став вимагати щоб вони припинили злочин, але його двері злочинці підперли так, що він на міг вийти і на його вимоги не реагували. Про факт проникнення в квартиру його дружина зателефонувала ОСОБА_7.
Свідок ОСОБА_7 показав, що у вказаний час йому зателефонували з квартири №НОМЕР_2 і сказали що злочинці виламують двері сусідньої квартири, а двері їхньої квартири підперли. Він вийшов зі своєї квартири і побачив, що двері квартири НОМЕР_3 вибиті, а з квартири виходить ОСОБА_2. З вікна квартири № НОМЕР_3 він побачив на землі сітку від ліжка. До неї підходили люди і він крикнув їм, щоб вони не брали сітку, але ОСОБА_2 не зважаючи на його вимоги забрав сітку.
Таким чином, суд першої інстанції аналізуючи приведені докази прийшов до обгрунтованого висновку , що викрадення майна потерпілого носило відкритий характер і правильно кваліфікував дії засудженого за ст. 186 ч.З КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна повторно, за попередньою змовою групи осіб з проникненням в житло, в зв8язку з чим апеляція задоволенню не підлягає.
Призначена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України .
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст.3656 КПК України апеляційний суд
Ухвалив:
Вирок Калінінського районного суду м. Горлівки від 22 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення .
Судді: