Справа № 2-344/10 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2010  року Авдіївський міський суд Донецької області в складі головуючого: Соболєвої І.П.,

при секретарі: Злагода Н.Ю.,

за участю позивачки: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні  в залі суду в місті Авдіївкі справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання  осіб такими, що втратили  право користування  житловим приміщенням, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулась до суду з позовом до відповідачів  про визнання їх такими,  що втратили  право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що у березні 1978 року згідно з ордером, виданим виконкомом Авдіївської міської Ради її матері ОСОБА_2 та членам її сім»ї було надано квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На теперішній час в квартирі зареєстровані позивачка та відповідачі, але постійно проживають лише позивачка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 Відповідачі у вересні 2004 року виїхали з вказаної квартири, з цього часу квартирою не користуються, повністю припинили виконувати обов’язки наймача та членів сім»ї наймача, пов’язані з утриманням квартири. Відповідачі постійно мешкають у місті АДРЕСА_2, який відповідач ОСОБА_3 отримав у спадок.  Позивачка вважає, що відповідачі виїхали з квартири добровільно, за цей час вселитись не намагались,  комунальні послуги не сплачують,  тому вона просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування  спірним жилим приміщенням.

У судовому засіданні  позивачка позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.  

Відповідачі  у судове засідання не  з'явився, про день, місце і час слухання справи  був судом повідомлений належним чином. Проте до суду надійшли заяви від відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в яких вони позовні вимоги визнають в повному обсязі, просять розглянути справу за їх відсутності.

                 Відповідно до ст.174 ЦПК України визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.    

Представник КП «СЕЗ» Авдіївської міської ради та ВГІРФО Авдіївського МВ до судового засідання не з’явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухав  позивачку, дослідив матеріали справи, вважає,  що позов   підлягає задоволенню  з наступних підстав.

 Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Служба Єдиного Замовника» Авдіївської міської Ради. Відповідальним квартиронаймачем квартири № 12 у вищезазначеному будинку є ОСОБА_2, про свідчить витяг з особового рахунку № НОМЕР_1 від 05.02.2010 року.

Згідно довідки КП «СЕЗ» № 01-14/0143 від 08.02.2010 року ордер на надання житлової площі в спірній квартирі відповідачці ОСОБА_2 не зберігся.

З пояснень позивачки  встановлено, що у березні 1978 року  її матері ОСОБА_2 та членам її сім»ї була надано спірну квартиру. На теперішній час в цій квартирі зареєстровані позивачка та відповідачі, але постійно проживає лише позивачка та її чоловік ОСОБА_5 Відповідачі у вересні 2004 року виїхали з вказаної квартири та постійно мешкають у місті АДРЕСА_2, який відповідач ОСОБА_3 отримав у спадок. З того часу та по теперішній час відповідачі вселитися у спірну квартиру не намагались, вони добровільно покинули спірне жиле приміщення, інтерес до нього втратили, грошей на сплату комунальних послуг не надають,  перешкод у вселенні їм ніхто не коїть.  

 У відповідність з вимогами ст. ст. 71, 72  ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його родини були відсутні з поважних причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а у  випадку спору – судом.

Факт непроживання відповідачів  в спірному жилому приміщенні  понад шість місяців, а саме з 2004 року  підтверджується, як показаннями  самої позивачки,  так і визнанням позову відповідачами.

Ці обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи актами житлового органу  про непроживання відповідачів, складеними належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  не проживають в спірному житловому приміщенні понад шість місяців, тобто з 2004 року.

 Аналізуючи причини непроживання відповідачів в зазначеному житловому приміщенні, суд дійшов висновку, що вони не проживають в квартирі  понад установлений законом строк  без поважних причин.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивачка  сама приймає  участь у сплаті всіх видів комунальних послуг, хоча знаходиться у скрутному матеріальному становищі, а нарахування провадиться з розрахунку всіх прописаних.  

Проаналізувавши зібрані  в справі докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що  відповідачі не проживають в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, тому позов підлягає задоволенню.  

                  Керуючись ст. ст.71, 72 ЖК України,  ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215  ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання  осіб такими, що втратили  право користування  житловим приміщенням-   задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_3  такими,  що втратили  право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

 Зобов»язати Відділ громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Авдіївського ДВ ГУМВС України в Донецькій області та КП «Служба Єдиного Замовника» зняти з реєстраційного обліку  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зареєстрованих в квартирі № 12 будинку АДРЕСА_1.

     Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд. Заяву про апеляційне оскарження   може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо заяву про апеляційне оскарження не подано у встановлений законом строк, рішення суду набирає законної сили.                  

Суддя: